Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №521/3326/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/3326/26

Номер провадження 3/521/1636/26

ПОСТАНОВА

05 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Передерка Д.П., при секретарі Ковач Е.В., прокурора Пашкевич О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , при розгляді матеріалів, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за протоколом №306/2026 від 04.03.2026 року у відношенні ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , припинивши з 25.09.2023 року діяльність на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», маючи спеціальне звання молодшого сержанта внутрішньої служби та будучи суб?єктом декларування відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 19.02.2026 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги а. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання фунцій держави або місцевого самоврядування.

Так, 22.09.2022 року відповідно до наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» Міністерства юстиції України №85/OC-22 рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 , призначено на посаду молодшого інспектора-кінолога відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)».

25.09.2023 року відповідно до наказу Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» Міністерства юстиції України №95/OC-23 від 25.09.2023 року молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 , звільнено з посади молодшого інспектора-кінолога відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)».

Згідно ч. 1, п. 1, п.п. «д» ст. 3 Закону, суб?єктами, особами, на яких поширюються дія цього закону - є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, молодший інспектор-кінолог відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)», ОСОБА_1 , будучи суб?єктом декларування та суб?єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, зобов?язана виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ст. 45 вказаного Закону

У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в» -«г» п. 2, п. 4 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. «а», «в» - «г» п. 2 ч. 1 ст. 3, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 25.09.2023 року діяльність на посаді молодшого інспектора-кінолога відділу охорони Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)». являючись суб?єктом на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 19.02.2026 року, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Прокурор у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за викладеними в протоколі обставинами та застосувати до неї покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , вказала, що їй було невідомо про факт подачі декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період неохоплений раніше поданими деклараціями.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, вислухавши пояснення учасників судового засідання, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі, виходячи з наступного.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, відповідно до ст. 51-1 Закону України «Про запобігання корупції», національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб`єктами декларування, такі види контролю: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль.

Тобто, такий вид контролю як контроль за своєчасністю подання декларацій відноситься до компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Стаття 51-2 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права про факт неподання декларації відповідним суб`єктом декларування.

Також, відповідно до п.п. 7, 8 Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство відповідно до вимог Закону письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом 10 днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію. Також, у разі встановлення факту неподання декларації суб`єктом декларування Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити достатні об`єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки конкретного правопорушення. Об`єктивними такі дані можуть бути лише у зв`язку з їх виявленням та встановленням компетентним державним органом в установленому законом порядку.

Викладені вище норми законодавства дають підстави для висновку, що таким порядком перед початком перевірки щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, є здійснення НАЗК контролю щодо своєчасності подання декларації суб`єктом декларування, встановлення за результатами такої перевірки факту порушення антикорупційного законодавства, а також відображення цього факту у відповідному рішенні НАЗК.

Таким чином, початку перевірки органом Національної поліції, збиранню ним доказів і складенню протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, повинно передувати отримання у встановленому законом порядку висновків НАЗК як єдиного суб`єкта, уповноваженого державою на здійснення контролю щодо своєчасності подання декларації суб`єктом декларування.

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що Національним агентство з питань запобігання корупції не було здійснено повідомлення спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, а також керівника державного органу про факт неподання декларації ОСОБА_1 , тобто цим органом не було виявлено ознак правопорушення та не було ініційоване питання про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Тобто, контроль за своєчасністю подання декларації ОСОБА_1 , уповноваженою особою, а саме НАЗК не проводився (відповідно до ст.ст. 51-1 та 51-2 Закону України «Про запобігання корупції»).

Суд звертає увагу на те, що сам факт несвоєчасного подання декларації не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення. Адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларацій настає лише у разі подання її з порушенням встановлених строків без поважних причин. Такий факт може бути встановлений лише після проведення відповідної перевірки. Про це ж зазначено у листі голови НАЗК на ім`я Генерального прокурора України №44-06/21566/19 від 21.03.2019 року.

Одночасно із цим, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення особа Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, діючи поза межами своїх повноважень, тобто будучи особою, не наділеною повноваженнями щодо виявлення неподання чи несвоєчасного подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не маючи повного доступу до реєстру декларацій, розпочала збір доказів в адміністративній справі.

Згідно із положеннями КУпАП та вимог Закону України «Про Національну поліцію», органи поліції дійсно мають право у межах здійснення своїх повноважень виявляти адміністративні правопорушення, а також здійснювати збір матеріалів у межах оформлення справи про адміністративні правопорушення, віднесені до їх компетенції, однак ці повноваження обмежені вимогами спеціального Закону, а саме Закону України «Про запобігання корупції», яким чітко визначено порядок контролю за своєчасністю подання декларації суб`єктом декларування, а саме орган, який здійснює цей контроль та процедуру повідомлення про встановлення факту неподання або несвоєчасного подання декларації спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, і лише після дотримання всіх зазначених умов, у посадової особи органу поліції виникають повноваження щодо здійснення заходів на притягнення суб`єкта декларування до адміністративної відповідальності.

Отже, аналізуючи вищевказані норми та обставини справи, суд приходить до висновку, що всі дії щодо збирання доказів у даній справі були проведені неуповноваженою особою органу поліції, без дотримання встановленого законодавством порядку виявлення факту несвоєчасності подання декларації, що вказує на неможливість визнання зібраних доказів належними і допустимими.

Враховуючи вищевикладене та на підставі матеріалів адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що в ході збору доказів, особа уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, не залучила до матеріалів справи певні докази, які б свідчили про наявність в діях особи ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме до матеріалів провадження не було долучено належним чином оформлені відомості з реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, держателем яких є Національне агентство з запобігання корупції.

Крім того, згідно зі ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (OleksandrVolkovv.Ukraine,рішення від 09.01.2013 року, заява N 21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2026 року оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Коваль В.В. відносно ОСОБА_1 , складено протокол №306/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 17 година 15 хвилин 19.02.2026 року (час та дата несвоєчасного подання декларації).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 року протокол відносно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, надійшов до суду.

Так, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є окремою процесуальною дією, що вчинена на підставі виявленого факту порушення. А факт виявлення порушення це окрема подія, що завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, на думку суду, є суб`єктивний момент отримання уповноваженим органом інформації про таке правопорушення.

Зазначена вище позиція підтверджується судовою практикою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №149/2498/17 постанова від 28.02.2019 року, де колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Оскільки, до матеріалів адміністративної справи не долучено повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції про факт неподання декларації ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості встановити дату виявлення вказаного адміністративного правопорушення, та обрахувати строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.

Застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який, передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП не доведена.

На підставі вищевикладеного, згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 245, 247, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.

Суддя: Дмитро Передерко