Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №523/5295/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/5295/26

Номер провадження 3/523/1457/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2026 р.

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Кисельов В.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року близько 12:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дії фізичного характеру відносно ОСОБА_2 , свого чоловіка, а саме: вдарила ногою в область паху ногою, подряпала обличчя чим завдала останньому тілесні ушкодження, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 173-2 КУпАП. За вказаними обставинами працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №034435 від 11.03.2026 року.

В суді ОСОБА_1 та її адвокату Кудрявцеву І.А. роз`яснено права згідно зі ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 зазначила, що саме ОСОБА_2 розпочав конфлікт, несподівано розлютившись через відсутність у неї одного з ключів від квартири, коли виривав у неї з рук сумку, щоб самому їх знайти в сумці, потягнув за ремінець, який раптово вдарив з незалежних від ОСОБА_1 причин, після чого вдарив кулаком по обличчю ОСОБА_1 коло ока, потім штовхнув, кинув на підлогу та почав бити ногами, висловлювався нецензурними словами на її адресу, навіть давив передпліччям її на шию, однак їй вдалось вирватись з квартири на вулицю, де вона викликала поліцію. Також адвокат надав роздруківку з Єдиного реєстру судових рішень постанову судді Пересипського районного суду міста Одеси про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2, де вказані такі ж самі обставини правопорушення.

ОСОБА_2 викликався в судове засідання, призначене на 14.05.2026р. на 09.20 год, будь-яких заяв, клопотань до суду не надіслав.

За вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого , передбачена відповідальність ч.1 ст. 1732 КУпАП.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Судовий розгляд повинен провадитися в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно з ч. 1ст. 17 Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15.05.2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Частина 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Отже, в розумінні наведеного Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, не знайшли свого підтвердження подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю..

Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 401, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В.К.Кисельов