Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №308/14509/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14509/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.

за участю секретаря судового засідання Дудерева Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за заявою адвоката Калинич Оксани Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, –

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 05.09.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що було зроблено актовий запис № 357. Від даного шлюбу у них народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Зазначає, що 18.09.2023 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області винесено рішення по справі 308/7289/23, яким шлюб розірвано та визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою його місця проживання.

Також 25.03.2025 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/3327/25 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття.

Заявник вказує, що згідно відповіді Державної прикордонної служби вбачається, що ОСОБА_2 з 17.03.2022 року перебуває за кордоном. Приїздила до України на певний період, а саме: виїзд 17.03.22 року, в`їзд 02.04.22 року, виїзд 12.05.22 року, в`їзд 15.08.22 року, виїзд 14.09.22 року, в`їзд 26.12.22 року, виїзд 10.01.23 року, в`їзд 24.07.23 року, та день останнього виїзду з України був 06.08.2023 року через пункт пропуску Чоп (Дружба) за закордонним паспортом НОМЕР_2 . Інших відомостей про перетин кодону на в`їзд в Україну з дня нею виїзду 06.08.2023 року по 2025 рік відсутній.

Зауважує, що згідно психолого-педагогічної характеристики на ОСОБА_4 від 29.09.2025 за вих. №666, вихованням та навчанням дитини займається батько ОСОБА_1 (наразі мобілізований до лав ЗСУ) та його цивільна дружина ОСОБА_3 , яку хлопчик називає мамою, рідна мати хлопчика проживає за кордоном, контактів з навчальним закладом не підтримує.

Згідно довідки про фактичне проживання від 25.09.2025 року №26 за адресою, яка видана ОСОБА_3 про те, що гр. ОСОБА_3 фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Довідку видано на підставі Акту обстеження №6 від 25.09.2025 року. Згідно довідки №172/5 від 13.03.25 року, виданої лікарем КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», тільки батько ОСОБА_6 з 01.10.2014 року звертається на проф. огляди та відповідні щеплення.

У зв`язку з тим, що батько виховує та утримує самостійно сина, що підтверджується вищевикладеним, заявник просить встановити факт самостійного виховання ним дитини до 18 років, оскільки має намір звільнитися зі служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

На підставі наведеного, заявник просить встановити факт того, що він самостійно виховує та утримує свою неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявник не скористався правом на участь у судовому засіданні та його представник ОСОБА_7 подала заяву, згідно якої вимоги заяви підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без їх участі.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради не з`явилася та подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник військової частини НОМЕР_1 не скористався право на участь у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, заперечень не подавав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

ОСОБА_2 також не скористалася правом на участь у судовому засіданні та в матеріалах справи міститься її заява, згідно якої вона підтверджує, що їх спільний із заявником син дійсно проживає з батьком та перебуває на повному його утриманні та вихованні, проти встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітнього сина батьком вона не заперечує.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, заяв чи заперечень не подавала, про причини неявки не повідомила.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд в порядку окремого провадження розглядає цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Даним рішенням суду визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою його місця проживання.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.11.2020, батьками дитини записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно довідки про фактичне проживання №26 від 25.09.2025 за адресою, фактично за адресою АДРЕСА_1 , проживають наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 . Довідку видано на підставі Акту обстеження №6 від 25.09.2025 року.

Відповідно до довідки №172/5 від 13.03.25 року, виданої КНП «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» такою підтверджено, що виключно батько ОСОБА_6 з 01.10.2014 року звертається на проф. огляди та відповідні щеплення.

Згідно психолого-педагогічної характеристики на ОСОБА_4 від 29.09.2025 за вих. №666, що вихованням та навчанням дитини займається батько ОСОБА_1 (наразі мобілізований до лав ЗСУ) та його цивільна дружина ОСОБА_3 , яку хлопчик називає мамою, рідна мати хлопчика проживає за кордоном, контактів з навчальним закладом не підтримує.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Разом з тим, згідно відповіді Державної прикордонної служби вбачається, що ОСОБА_2 перебуває за кордоном. Вказано, що остання приїздила до України на певний період, а саме: виїзд 17.03.22 року, в`їзд 02.04.22 року, виїзд 12.05.22 року, в`їзд 15.08.22 року, виїзд 14.09.22 року, в`їзд 26.12.22 року, виїзд 10.01.23 року, в`їзд 24.07.23 року, та день останнього виїзду з України був 06.08.2023 року через пункт пропуску Чоп (Дружба) за закордонним паспортом НОМЕР_2 . Інших відомостей про перетин кодону на в`їзд в Україну з дня нею виїзду 06.08.2023 року по 2025 рік відсутній.

Аналіз вищевказаних матеріалів справи свідчить про те, що ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні та вихованні батька ОСОБА_1 , який здійснює за ним догляд та забезпечує його всім необхідним для навчання та життя.

Більше того, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.12.2025 позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено факт того, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує свою неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знайшов своє підтвердження належними доказами, у зв`язку з чим подана заява підлягає до задоволення.

Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для звільнення із військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Керуючись ст.ст. 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує свою неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе