Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №523/25712/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №523/25712/25

Суддя: Сувертак І. В.

Справа № 523/25712/25

Провадження №2/523/379/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"20" травня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

Установив:

Позивачка звернулась з позовом до відповідача про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення спільною дитиною трьох років.

Свої вимоги мотивує тим, що 15 червня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, про що Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був складений відповідний актовий запис за № 247 та видано свідоцтво про шлюб.

У шлюбі з ОСОБА_2 сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак фактично проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 , та знаходиться на її повному утриманні.

Позивачка звернулась до суду 01 грудня 2025 року з проханням стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м.Одеси Сувертак І. В. від 04 грудня 2025 року, було прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 28,29).

Позивач надала письмове клопотання про розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні в повному обсязі. (а.с. 23).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, причин неявки суду не сповістив. (а.с. 32,33,37).

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою позивача. (а.с. 23).

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, уважно оцінивши докази надані сторонами по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд встановив, що 15 червня 2023 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, про що Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був складений відповідний актовий запис за № 247 та видано свідоцтво про шлюб.

У шлюбі з ОСОБА_2 сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак фактично проживає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_4 , та знаходиться на її повному утриманні.

Позивачка звернулась до суду 01 грудня 2025 року з проханням стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно з частиною 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Крім того, частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із вказаних норм закону спосіб стягнення аліментів визначається судом за вибором позивача, на утримання дитини, з якою вказана особа проживає.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В силу ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.

При цьому відповідно до ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Як встановлює ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Відповідно до вимог статті 84 СК України «Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років».

ОСОБА_5 на час звернення до суду ніде не працювала, оскільки перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною та не має можливості матеріально забезпечити ні себе, ні дитину, яка проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні, у зв`язку з чим має право на стягнення аліментів на своє утримання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заявлених вимог та присудження з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно на утримання позивачки до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, починаючи з 01 грудня 2025 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Таким чином суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь держави суму неоплаченого судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,1-13,17-18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 280, 352,354 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 сімейного Кодексу України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з 01 грудня 2025 року та до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , судовий збір в дохід держави в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua