Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №503/471/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недбале ставлення до військової служби

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №503/471/26

Суддя: Копіца О. В.

Номер провадження: 33/813/1106/26

Номер справи місцевого суду: 503/471/26

Головуючий у першій інстанції Вороненко Д. В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Копіца О.В., в порядку підготовки до розгляду апеляційної скарги прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кравцової О. на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 17.04.2026 про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП

установив:

Оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

30.04.2026 прокурор Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кравцова О. засобами поштового зв`язку направила до суду апеляційну скаргу на вказану постанову, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою накласти стягнення на ОСОБА_1 за вчинення вище зазначених адміністративних правопорушень.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга прокурора Кравцової О. підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому ст. 6 Конвенції; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).

Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика ЄСПЛ з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно із ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Так, за ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 КУпАП прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Отже, виходячи із тлумачення положень ч. 5 ст. 7 КУпАП право прокурора на апеляційне оскарження обмежується лише тими справами про адміністративні правопорушення, в яких вирішуються питання про застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

При цьому, Конституційний суд України в ухвалі від 08.12.2015 в справі № 2-43/2015 вказав, що у ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст.294 КУпАП визначено суб`єктів, які мають право оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Зі змісту ч. 1 ст. 287 Кодексу вбачається, що постанова суду може бути оскаржена прокурором у випадках застосування за адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Натомість, за обставинами цієї справи, стосовно ОСОБА_1 місцевим судом розглядалися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та ухвалено постанову про закриття провадження в справі у зв`язку із відсутністю в діях особи складу вказаних адміністративних правопорушень.

Тобто, судом 1-ої інстанції не застосовувалися стосовно ОСОБА_1 заходи примусового характеру, пов`язані із обмеженням особистої свободи, відтак прокурор не набув право на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Разом з тим, в діючому КУпАП відсутня норма, що прямо передбачала б порядок дій у випадку подання апеляційної скарги особою, яка не має на цього права, однак ч. 2 ст. 294 КУпАП встановлює, що апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати аналогію права та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що вона не має права оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 294 КУпАП він не має права її оскаржувати.

Керуючись ст.ст. 7, 284, 287, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кравцової О. на постанову Кодимського районного суду Одеської обл. від 17.04.2026 про закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП – повернути прокурору Кравцовій О., у зв`язку з відсутністю права прокурора на оскарження постанови суду 1-ої інстанції.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua