Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №507/511/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/511/26

Провадження № 2/507/413/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Вужиловського О.В.

при секретарі судового засідання - Войковській І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 16 березня 2026 року звернулося до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 16 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2110580781976, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 1400 грн. на умовах строковості, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит протягом 1 року та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо поверненню коштів, в зв`язку з чим станом 16 березня 2026 року відповідач має заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2110580781976 від 16.04.2021 р. в сумі 25397 грн. 68 коп. з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами – 23997 грн. 68 коп.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110580781976.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110580781976.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110580781976.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2110580781976 в загальному розмірі 25397 грн. 68 коп. з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами – 23997 грн. 68 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 13000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_1 , про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена шляхом надсилання повідомлення відповідно до ст.ст. 128-130 ЦПК України, проте він в судове засідання на розгляд справи не з`явилася.

Представник відповідача - адвокат Берзінь С.Л. надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем взагалні не доведено факту надання кредиту позивачу (відсутні первинні документи щодо надання кредитних коштів), а також первісним кредитором, наразовано відсотки за користування кредитними коштами протягом одного року, хоча в кредитному договорі обумовлений строк кредиту- 6 днів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 19 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2110580781976, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 1400 грн. на умовах строковості, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит протягом 1 року та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов договору.

Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо поверненню коштів, в зв`язку з чим станом 16 березня 2026 року відповідач має заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2110580781976 від 16.04.2021 р. в сумі 25397 грн. 68 коп. з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами – 23997 грн. 68 коп.

01.12.2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110580781976.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110580781976.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110580781976.

За таких обставин позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2110580781976 в загальному розмірі 25397 грн. 68 коп. з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами – 23997 грн. 68 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 13000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, 16 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2110580781976, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 1400 грн. на умовах строковості, платності.

Згідно п.ц. 1.1- 1.3 Сума кредиту(загальний розмір) складає: 1400,00 гривень. Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28)).

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2110580781976, яка станом на дату подання позовної заяви – 03.03.2026 року становить 25397 грн. 68 коп. з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 1400,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами – 23997 грн. 68 коп..

При цьому, згідно пунктів 1.2, 1.3 кредитного договору, . Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Матеріали справи не містять доказів продовження ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 строку договору після закінчення строку його дії дисконтного періоду 01 травня 2021 року. Жодні додаткові угоди між сторонами договору не укладалися.

Згідно укладеного договору, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів вартість кредиту становить 1848 грн., з яких 1400 грн. – тіло кредиту, 448 грн. – відсотки за користування кредитом. Зазначений строк кредитування та сума відсотків була погоджена сторонами при укладанні договору, що підтверджується кредитним договором, графіком платежів та паспортом споживчого кредиту.

Отже, на думку суду доведеним є зобов`язання ОСОБА_1 з повернення ТОВ «Коллект Центр» суми заборгованості в сумі 1848 грн., з яких 1400 грн. – тіло кредиту, 448 грн. – відсотки за користування кредитом і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач умови договорів щодо повернення кредитних коштів не виконав, а тому позов підлягає частковому задоволенню із вищевикладених мотивів.

Доводи представника відповідача про відсутність доказів перерахування коштів відповідачу судом не приймається до уваги, так як вказаний факт підтверджений інформацією АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7 від 01.05.2026 року про те, що дійсно на банківську карту ОСОБА_1 було зараховано 16.04.2021 року – 1400 грн. (виплата займа).

Розподіл судових витрат між сторонами .

Відповідно до 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору (а.с. 1).

Вимоги позивача задоволені частково (8%), тому пропорційно з відповідача на користь позивача належить стягнути 209 грн. 80 коп. судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 13000 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в ТОВ «Факторинг партнерс» надало договір від 01 липня 2024 року « 01-07/2024 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Факторинг партнерс» та адвокатським об`єднанням "Лігал ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги, втяг з акту про надання юридичної допомоги. Сума наданих послуг складає 13000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є унікальною, клопотання представника про зменшення розміру витрат на правову допомогу через завищенність, виходячи із засад реальності та співмірності, розміру задоволених вимог, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факториг партнерс» підлягає стягненню 1040 грн. витрат на правничу допомогу в суді (8%).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2110580781976 від 16 квітня 2021 року в загальному розмірі 1848 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 209 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1040 грн., а всього - 3097 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ: 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Вужиловський О.В.