Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №947/16223/26 — Київський районний суд м. Одеси

___________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/16223/26

Провадження № 2-а/947/152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А.,розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову від 16.01.2026 № 43 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що як зазначено в постанові №43, позивач порушив абз. 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підпункт 8 пункту 1, Правил військового обліку призовників, який є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету міністрів від 30 грудня 2022 року №1487, а саме не надав відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Як стверджує позивач, зазначена постанова йому не вручалась, він її не отримував, не підписував та не був повідомлений про її винесення у встановленому законом порядку. Єдиним документом, який йому був наданий, є протокол №43, який був фактично нав`язаний до підпису працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 без належного роз`яснення його прав.

Згідно з оскаржуваною постановою №43 від 16.01.2026 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

На підставі цієї постанови відкрито виконавче провадження № 80564672.

Позивач також повідомляє суд, що він прибув до ТЦК та СП за повісткою та розпочав проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) 04.12.2025 року. Фактично та юридично ВЛК було завершено 13.01.2026 року, після чого відповідні відомості були внесені до реєстру «Оберіг».

Таким чином, всі вимоги законодавства позивачем виконані належним чином.

Незважаючи на це, вже 16.01.2026 винесено оскаржувану постанову.

Крім того, з 28.02.2026 року позивач проходить військову службу, що додатково підтверджує відсутність будь-якого ухилення або порушення з його боку.

Позивач стверджує, що він виконав усі обов`язки: 1) прибув за повісткою 2) почав проходити ВЛК 3) завершив проходження ВЛК 4) після проходження ВЛК результат внесено до реєстру 5) мобілізувався до ЗСУ Жодного факту порушення не існує

Постанова №43 є незаконною, оскільки: 1) відсутній склад правопорушення 2) порушено строки 3) відсутні докази 4) порушено право на захист 5) постанова не відповідає вимогам закону.

Просить суд поновити строк на оскарження постанови №43 від 16.01.2026; скасувати постанову №43 від 16.01.2026; зупинити виконавче провадження №80564672 до вирішення справи по суті.

Також у прохальній частині позову просив розгляд справи провести без його участі у зв`язку з проходженням військової служби.

Від сплати судового збору звільнений на підставі пп.12 п.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір.

Короткий зміст заперечень відповідача у відзиві на позов

Позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач не визнає в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Зазначив, що 08.01.2026 в присутності позивача складено протокол № 43 за порушення вимог абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

При цьому долучені до протоколу докази досліджувалися та враховувалися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначення переліку цих доказів у постанові чинними нормами КУпАП не передбачено.

Відповідач наголошує, що твердження позивача про те, що протокол був нібито «нав`язаний до підпису», є голослівними, не підтверджені жодним належним доказом та спрямовані виключно на уникнення відповідальності.

Позивач був особисто присутній під час складання протоколу №43, що підтверджується його власноручним підписом. Підпис у протоколі підтверджує не лише факт ознайомлення із його змістом, а й факт роз`яснення процесуальних прав, передбачених статтею 268 КУпАП.

Посилання позивача на те, що він дізнався про постанову через застосунок «Дія», фактично підтверджує його обізнаність про існування постанови та про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що позивач вже притягувався до адміністративної відповідальності у 2025 році за частиною 3 статті 210 КУпАП за порушення вимог пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме за непостановку на військовий облік за новим місцем проживання у семиденний строк після зміни місця проживання.

Вказана обставина свідчить про те, що позивач був належним чином обізнаний із вимогами законодавства у сфері військового обліку, своїми обов`язками як військовозобов`язаного, а також про правові наслідки невиконання таких обов`язків.

Незважаючи на це, позивач повторно допустив порушення правил військового обліку, що свідчить про систематичний характер недотримання ним вимог законодавства. Таким чином, твердження позивача про нібито відсутність умислу, необізнаність або відсутність складу адміністративного правопорушення повністю спростовуються матеріалами справи та попереднім фактом притягнення його до адміністративної відповідальності.

