Вирок від 21 травня 2026 р. у справі №646/13380/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №646/13380/25

Суддя: Іщенко О. В.

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/13380/25

№ провадження 1-кп/646/691/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому розгляді:

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,

представник потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001138 від 19 листопада 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова Харківської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення

ОСОБА_5 17 жовтня 2025 року о 16:02 годині, перебуваючи за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 352, місто Харків Харківської області, зайшов до корпусу № 2 торговельного центру «ЕПІЦЕНТР» та попрямував до магазину «INTERSPORT OUTLET». Перебуваючи всередені магазину, у нього з`явився корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: чоловічих кросівок торгової марки «Adidas», сірого кольору, 40-го розміру, які знаходились у коробці на одному зі стендів магазину.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх настання, діючи умисно і з корисливих мотивів, взяв зі стенду коробку чорного кольору, в якій знаходились чоловічі кросівки торгової марки «Adidas», сірого кольору, 40-го розміру, дістав їх, приміряв, після чого поклав у коробку власне взуття – кросівки синього кольору з явними ознаками зносу. Після цього залишив торговельну залу і вийшов з приміщення торговельного центру, фактично заволодівши викраденим майном та надалі розпорядившись ним на власний розсуд.

Згідно із висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» № 17397, вартість викрадених кросівок моделі JH6847 CRAZYCHAOS 2000 Adidas SS25 становить 4 066,67 гривень, що є завданою матеріальною шкодою.

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються як кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Судом було роз`яснено ОСОБА_5 суть обвинувачення і з`ясовано, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винуватим і чи бажає давати показання.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що чітко розуміє, що його обвинувачено за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, його дії кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений зазначив, що повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні, визнає фактичні обставини кримінального правопорушення стосовно часу, місця, способу вчинення та буде давати показання.

На виконання вимог статті 349 Кримінального процесуального кодексу України судом з`ясовано думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження.

Прокурор заявила клопотання про застосування положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України та просила суд не досліджувати обставини справи у повному обсязі, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прокурор просила суд обмежитись, окрім допиту обвинуваченого, дослідженням письмових матеріалів провадження, що характеризують ОСОБА_5 , а також письмових матеріалів, які стосуються речових доказів та судових витрат у кримінальному провадженні.

Представник потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ТРЕЙД» ОСОБА_4 надав суду заяву, у якій просив розглянути кримінальне провадження без його участі та зазначив, що не заперечує проти розгляду справи в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, положення та наслідки якої йому зрозумілі. Окрім того, зазначив, що цивільний позов заявлено не буде, претензії матеріального та морального характеру до обвинуваченого відсутні; покарання ОСОБА_5 просив призначити відповідно до закону та на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечували проти такого порядку встановлення обставин справи та підтвердження їх доказами.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, фактичні обставини справи не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого, прокурора, інших учасників кримінального провадження, які уважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб і інші обставини скоєння кримінального правопорушення, а також форму вини і спрямованість умислу, мотиви кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності, уважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі письмові докази відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням письмових матеріалів провадження, що характеризують особу ОСОБА_5 , стосуються речових доказів та судових витрат.

Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред`явленому обвинуваченні за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України визнав у повному обсязі; зазначив суду, що події 17 жовтня 2025 року о 16:02 годині у магазині «ЕПІЦЕНТР за адресою: проспект Аерокосмічний, будинок 352, місто Харків Харківської області, відбувалися як зазначено в обвинувальному акті; він визнає свою вину, щиро кається та негативно відноситься до скоєного, у подальшому не планує таке вчиняти.

Окрім безпосередньо отриманих під час судового розгляду показань обвинуваченого у судовому засіданні було досліджено документи, що характеризують його особу.

З відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4317/ВВОБ від 21 листопада 2025 року встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 до 11 листопада 2021 року та був виключений з військового обліку, як непридатний до військової служби за рішенням ВЛК з виключенням. ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час загальної мобілізації не призивався.

Згідно із довідкою № 25324595376643539425, наданою на вимогу слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_5 незнятої чи непогашеної у встановленому законом порядку судимості не має.

ОСОБА_5 01 липня 2003 року закінчив навчання у Харківському будівельному технікумі за спеціальністю «архітектура будівель і споруд», професійна кваліфікація - «технік-архітектор».

Згідно із відповіддю КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» № 9393 від 26 листопада 2025 року ОСОБА_5 на диспансерному (профілактичному) обліку в установі не перебуває.

Як встановлено з відповіді КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер № 3», ОСОБА_5 впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до установи не звертався, проходив стаціонарне лікування в ХОКПЛ № 3 у 2021 році.

Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Обвинувачений не заперечує допустимість та належність доказів, представлених стороною обвинувачення, а так само і не оспорює фактичні обставини.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, доведена повністю, просила суд визнати обвинуваченого винним у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення; визнати обставиною, яка пом`якшує покарання, щире каяття ОСОБА_5 ; призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком, визначеним нижньою межею санкції частини статті; уважала за можливе застосувати положення статті 75 Кримінального кодексу України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Захисник ОСОБА_6 просила визнати обставиною, яка пом`якшує покарання, щире каяття ОСОБА_5 , повне визнання останнім своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні; призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком, визначеним нижньою межею санкції частини статті; застосувати положення статті 75 Кримінального кодексу України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши мінімальний іспитовий строк.

ІІІ. Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд уважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, та які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд уважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.

Ураховуючи зібрані у справі докази та встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 слід визнати винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та кваліфікувати його дії за:

-частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану.

IV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Згідно із статтею 66 Кримінального кодексу України обставиною, яка пом`якшує покарання, є щире каяття ОСОБА_5 .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, визначені статтею 67 Кримінального кодексу України, не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Відповідно до частини другої статті 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При визначенні розміру покарання суд керується вимогами статей 65 – 67, 70 Кримінального кодексу України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що характеризують злочин (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Ураховуючи межі судового розгляду, визначені статтею 337 Кримінального процесуального кодексу України, суд не вправі погіршувати становище обвинуваченого, у тому числі, в частині обставин, що обтяжують покарання.

У відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченими, є тяжким злочином.

Суд ураховує, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у скоєному; незнятої чи непогашеної в установленому законом порядку судимості не має; на обліку у лікаря-нарколога не перебуває; проходив стаціонарне лікування в ХОКПЛ № 3 у 2021 році; одружений; офіційно непрацевлаштований.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, даних про його особу, способу вчинення кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих, а також, інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком, визначеним нижньою межею встановленою санкцією частини статті.

Згідно із абзацом першим частини першої, частинами третьою та четвертою статті 75 Кримінального кодексу України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Керуючись приписами абзацу першого частини першої, частинами третьою та четвертою статті 75, частинами першою та третьою статті 76 Кримінального кодексу України, суд уважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробування з покладенням відповідних обов`язків.

Саме така міра покарання, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною та достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

VII. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

З матеріалів справи встановлено, що у кримінальному провадженні наявні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 17397 від 27 листопада 2025 року, які, відповідно до частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Кримінальним правопорушенням потерпілій юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» завдано матеріальну шкоду у розмірі 4 066,67 гривень, яка не відшкодована.

Цивільний позов не заявлений.

Викривач у кримінальному провадженні відсутній, тому розмір пропонованої винагороди викривачу не визначався.

Підстави для застосування заходів кримінально правового характеру щодо юридичної особи відсутні.

В ході досудового розслідування перекладач не залучався.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 19.11.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні:

-картонну коробку чорного кольору, всередині якої знаходились кросівки б/у синього кольору, яку було опечатано належним чином з підписами учасників слідчої дії.

-кросівки сірого кольору фірми «Adidas», котрі було поміщено до картонної коробки, котра була належним чином опечатана.

Постановою слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 21.11.2025 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні:

-«Alerus» «СD-R» 700mb/80min, 52xSPEED, із записом з камер відеоспостереження за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, 352.

Ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2025 року накладено арешт на:

-картонну коробку чорного кольору, всередині якої знаходились кросівки б/у синього кольору, яку було опечатано належним чином та підписано учасниками слідчої дії.

-кросівки сірого кольору фірми «Adidas», котрі було поміщено до картонної коробки, котра була належним чином опечатана та засвідчено підписами учасників слідчої дії.

Долю речових доказів, слід вирішити відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 368, 370, 374 та 395 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання увиді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі частини першої статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

На підставі частин третьої та четвертої статті 75 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

На підставі частини першої та пунктів 2), 3) та 4) частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса» витрати на проведення товарознавчої експертизи № 17397 від 27 листопада 2025 року у розмірі 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) гривень 80 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2025 року на:

-картонну коробку чорного кольору, всередині якої знаходились кросівки б/у синього кольору, яку було опечатано належним чином та підписано учасниками слідчої дії – скасувати.

-кросівки сірого кольору фірми «Adidas», котрі було поміщено до картонної коробки, котра була належним чином опечатана та засвідчено підписами учасників слідчої дії – скасувати.

Речові докази:

-картонну коробку чорного кольору, всередині якої знаходились кросівки б/у синього кольору, яку було опечатано належним чином з підписами учасників слідчої дії - повернути представнику потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР-К»;

-кросівки сірого кольору фірми «Adidas», котрі було поміщено до картонної коробки, котра була належним чином опечатана – повернути представнику потерпілої юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР-К»;

-«Alerus» «СD-R» 700mb/80min, 52xSPEED, із записом з камер відеоспостереження за адресою: м. Харків, проспект Аерокосмічний, 352 - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001138 від 19 листопада 2025 року, залишити у справі № 646/13380/25, провадження № 1-кп/646/961/2026.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити потерпілій юридичній особі право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складено, підписано та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті 22 травня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua