Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №309/1197/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1197/26

Провадження № 1-кс/309/245/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 про самовідвід у розгляді кримінального провадження № 42025142400000076 від 07.08.2025 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 , перебуває кримінальне провадження № 42025142400000076 від 07.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України.

Суддею ОСОБА_4 по даній справі на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України заявлено самовідвід.

Заява вмотивована тим, що у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинувачується група осіб, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Хустським районним судом під головуванням судді ОСОБА_4 ухвалено вироки від 11.05.2026 та 24.04.2026, якими затверджено угоди між обвинуваченими та прокурорами про визнання винуватості та призначено вказаним особам покарання.

У таких вироках викладено обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України із зазначенням ролі кожної особи, в тому числі дії, які вчиняли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Через висновок суду про визнання винними ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 може виникнути сумнів щодо об`єктивності та неупередженості судді ОСОБА_4 при розгляді даного кримінального провадження, що є неприпустимим.

Посилання у вироках відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на осіб по даному кримінальному провадженні може в принципі порушити право на презумпцію невинуватості.

Засудження двох осіб за попереднім вироком було частиною даного кримінального провадження.

За таких обставин, на думку судді, через висловлену позицію у вироках від 24.04.2026 та від 11.05.2026 року щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні, в учасників процесу можуть виникати сумніви у неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_4 при прийнятті рішення у даному кримінального провадженні.

13 травня 2026 року заява про самовідвід згідно автоматизованого розподілу судової справи передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , вважає, що ухвалення вироків на підстав затвердження угод про визнання винуватості не відносить згідно КПК до безумовних підстав для відводу судді. Однак при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

В судове засідання суддя ОСОБА_4 не з`явився.

В судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_10 не з`явилися . На адресу суду від адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про розгляд заяви про самовідвід у їх відсутності.

В судове засідання обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не з`явилися, про місце і час проведення судового засідання належним чином були повідомлені.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечили проти проведення засідання у відсутність обвинувачених та їх захисників, вважає за можливе провести розгляд заяви про самовідвід у відсутність учасників процесу , які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце і час проведення судового засідання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст. 332 КК України під головуванням судді ОСОБА_4 ухвалено вирок 11 травня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136420360) за угодою обвинуваченого та прокурора про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України та призначено винній особам покарання.

Також у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.3 ст. 332 КК України під головуванням судді ОСОБА_4 ухвалено вирок 24 квітня 2026 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135982375) за угодою обвинуваченого та прокурора про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України та призначено винному особам покарання.

У даних вироках викладено обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України із зазначенням ролі кожної особи, в тому числі дії, які вчиняли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також детально викладено обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України із зазначенням ролі кожної особи, в тому числі дії, які вчиняли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щодо яких уже ухвалено вироки.

Усі дані судові провадження розслідувались слідчим під час досудового слідства у одному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участі у розгляді кримінального провадження за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10.12.2009 р.), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії" п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

25.11.2021 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Муча проти Словаччини». В цій справі ЄСПЛ констатував, що суд, який схвалив угоди спільників про визнання провини, які завдають шкоди презумпції невинуватості старшого гангстера, не був неупередженим в судовому розгляді справи останнього.

Так, у п. 48 цього рішення ЄСПЛ зауважує, що конкретні скарги заявника грунтуются на тому факті, що його судив і засудив той самий суд першої інстанції, який раніше засуджував його співвиконавців за злочинні дії, вчинені спільно із заявником і що він визначив ці дії таким чином, щоб було зрозуміло, що він також брав у них участь [...] Під час розгляду цієї скарги право заявника на презумпцію невинуватості повинно бути враховано. Питання щодо неупередженості судді виникає, коли попереднє рішення вже містить детальну оцінку ролі особи, яка згодом була засуджена у злочині, вчиненому кількома особами, і, зокрема, коли попереднє рішення містить конкретне твердження про причетність заявника або коли враховано, що особа, засуджена згодом відповідала всім критеріям, необхідним для вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи обставини конкретної справи, такі елементи можуть розглядатися як ті, що вирішують питання про винуватість особи, яка розглядається в подальшому провадженні, і, таким чином, може призвести до об`єктивно обгрунтованих сумнівів у тому, що національний суд має неупереджену думку щодо суті справи відносно особи, яку судили згодом на початку судового розгляду (абз: 4 п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Муча проти Словаччини»).

Суд зазначає, що рішення про затвердження угод співвиконавців заявника про визнання винуватості містили детальний фактичний опис їхніх злочинів, включаючи роль заявника в них як спільного виконавця, тоді як точний фактичний опис деяких їхніх злочинних дій був ідентичний точному фактичному опису приписуваних йому злочинних дій. Хоча ці рішення не містять жодного окремого висновку про вину щодо заявника як такого (див. також пункти 27 і 28 вище), їх слід розглядати у світлі складових елементів злочинів, про які йдеться, зокрема, створення, задумування та підтримання злочинного підприємства, що передбачає узгоджені злочинні дії з боку спільних виконавців. Таким чином, засудження співвиконавців заявника у цих злочинах на основі наданого опису їхніх злочинних дій, що включало точне фактичне визначення конкретної ролі заявника в них, в принципі могло викликати сумніви щодо того, чи не призвело це до ситуації, при якій його було визнано таким, що скоїв кримінальні правопорушення, про які йдеться( п. 55 рішення ЄСПЛ у справі 55 «Муча проти Словаччини»),

Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення у учасників судового провадження сумнівів об`єктивності та неупередженості суддів, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, з метою недопущення порушень вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів», присяги судді, заявлений суддею ОСОБА_4 самовідвід, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 35, 75, 81, 82 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заявлений суддею Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 самовідвід – задовольнити

Кримінальне провадження № 42025142400000076 від 07.08.2025 відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України передати до канцелярії Хустського районного суду Закарпатської області для подальшого розподілу в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 22 травня 2026 р. о 11:30 год.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1