Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №452/1592/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №452/1592/26

Суддя: Казан І. С.

Справа № 452/1592/26

Провадження № 2-о/452/90/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , - про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем. В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті котрої відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на земельні ділянки загальною площею 2,42га, що розташовані в с. Майнич Самбірського району Львівської області. Будучи спадкоємцем майна матері за законом, заявник вважала, що прийняла спадщину шляхом фактичного проживання разом із спадкодавцем і тому в квітні 2026 року звернулась до приватного нотаріуса Самбірської районного нотаріального округу про оформлення спадкових прав, де їй було роз`яснено, що нею не доведений факт постійного проживання із спадкодавцем, а тому вона вважається такою, що пропустила встановлений строк для прийняття спадщини після смерті матері; заявник фактично проживала разом з матір`ю, в тому числі на день відкриття спадщини за адресою реєстрації місця проживання померлої по АДРЕСА_1 ; з метою реалізації свого права на спадкування просить у судовому засіданні ухвалити рішення, яким встановити факт постійного проживання із ОСОБА_3 на час її смерті.

Заявник у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи в її відсутності та просила задовольнити вимоги заяви; заінтересована особа ОСОБА_2 на виклик в суд також не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та не заперечив проти задоволення заяви.

З`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши надані по справі докази, суд приходить висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 відомо про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , матір`ю якої вказана ОСОБА_3 ; із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб відомо, що після реєстрації 18 травня 1979 року шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 .

Із довідки виданої виконавчим комітетом Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області №32 від 18.03.2026 року відомо, що ОСОБА_1 до дня смерті ОСОБА_3 фактично проживала без реєстрації разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , здійснювала за нею догляд протягом дев`яти років до дня її смерті

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.».

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі №569/15147/17 (провадження №61-39308св18); від 18 листопада 2020 року в справі №523/19010/15-ц (провадження №61-5777св20); від 2 квітня 2021 року в справі №191/1808/19 (провадження №61-6290св20); від 28 квітня 2021 року в справі №204/2707/19 (провадження №61-15380св20); від 19 травня 2021 року в справі №937/10434/19 (провадження №61-3620св21); від 19 квітня 2023 року в справі №2-516/2007 (провадження №61-11834св22).

Судом встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 фактично проживала разом із матір`ю в одному житловому будинку на час відкриття спадщини, доглядала її, беручи до уваги похилий вік спадкодавця, котра тривалий час потребувала постійної сторонньої допомоги.

За викладених обставин судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, а саме 9 лютого 2014 року враховуючи те, що встановлення цього факту дає заявнику можливість реалізувати своє право для спадкування, інший спадкоємець за законом брат заявника на спадщину не претендує, а нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому така заява підлягає задоволенню, оскільки заявник представила достатньо доказів у підтвердження своїх вимог.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , - на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua