Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №215/2388/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/2388/26

номер провадження 2/215/2721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/2388/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив

Описова частина

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.06.2021 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №521.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 02.06.2021. Від шлюбу мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З чоловіком мають різні погляди на життєві цінності, сім`ю, шлюб, характери, що зумовили виникнення сімейних конфліктів. У жовтні 2025 року припинили спільне життя і розійшлися. Позивач вважає, що шлюб між ними носить формальний характер, спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів. Спору про поділ майна та місце проживання сина, на даний час немає.

Ухвалою суду від 15.04.2026 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.05.2026.

12.05.2026 розгляд справи відкладено, у зв`язку з відрядженням судді.

Позивач у судове засідання, призначене на 19.05.2026 не з`явилася. 07.05.2026 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, на заявлених вимогах наполягає і просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання призначене на 19.05.2026 не з`явився. 12.05.2026 представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю та відсутністю відповідача, зазначила, що позовні вимоги відповідач визнає. Відзив на позовну заяву ОСОБА_2 не подав.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч. 3 ст. 211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.06.2021 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, про що 02.06.2021 складено відповідний актовий запис №521. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – ОСОБА_6 (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.

За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Позивач в позовній заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, сторони проживають окремо.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. У заяві від 12.05.2026 вказав, що позовні вимоги визнає.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім`я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує ч. 1 ст. 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 56, 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 27, 28, 206, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, 354 ЦПК України,

ухвалив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , зареєстрований 02.06.2021 Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис за №521, - розірвати.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 665,60 грн (Шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за квитанцією: №2.595793181.1 від 30.03.2026, що становить 665,60 грн (Шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 20 травня 2026 року.

Суддя