Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №751/180/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 751/180/26 Головуючий у 1 інстанції Овсієнко Ю. К.

Провадження № 33/4823/501/26

Категорія - ч. 2 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі: судді Мазура С.А.,

за участі: представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника Слєпченка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Слєпченка С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року,

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Місцевим судом встановлено, що 17.10.2025 року о 18:33 год. ОСОБА_1 у м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, 36 керував транспортним засобом «ЗАЗ Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, проводився у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 1431 від 25.10.2025. Правопорушення вчинено протягом року за ст. 130 КУпАП. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що постанову суду ОСОБА_1 отримав вже після того, як вона набула чинності, просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ним постанова є незаконною та необґрунтованою через неправильну кваліфікацію дій, оскільки постанова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (14.11.2025) винесена після дати адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП (17.10.2025).

Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, то з метою доступу до правосуддя, суд вважає можливим поновити такий, з огляду на отримання оскаржуваної постанови 19.04.2026.

Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши апелянта який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити із викладених підстав, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді цієї справи були дотримані в повній мірі.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР, засновані на досліджених у судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюється.

Єдиним доводом апеляційної скарги є неправильна, на думку сторони захисту, правова кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП з підстав необізнаності останнього про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є факт керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (або відмова від огляду) особою, яка повторно протягом року вчинила аналогічне правопорушення.

В оскаржуваній постанові суду констатується, що ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП вчинив протягом року. В матеріалах справи міститься довідка (а.с. 2) про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП 06.10.2025 постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова (справа № 751/4633/25) та 17.11.2025 постановою Деснянського районного суду м. Чернігова (справа № 750/12726/25).

Правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 вчинено ним 17.10.2025 року, тобто після вчинення адміністративних правопорушень за ч.1 ст.130 КУпАП 10.04.2025, 02.09.2025 та 16.10.2025, за які останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності і той факт, що останній не був обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не звільняє останнього від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП був складений працівниками поліції 21.12.2025 на підставі медичного висновку від 25.10.2025, яким встановлено у ОСОБА_1 стан наркотичного сп`яніння за повторне протягом року правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, тобто за ч. 2 ст. 130 КУпАП вже після набрання законної сили постанов суду першої інстанції про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 130 КУпАП, які були скоєні останнім раніше.

З огляду на вищевикладене, місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та вчинив таке правопорушення повторно протягом року, тобто його дії правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Адміністративне стягнення накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи та у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу захисника Слєпченка С.А. – залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяС. А. Мазур