Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №689/13/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 689/13/26

Провадження № 33/820/425/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Савюк К.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Ярмолинецького районного суду від 27 квітня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

За постановою суду, ОСОБА_1 29 грудня 2025 року о 13 годині 00 хвилин в селищі Ярмолинці по вулиці Захисників України, 69, керував транспортним засобом – автомобілем марки «Опель Зафіра», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці ока, що не реагують на світло; тремтіння пальців рук; почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що суд першої інстанції належним чином не з`ясував усіх обставин справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, та не відповідають фактичним обставинам справи.

Стверджує, що працівниками поліції порушена процедура проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши доводи клопотання про зупинення провадження по справі про адміністративне правопорушення та матеріали справи, надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, апеляційний суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Так, положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією (ст.277 КУпАП).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому розгляд даної справи без невиправданої затримки буде відповідати інтересам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_1 дійсно приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Разом з тим, в судовому засіданні апеляційного суду була присутня професійний захисник ОСОБА_1 – адвокат Савюк К.О., яка захищала права та законні інтереси правопорушника. Крім того, останній не позбавлений можливості подати відповідні письмові пояснення по суті обвинувачення у письмовій формі.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, подане клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.

Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, місцевим судом, в порушення вищезазначених вимог закону, не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх фактичних обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, що призвело до прийняття помилкового рішення.

Поліція, відповідно до покладених на неї завдань, наділена повноваженнями регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

При цьому, дії працівників поліції при виконанні своїх обов`язків не повинні бути свавільними.

Так, огляду на стан сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) підлягають лише ті водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані відповідного сп`яніння згідно з ознаками такого стану (п.2 розділ 1 Інструкції, затвердженої за №1452/735 від 09.11.2015).

Таким чином, місцевий суд при розгляді даної категорії справ зобов`язаний був першочергово перевірити існування законних підстав інспектора поліції ініціювати проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, чого зроблено не було.

Зокрема, поза увагою місцевого суду залишилося те, що водій ОСОБА_1 упродовж чотирьох хвилин 29 грудня 2025 року двічі піддавався ініціюванню відносно нього одним і тим же працівником поліції проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, що вже саме по собі ставить під сумнів послідовність, обґрунтованість та законність дій працівника поліції.

Після проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, результати якого підтвердили відсутність алкоголю в організмі, працівник поліції одразу ініціював проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Такі дії поліцейського свідчать про формальний характер проведення огляду та ставлять під сумнів наявність передбачених законом підстав для його проведення.

При цьому суд першої інстанції не надав жодної оцінки достовірності та об`єктивності ознак сп`яніння, на які посилалися працівники поліції як на підставу для направлення водія на огляд.

Суд фактично обмежився формальним посиланням на наявність таких ознак у матеріалах справи, не перевіривши, чи підтверджуються вони доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, поведінкою водія, результатами первинного огляду та іншими обставинами справи.

Сам по собі факт складання відповідного направлення водія на проведення огляду, в якому вписані ознаки наркотичного сп`яніння, не може бути достатньою правовою підставою для узаконення такого огляду.

Аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, проведений судом апеляційної інстанції, дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо наявності в діях та поведінці ОСОБА_1 , за обставин, відображених на відеозаписі, таких ознак, вказаних у протоколі, як звужені зіниці ока, що не реагують на світло; тремтіння пальців рук; почервоніння шкірного покриву обличчя.

Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейського, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейським.

Під час розмови ОСОБА_1 орієнтується у часі та обстановці, виконує вказівки працівника поліції без ускладнень, його мова є зв`язною, послідовною та без ознак порушення мислення чи сприйняття, відсутнє будь-яке почервоніння обличчя.

Також на відеозаписі об`єктивно не зафіксовано тремтіння пальців рук чи інших зовнішніх ознак, зазначених працівником поліції у протоколі.

Окрім цього, така ознака, як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, озвучена працівником поліції одразу після негативного результату проходження огляду водієм на стан алкогольного сп`яніння без застосування спеціальних засобів (огляду стану очей водія за допомогою ліхтарика тощо).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки не обґрунтував належним чином своїх висновків щодо наявності у поліцейських підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, як зазначено у постанові суду, а також, у зв`язку з цим, не надав оцінки щодо законності вимог поліцейських, за вказаних обставин, про проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 247, 266, 283, 284, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк