Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №521/5998/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/5998/26

Номер провадження 3/521/2381/26

ПОСТАНОВА

05 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Передерко Д.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу касиром, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №177772, 15.04.2026 року близько 01 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп`яніння вчинила насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася відносно нього нецензурними та образливими словами, погрожувала фізичною розправою, кидалася в бійку, після чого не пускала до помешкання.

По даному факту працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, та вказала, що не перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши надані матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що докази є сумнівними і недостатніми для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 7 КУпАП закріплює, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 ст. 173-2 КУпАП закріплює, що адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у п. 3 ч. 1 ст. 1 визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 2 ст. 251 КУпАП закріплює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173 – 2 КУпАП, до суду надані наступні докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №177772 від 15.04.2026 року;

-рапорт співробітника поліції від 15.04.2026 року №11677;

-рапорт інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Геви М.;

-пояснення ОСОБА_2 від 15.04.2026 року, відповідно до яких останній вказує, що у нього 13.04.2026 року та 15.04.2026 року виник конфлікт із батьками, в ході якого останні його ображали та лізли в бійку;

-пояснення ОСОБА_1 від 15.04.2026 року, відповідно до яких остання вказує, що у неї виник конфлікт з сином через його погану поведінку, а саме він не повернувся додому 13.04.2026 року в зазначений час, а 15.04.2026 року знову виник конфлікт по тій самій причині;

-копія паспорту громадянина ОСОБА_2 ;

-копія паспорту громадянки ОСОБА_1 ;

-довідка інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Геви М. від 15.04.2026 року.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідальність за скоєння домашнього насильства настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом обвинувачення.

Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 та була завдана шкода його психічному здоров`ю, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Будь-яких доказів вини ОСОБА_1 , а саме: пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів фото - і кінозйомки, відеозапису суду не надано.

Суд розглядає справу в межах висунутого в протоколі обвинувачення і не вправі самостійно його змінювати, оскільки це не відноситься до його компетенції .

Відповідно до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином, при розгляді цієї адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що в ході збору доказів, особа уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, не залучила до матеріалів справи певні докази, які б вказували на вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, а також наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173 – 2 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України, яка є нормою прямої дії, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі вищевикладеного, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 38, 173-2, 245, 247, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, – у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя: Дмитро Передерко