Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №583/1737/22 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1737/22

2/583/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2022 представник позивачки звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частина від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Вимоги вмотивовані тим, що сторони мають спільного сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_3 досяг повноліття, навчається на 4 курсі ВСП «Охтирський фаховий коледж Сумського НАУ» на денному відділенні, у зв`язку з чим не має можливості забезпечувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

03.01.2023 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

15.02.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, постановленої у відповідності до ч. 5 ст. 259 ЦПК України без виходу до нарадчої кімнати, залучено як третю особу ОСОБА_3 .

17.02.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області, яка постановою Сумського апеляційного суду від 24.03.2023 залишена без змін, провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

10.04.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області поновлено провадження у справі.

Позивачка та третя особа в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, у судовому засіданні 15.02.2023 позовні вимоги визнав частково, не заперечував сплачувати аліменти в розмірі 2000 грн, зазначивши, що ще має трьох дітей, один з яких є неповнолітнім, які проживають в республіці Польща.

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи, що всі учасники у судове засідання не явилися, суд проводить розгляд справи за наявними матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.

Встановлено, що сторони являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.07.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Охтирського міського управління юстиції Сумської області, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 23.10.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка реєстраційної служби Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області (а.с. 7, 11).

Відповідно до довідки навчального закладу від 12.12.2022 №233, ОСОБА_3 навчається на 4 курсі ВСП «Охтирський фаховий коледж Сумського НАУ» на денному відділенні, форма навчання – державна, період навчання з 01.09.2019 по 30.06.2023 (а.с. 12).

З матеріалів справи вбачається, що повнолітній ОСОБА_3 та позивачка проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

В п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином, стягнення аліментів на утримання доньки або сина, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що повнолітній син сторін навчався у ВСП «Охтирський фаховий коледж Сумського НАУ» на денній формі навчання, у зв`язку з чим був позбавлений можливості працювати та заробляти кошти та потребував матеріальної допомоги.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.04.2023 у справі №752/20152/16-ц, завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та: 1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або 2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних начальних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).

При цьому, як вступ (перехід) на наступний освітній рівень навчання, так і вступ (перехід) до іншого навчального закладу після завершення навчання та здобуття певного рівня освіти, пов`язані із певними часовими періодами, протягом яких не відбувається безпосередньо освітній процес, однак триває освітня діяльність, зокрема вступна кампанія (подача документів, здача іспитів, проходження співбесід, видання наказу про зарахування до навчального закладу тощо).

Такі процедури, що тривають певні періоди часу, є об`єктивними, нормативно врегульованими та їх тривалість не залежить від волі особи, яка здобуває освіту.

Аналіз положень ч. 2 ст. 199 СК України свідчить, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, або звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв`язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило ч. 2 ст. 199 СК України виключно охоплює випадки припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Батьки вважаються такими, що можуть надавати матеріальну допомогу, якщо вони забезпечені більше прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я і матеріальне становище сторін, що син проживає разом з матір`ю, батько є особою працездатного віку, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання свого повнолітнього сина, що ним не спростовано. Також суд враховує, що на утриманні відповідача є неповнолітня дитина, що визнається учасниками справи, а також те, що відповідач був звільнений з військової служби у запас за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)). Враховуючи вищевикладене, на підставі оцінки наданих доказів та з урахуванням таких загальних засад цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 264, 265, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років, починаючи стягнення з 16 грудня 2022 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко