Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №609/895/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/895/25Головуючий у 1-й інстанції Харлан М.В.

Провадження № 22-ц/817/312/26 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

cуддів — Костіва О.З., Хоми М.В.

за участю секретаря – Хоміцької С.О.,

представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу № 609/895/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» від імені якого діє адвокат Андросюк Ігор Сергійович на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2025 року (ухвалене суддею Харланом М.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 27 липня 2018 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,4874 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0247, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Звертали увагу на те, що відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору оренди землі, Договір укладено до 27.07.2025 року. Відповідно до п. 3.2. вищезазначеного Договору, орендар земельної ділянки після закінчення строку Договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк.

Посилались на те, що маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, надіслали ОСОБА_1 22.04.2025 року лист повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, який остання отримала 23.05.2025 року, однак вона не надіслала повідомлення про заперечення на запропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною.

Звертали увагу на те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що орендодавцем було укладено договір оренди землі із ТОВ “Профагротрейд” за яким було зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку (номер запису про інше речове право 61280490).

Посилаючись на порушення свого переважного права орендаря, просили:

визнати укладеною додаткову угоди № БН від 22 квітня 2025 року до договору оренди землі № б/н від 27.07.2018 року між ТОВ “Західна агровиробнича компанія” та ОСОБА_1 у редакції, викладеній у позовній заяві;

визнати відсутнім у ТОВ “Профагротрейд” права оренди земельної ділянки площею 1,4874 га, кадастровий номер 6125885900:01:001:0247, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.;

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8 000 грн. та на користь ТОВ «Профагротрейд» судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від імені якого діє адвокат Андросюк І.С. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Посилається на те, що подана ОСОБА_1 заява від 14.04.2025 року та лист-повідомлення від 03.06.2025 року про намір не продовжувати договір оренди не відповідає вимогам, встановленим статтею 33 Закону України «Про оренду землі», зокрема, вона не містить жодних обґрунтованих заперечень щодо запропонованих позивачем умов, не відповідає вимогам спеціальної норми щодо обов`язку орендодавця розглянути пропозицію орендаря та надати мотивовану відповідь у встановлений законом строк, а тому вона не може свідчити про належне волевиявлення орендодавця та не має жодного правового значення для вирішення спору.

Вказує на те що, рекомендовані повідомлення про вручення листів (форма 119) №0601134859222 та №4700300194032, що нібито підтверджують одержання позивачем заяви від 14.04.2025 року та листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 03.06.2025 року не є належними і допустимими доказами.

Звертає увагу на те, що в формі 119 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 06.06.2025 року, підпис уповноваженої на прийняття кореспонденції від підприємства особи ( ОСОБА_3 ) не збігається з підписом такої особи, який міститься в наказі №51/к від 07 квітня 2025 року в графі “З наказом (розпорядженням) ознайомлений від 07 квітня 2025 року”.

Стверджує, що жодної відповіді на лист-повідомлення, у порядку визначеному ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, позивач від ОСОБА_1 не отримував.

Звертає увагу на те, що в обох рекомендованих повідомленнях (форма 119) №0601134859222 та №4700300194032 у графі «Підлягає поверненню» зазначена адреса нового орендаря ( АДРЕСА_1 ), а не адреса ОСОБА_1 , що дає підстави для висновку, що листи могли бути підготовлені та відправлені не орендодавцем, а саме новим орендарем, який був зацікавлений у створенні видимості належного повідомлення позивача.

Звертає увагу на те, що 15 грудня 2025 року позивачем подано клопотання про витребування доказів у ОСОБА_1 (оригіналів письмових доказів — заяви від 14.04.2025 року, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення форма 119 №0601134859222 та №4700300194032, листа повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 03.06.2025 року, фіскального чеку від 04.06.2025 року, накладної №4700300194032 від 04.06.2025 року, опису вкладення до листа №4700300194032), натомість у рішенні суду першої інстанції взагалі відсутня будь-яка згадка про зазначене клопотання, суд не надав йому оцінки, не розглянув по суті та не постановив ухвали про його задоволення чи відмову.

Посилається на невідповідність визначеного судом розміру витрат на правничу допомогу принципам розумності та співмірності, тому просить зменшити розмір таких витрат до 2 000 грн.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник позивача — адвокат Андросюк І.С. просить задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, викладених у ній.

В судовому засіданні представник відповідачів — адвокат Іванько О.С. заперечила проти вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Підгаєцької сільської ради Шумського (Кременецького) району Тернопільської області площею 1,4874 га, кадастровий номер 6125885900:01:001:0247, з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 87622818 сформованого 22.05.2017 року.

27 липня 2018 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого ТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,4874 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0247, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору оренди землі, Договір укладено строком на 7 років.

Згідно п. 3.2 Договору, після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 12.2 дія договору припиняється зокрема у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено.

27 липня 2025 року строк вищезазначеного договору оренди землі закінчився.

14.08.2018 року державним реєстратором Кременецької міської ради Костинником М.О. було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку кадастровий номер 6125885900:01:001:0247 на підставі Договору оренди землі від 27.07.2018 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу: 134858272, дата формування 20.08.2018 року.

На підтвердження виконання своїх обов`язків як орендаря, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій у національній валюті №9111207623 від 25 червня 2021 року на суму 33154,36 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2021 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 2473190950 від 06 грудня 2022 року на суму 33154,36 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 1548022362 від 16 лютого 2023 року на суму 1444,06 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 1612190484 від 23 травня 2023 року на суму 26004,58 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 1671664326 від 10 серпня 2023 року на суму 18021,24 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 1878542651 від 12 червня 2024 року на суму 14998,15 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 2958886561 від 29 жовтня 2024 року на суму 9010,62 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 2958886705 від 29 жовтня 2024 року на суму 42565,53 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, отримувач: ОСОБА_1 ; № 29588890510 від 22 листопада 2024 року на суму 3915,67 грн., призначення платежу: орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, отримувач: ОСОБА_1 , відомість на виплату готівки №00000002351 від 09.04.2020 року. В рядку № 7 зазначено прізвище ОСОБА_4 сума для виплати – 375 грн., в графі 5 міститься підпис про одержання вищевказаних коштів останньою.

14 квітня 2025 року на адресу керівника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Ханенко О.Г. було надіслано заяву за змістом якої орендодавцем повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 27.07.2025 року, оскільки її не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що підтверджується копією вищевказаної заяви та копією повідомлення Укрпошти №0601134859222 долучених до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601134859222 представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 22.04.2025 року.

22 квітня 2025 року за вих. №3040 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на адресу ОСОБА_1 направило лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 27.07.2018 року, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача, а також проект додаткової угоди №б/н до Договору оренди землі №б/н від 27.07.2018 року, який остання отримала 23.05.2025 року, що підтверджується копією трекінга поштового відправлення №0505297273480.

03 червня 2025 року ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було надіслано лист про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким, остання відмовилась від пропозиції викладеної орендарем у листі-повідомленні №3040 від 22.04.2025 року.

06 червня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 03.06.2025 року, що підтверджується належним чином завіреними копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4700300194032, а також описом вкладення до зазначеного поштового відправлення (а.с.78).

25 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Прфагротрейд» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,4874 га кадастровий номер 6125885900:01:001:0588, яка розташована на території с. Підгайці Кременецького р-ну Тернопільської обл., згідно з яким, остання передає ТОВ «Прфагротрейд» в оренду земельну ділянку терміном на 7 років.

21 серпня 2025 року за заявою ОСОБА_1 державним реєстратором Кременецької міської ради було припинено речове право оренди за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0247 у ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

28 серпня 2025 року державним реєстратором Кременецької міської ради Міньковською С.В. було зареєстровано речове право оренди ТОВ «Профагротрейд» за земельною ділянкою кадастровий номер 6125885900:01:001:0247 на підставі Договору оренди землі від 25.07.2025 року, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 441336627 від 28.08.2025 року.

Відповідно до копій Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 448140278, № 448140657, № 448140990 від 17.10.2025 р. вбачається, що ОСОБА_2 являється також власником земельних ділянок за кадастровими номерами 6125885900:01:001:0116, 6125885900:01:001:0327, 6125885900:01:001:0510. У відомостях про суб`єкта іншого речового права вказано: Орендар - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», орендодавець – ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право ТОВ «Західної агровиробничої компанії» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі, а саме відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням унормованих розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правил дії Закону № 340-IX в часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок поновлення договорів оренди землі в редакції статті 33 цього Закону, чинній станом на 27.07.2018 року, тобто на момент укладення договору оренди.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Результат аналізу змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, у Законі України «Про оренду землі» ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» і «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

У постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 604/424/23 (провадження № 61-14060св24) Верховний Суд дійшов висновку, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

У такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі, якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови).

Відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі статті 317 ЦК України). Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник - орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23 (провадження № 61-18021св23), від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123св23), від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23 (провадження № 61-17970св23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св24), від 28 травня 2024 року у справі № 604/648/23 (провадження № 61-4230св24), від 03 липня 2024 року у справі № 604/479/23 (провадження № 61-1195св24), від 05 липня 2024 року у справі № 604/630/23 (провадження № 61-4229св24), від 25 липня 2024 року у справі № 604/647/23 (провадження № 61-1805св24), від 08 серпня 2024 року у справі № 604/779/23 (провадження № 61-3971св24).

Так, ОСОБА_1 завчасно, а саме 14.04.2025 року та 03.06.2025 року, надіслала ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листи-повідомлення, якими повідомила, що вона заперечує щодо поновлення договору оренди, строк дії якого закінчується 27.07.2025 року. Дані повідомлення позивач отримав 22.04.2025 року та 06.06.2025 року, відповідно.

Таким чином, встановивши, що орендодавець висловив своє небажання продовжувати дію договору оренди і не підписав додаткової угоди до нього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що зміст листів-повідомлень ОСОБА_1 від 14.04.2025 року та 03.06.2025 року не є належними запереченнями проти поновлення договору оренди, колегія суддів відхиляє, оскільки зміст зазначених листів свідчить про чітко виражене небажання орендодавця продовжувати орендні правовідносини з ТОВ «Західна агровиробнича компанія». При цьому, положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють спеціальної форми чи вичерпного змісту такого заперечення, а тому вирішальним є саме наявність однозначного волевиявлення власника земельної ділянки щодо відмови у поновленні договору.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в формі 119 рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 06.06.2025 року, підпис уповноваженої на прийняття кореспонденції від підприємства особи ( ОСОБА_3 ) не збігається з підписом такої особи, який міститься в наказі №51/к від 07 квітня 2025 року в графі “З наказом (розпорядженням) ознайомлений від 07 квітня 2025 року”, колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не надано жодних доказів на спростування презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні відповідного рекомендованого листа, в тому числі не заявлялось клопотання про призначення відповідної судової почеркознавчої експертизи.

У пунктах 71, 78, 93 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 5 березня 2009 р. № 270(в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 10 жовтня 2023 р. № 1071) зазначено, що реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством. Поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Поштові відправлення з позначкою «З описом» розкриваються працівником об`єкта поштового зв`язку у присутності адресата (одержувача) за його згодою. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник об`єкта поштового зв`язку складає акт, один примірник якого видається адресату (одержувачу) або надсилається технічними засобами на його електронну пошту відповідно до правил, установлених оператором поштового зв`язку.

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №222/1402/16-а)).

Оскільки матеріали справи не містять доказів на спростування факту отримання 06.06.2025 року представником ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 03.06.2025 року, в якому остання відмовилась від пропозиції викладеної орендарем у листі-повідомленні №3040 від 22.04.2025 року, колегія суддів відхиляє вищезазначені посилання апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги, які стосуються заявленого позивачем 15 грудня 2025 року клопотання про витребування доказів у ОСОБА_1 (оригіналів письмових доказів), колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що “у рішенні суду першої інстанції взагалі відсутня будь-яка згадка про зазначене клопотання”, апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються змістом самого оскаржуваного рішення суду, в якому місцевий суд зазначив: “15 грудня 2025 року представником позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подано клопотання про витребування доказів. При вирішенні справи суд не бере вищевказане клопотання до уваги, оскільки останнє подано на стадії судового розгляду справи, окрім того, копії письмових доказів, щодо яких представник позивача заявляє клопотання про витребування, містяться в матеріалах цивільної справи, що не позбавляє можливості суд дослідити їх в судовому засіданні”.

Так, представник позивача у своєму клопотанні просив витребувати оригінали письмових доказів — заяви від 14.04.2025 року, рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення форма 119 №0601134859222 та №4700300194032, листа повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 03.06.2025 року, фіскального чеку від 04.06.2025 року, накладної №4700300194032 від 04.06.2025 року, опису вкладення до листа №4700300194032.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що належним чином завірені копії вищеперелічених доказів були долучені представником відповідачів до відзиву на позовну заяву, через систему “Електронний суд” 17.10.2025 року.

В подальшому, 20.10.2025 року за результатами проведеного підготовчого судового засідання, за участю представника позивача — Андросюка І.С., який є професійним адвокатом та який не заперечив щодо призначення справи до судового розгляду, судом першої інстанції було постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження у даній цивільній справі та призначення справи до судового розгляду на 06.11.2025 року 12:30 год.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Так, клопотання про витребування оригіналів доказів було заявлено позивачем лише 15 грудня 2025 року, тобто після закінчення підготовчого провадження та з пропуском процесуальних строків, визначених статтями 83, 84 ЦПК України.

При цьому, позивач не навів жодних об`єктивних причин, які б унеможливлювали подання відповідного клопотання у строки, встановлені законом, а також не обґрунтував необхідності витребування саме оригіналів письмових доказів, з огляду на наявність у матеріалах справи їх належним чином засвідчених копій.

Більше того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 197 ЦПК України, саме на стадії підготовчого провадження суд вирішує питання щодо витребування доказів.

За таких обставин, суд першої інстанції мав підстави для залишення вищезазначеного клопотання без задоволення, відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України.

Той факт, що суд “не взяв вищевказане клопотання до уваги”, а не “залишив його без задоволення”, як цього вимагає ст. 84 ЦПК України, не свідчить про істотне порушення норм процесуального права та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Відтак немає жодних підстав для витребування вищезазначених оригіналів письмових доказів і в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що в обох рекомендованих повідомленнях (форма 119) №0601134859222 та №4700300194032 у графі «Підлягає поверненню» зазначена адреса нового орендаря (47003, Тернопільська обл.,Кременецький р-н., м. Кременець, вул. Базарна, 9), а не адреса ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки інтереси ОСОБА_1 та ТОВ «Прфагротрейд» представляє адвокат Іванько О.Г., яка здійснює свою юридичну діяльність за вищезазначеною адресою. Більше того, вказана обставина, жодним чином не спростовує встановлений факт відсутності у ОСОБА_1 волевиявлення на продовження договірних відносин із позивачем.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності зменшення розміру витрат на правничу допомогу колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, врахував вимоги процесуального закону, зокрема критерії співмірності та розумності таких витрат, обсяг наданих правничих послуг, складність справи та фактичний обсяг виконаної роботи.

При цьому, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів, які б свідчили про невідповідність визначеного судом розміру витрат принципам розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" - залишити без задоволення.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 15 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 21 травня 2026 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Хома М.В.