Щодо матеріального аспекту позову відповідач зазначив, що відповідно до описової частини постанови № 43 від 16.01.2026 ОСОБА_1 допустив порушення вимог: - абзацу восьмого частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", відповідно до якого військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку;- частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", відповідно до якого призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру;- підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Що стосується неповідомлення персональних даних, про зміну яких ОСОБА_1 повинен був повідомити протягом семиденного строку та які передбачені пунктом 17 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач розпочав проходження військово лікарської комісії 08.12.2025 та завершив її 13.01.2026 року, тобто вже після тривалого періоду невиконання покладених на нього обов`язків у сфері військового обліку.

Наведені обставини свідчать про те, що обов`язок щодо проходження ВЛК та забезпечення актуалізації відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів був виконаний позивачем несвоєчасно, із істотним порушенням встановленого порядку та строків, визначених законодавством.

Відповідно до правової природи адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, його склад вважається закінченим у момент невиконання або несвоєчасного виконання встановленого обов`язку щодо військового обліку. Подальше усунення порушення, зокрема проходження ВЛК або внесення відомостей до реєстру, не впливає на факт вчинення правопорушення та не виключає наявності його складу.

Таким чином, завершення позивачем проходження ВЛК 13.01.2026 року є лише фактом подальшого виконання обов`язку та не спростовує правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності за попереднє порушення правил військового обліку.

На момент винесення постанови №43 від 16.01.2026 року факт порушення був уже встановлений, зафіксований у встановленому законом порядку та підтверджувався матеріалами адміністративної справи, що виключає будь-які підстави для застосування положень статті 247 КУпАП щодо відсутності події або складу правопорушення.

Щодо порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач помилково посилається на загальний двомісячний строк, передбачений статтею 38 КУпАП для окремих категорій правопорушень. Водночас відповідно до абзацу 9 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Оскільки спірні правовідносини виникли під час дії особливого періоду та воєнного стану, до них застосовується саме спеціальна норма статті 38 КУпАП, а не загальний двомісячний строк, на який помилково посилається позивач.

Твердження ОСОБА_1 про те, що у постанові нібито не зазначено суті правопорушення або відсутні необхідні реквізити, не відповідають дійсності. Постанова №43 містить усі істотні елементи, передбачені статтею 283 КУпАП, а саме: дату та місце розгляду справи, відомості про особу, опис встановлених обставин,посилання на правову норму, прийняте рішення, розмір адміністративного стягнення, строк та порядок оскарження. Сам факт незгоди позивача із прийнятим рішенням не свідчить про незаконність постанови.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Процесуальні дії у справі

Позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського районного суду м. Одеси справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 адміністративний позов залишено без руху: надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачу належного йому права на звернення до суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права, з наданням відповідних доказів на підтвердження зазначених у заяві обставин.

05.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено довідку в/ч541 від 02.03.2026 з якої вбачається, що він мобілізований, як солдат та перебуває на військовій службі у цій частині та просить поновити йому строк на оскарження даної постанови та зупинити її виконання до ухвалення рішення та набрання законної сили та посилається на наявність поважних причин, які ним перераховані у адміністративному позові та є безумовною підставою для визнання, що строк пропущено з поважної причини.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою зобов`язано відповідача надати оригінали або належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

12.05.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов та копії справи про адміністративне правопорушення.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Інші заяви та клопотання від сторін до суду не надійшли.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 08.01.2026 у присутності позивача складено протокол № 43 за порушення вимог абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

16.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесена постанова № 43 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до якої в порушення вищевказаних норм ОСОБА_1 особисто не повідомив відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, та на нього накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Як зазначає позивач та не оспорюється стороною відповідача, ОСОБА_1 проходив медичний огляд у період з 08.12.2025 по 13.01.2026, що також підтверджується відомостями, які містяться у Картці обстеження та медичного огляду, а також Довідці військово-лікарської комісії від 13.01.2026 № 2026-0113-1022-1690-3.

