Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №682/1246/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 682/1246/26

Провадження № 3/682/287/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Славута

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Зеленська В.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючої, протягом року до адмінвідповідальності не притягувалася, - за ст. 173 КУпАП,

в с т а н о в и в.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ВБА № 138585 від 28.04.2026 р вбачається, що 28.04.2026 близько 13 год 10 хв в м.Славута Шепетівського району Хмельницької області по вул. Козацька, 33 в приміщенні ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, що виражалось у нецензурній лайці в адресу працівників поліці, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

ОСОБА_1 пояснила, що 28.04.2026 близько 13 год 10 хв перебувала у приміщенні Славутської міської ради та вчинила конфлікт тому що черговий міської ради не хотів прийняти її скаргу.

В ході розгляду справи досліджено: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №138585 від 28.04.2026 року;

- протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про те, що 28.04.2026 року близько 12 год 00 хв у приміщенні Славутської ОТГ невідома особа виражалась словами нецензурної лайки, вчиняла словесний конфлікт;

- письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що 28.04.2026 близько 12.10 год вона чергувала в Славутській міській раді. В прміщення зайшла невідома особа жіночої статі та з безпричинно розпочала словесний конфлікт, виражалася словами нецензурної лайки, голосно кричала, на неодноразові зауваження не реагувала;

- рапорт інспектора СРПП ВнП №1 ШРУП ГУНП Хмельницькій області Столбової Н. про те, що 28.04.2026 під час добового чергування вона отримала повідомлення на службовий планшет про те, що ОСОБА_1 в приміщенні міської ради вчиняє конфлікт, на зауваження не реагує. Прибувши на місце події факт підтвердився. ОСОБА_1 мала явні ознаки алкогольного сп`яніння, на зауваження припинити кричати не реагувала, поводила себе зухвало. В подальшому вона повідомила ОСОБА_1 про те, що відносно неї буде складено протокол за ст.173 КУпАП. Від проходження освідування на стан сп`яніння та дачі пояснень ОСОБА_1 відмовилась.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Досліджені докази вказують на те, що подія мала місце 28.04.2026 р близько 12.00 год в приміщенні Славутської міської ради (Славутської ОТГ).

У протоколі про адмінправопорушення серія ВБА № 138585 від 28.04.2026 р місцем події вказано Відділення поліції №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Доказів про те, що подія відбувалася у ВнП №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, не надано і відомості про наявність таких доказів відсутні.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства — це зовнішній прояв правопорушення, який полягає в активних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Вони охоплюють нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до людей та інші подібні дії, що виражають явну неповагу до суспільства.

Головні ознаки, що формують об`єктивну сторону за статтею 173 КУпАП,: діяння - активні вчинки (лайка, чіпляння, галас, перешкоджання відпочинку тощо), які обов`язково повинні супроводжуватися порушенням спокою інших людей; місце вчинення - громадське місце: вулиця, транспорт, магазин, парк, під`їзд або будь-яке інше місце, де можуть перебувати сторонні особи; наслідки- порушення громадського порядку та спокою громадян.

Для кваліфікації не вимагається заподіяння матеріальної шкоди чи тілесних ушкоджень.Склад цього правопорушення є формальним, тобто діяння вважається закінченим з моменту вчинення самих хуліганських дій, незалежно від того, чи настали якісь конкретні шкідливі наслідки.

Але місце вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є обов`язковим елементом об`єктивної сторони .

Таким чином, у даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.

Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.

Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.

У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Так, з урахуванням положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).

Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий на розгляд суду протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, не конкретизована його фабула, не визначено причини поведінки ОСОБА_1 , фактично не встановлене місце вчинення правопорушення та належним чином не викладені фактичні обставини, які мають значення для правильного та об`єктивного вирішення справи.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Згідно приписів ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.7, 247, 251, 256, 283, 284, 294, 173 КпАП України,

п о с т а н о в и в

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником.

Суддя Зеленська В. І.