Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №175/5863/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5863/26

Провадження № 3/175/2462/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року с-ще Слобожанське Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, працюючого неофіційно, який є ВПО, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575792 від 26.01.2026 водій ОСОБА_1 26.01.2026 о 13:00 год. на трасі М30 керував транспортним засобом «Джилі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування та посвідчення водія, повторно протягом року, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що перебував на автозаправці біля належного йому на праві власності автомобіля «Джилі», до нього під`їхали співробітники поліції на службовому автомобілі та попросили пред`явити документи на машину, страховку і посвідчення водія, після чого склали відносно нього протокол.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_1 у його вчиненні і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Цей припис передбачає, що водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом, повинен мати при собі посвідчення водія.

Адміністративним правопорушенням, як його визначено в ч.5 ст.126 КУпАП, є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).

Однак обставин того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час розгляду справи не встановлено.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, який підтверджений належними та допустимими доказами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, працівниками поліції до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575792 від 26.01.2026, згідно якого водій на прізвище ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Джилі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування та посвідчення водія, повторно протягом року; рапорт інспектора взводу 1 роти 4 батальйону 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП Бондар І. про зупинення автомобілю «Джилі» під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого під час перевірки виявлено відсутність посвідчення водія; постанову серії ЕНА №5827105 від 28.09.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП і відеозапис з бодікамери поліцейського.

Протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими доказами не може бути достатнім для доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Наявний у матеріалах справи рапорт працівника поліції також не може бути покладений в основу висновку про винуватість особи, оскільки він не підтверджується жодними іншими належними та допустимими доказами.

Під час огляду наданого суду відеозапису встановлено, що він не містить факту керування ОСОБА_1 автомобілем «Джилі», на ньому лише відображено, як службовий автомобіль поліції на заправці під`їжджає до автомобіля, біля якого стоїть ОСОБА_1 та співробітники поліції з`ясовують у нього наявність страховки, після чого вимагають надати документи на автомобіль і посвідчення водія.

Будь - яких інших доказів, які могли б підтвердити викладені в протоколі обставини, щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Джилі», реєстраційний номер НОМЕР_1 , матеріали справи не містять, а тому на думку суду факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є не доведеним.

Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 10, 126, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.

СуддяВ. О. Заборський