Водночас судом встановлено, та не оспорюється сторонами у справі, що станом на 08.01.2026 (дату складання протоколу) рішення (постанова) ВЛК за результатами медичного огляду та обстеження позивача не прийняте.

Дослідженням Картки обстеження та медичного огляду встановлено, що під штампом « ІНФОРМАЦІЯ_2 «29» 12.2025 р.» міститься рукописний текст «справа у роботі. Секретар (підпис)».також у Картці у графі найменування диспансеру «протитуберкульозний» зазначено «на Д/о значиться (підпис), (печатка)».

Дослідивши Довідку військово-лікарської комісії від 13.01.2026 № 2026-0113-1022-1690-3 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

16.01.2026 винесена оскаржувана постанова, з якої вбачається, що позивач не був присутнім на розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з Довідкою від 02.03.2026№ 541,солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 .

Оцінка аргументів та мотиви суду

Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При розгляді адміністративних справ керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні керуватись положеннями ст.ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Натомість, в порушення ст.ст. 245, 251, 252, 280КУпАП керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 повно і об`єктивно не з`ясував обставини справи, не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, яке тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів; громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, з наступних підстав.

Відповідно до абц.8 ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку.

Згідно з підпункту 8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу. Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (п. 17-1).

Відповідно до ч.13 ч. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до зазначеного Положення, ним визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Для визначення ступеня придатності до військової служби проводиться Військово-лікарська експертиза.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії військово-лікарської комісії.

Як встановлено судом, станом на 08.01.2026 (дату складання протоколу) рішення (довідка) ВЛК за результатами медичного огляду та обстеження позивача не прийняте.

Отже, результати медичних оглядів, які оформлюються відповідним рішенням ВЛК, на момент складання протоколу позивачем не були отримані, та як наслідок у позивача не виникло обов`язку щодо особистого їх повідомлення відповідачу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд виснував про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Окрім цього суд звертає увагу, що норми статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, серед інших, належать: 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» в редакції від 04.04.2024, що діяла на момент винесення оскаржуваної постанови).

Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваної постанови від 16.01.2026№ 43 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, тобто Порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу: не повідомив особисто персональні дані, передбачені п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» - відомості про результати медичних оглядів, що проводиться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

При цьому оскаржувана постанова, як і матеріали справи, не містять виклад обставин, установлених під час розгляду справи, суті адміністративного правопорушення та відомостей про спробу отримання зазначених відомостей стосовно позивача держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, що не відповідає вимогам, встановленим ст. 283 КУпАП.

Окрім цього, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є - державні органи, передбачені цією частиною.

Відповідно до частини 3 ст. 14 Закону №1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформації наведено у абзацах 3-12 частини 3 статті 14 Закону №1951-VIII.

Органи ведення Реєстру одержують, серед іншого, в електронному вигляді від:

6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону (доповнено новим абзацом згідно із Законом № 4497-IX від 17.06.2025, набрав чинності з 09.07.2025);

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач отримує від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді (окрім пунктів 23 та 34 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII).

Однак, незважаючи на вищевикладені вимоги законодавства України відповідач в особі керівника при винесені оскаржуваної постанови від 16.01.2026№43 жодним чином не перевірив та не довів неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Жодних доказів неможливості отримання інформації з державних реєстрів відповідачем до п не долучено, суду не надані.

У поданому стороною відповідача відзиві на позов також не наведені причини, обставини тощо з приводу неможливості отримати вдані щодо медичних оглядів через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, отже твердження сторони позивача з аргументу відповідачем не спростовані, зворотного не доведено.

Відповідно до вимог ч.1ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, суд виснував, що оскаржувана постанова є не законною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, а позивач на підставі пп.12 п. 1 ст. 5 Закону Украхїни «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн стягуються за рахунок держави.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.01.2026 № 43 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Рішення підписане 22.05.2026.

Суддя Ю. А. Скриль