Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №576/863/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м.Суми

Справа №576/863/26

Номер провадження 22-ц/816/2068/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Сидоренко А. П.

за участі секретаря судового засідання Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2026 року, постановлену у складі судді Усенко Л.М. у місті Глухів,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції

02 лютого 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 40 000 грн 00 коп. моральної шкоди.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент подання позовної заяви у провадженні суду вже перебувала справа №576/750/26 зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

08 квітня 2026 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2026 рокута передати справу до суду першої інстанції для відкриття провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що указаний позов та позов у справі № 576/750/26, провадження в якій було відкрито, не є тотожними, оскільки в них різні підстави позову. У цій справі, ухвала в якій переглядається, позов стосується бездіяльності Сумського окружного адміністративного суду та не ухвалення рішення у справі № 480/4602/25, а у справі № 576/750/26 – бездіяльності Сумського апеляційного суду та порушення строків розгляду апеляційної скарги. На думку ОСОБА_2 суд об`єднав два різних правопорушення в одне, позбавив права на окремий захист, неправильно застосував норми статті 186 ЦПК України.

Також апелянт посилається на те, що відмова у відкритті провадження блокує йому доступ до правосуддя та позбавляє ефективного захисту. Суд вийшов за межі повноважень на стадії вирішення питання про відкриття провадження та фактично здійснив оцінку змісту позовних вимог, дійшов висновку про тотожність позову без належного аналізу підстав, розглянув спір по суті без відкриття провадження у справі.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду із заявою і не дає суду підстави відмовити у відкритті провадження у справі.

Указані положення спрямовані на запобігання випадкам розгляду і вирішення тотожних цивільних справ. Дана норма є заходом на шляху недопущення винесення судами суперечливих та взаємовиключних судових рішень.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент подання 02 квітня 2026 року ОСОБА_2 позовної заяви у справі, яка переглядається, у провадженні суду вже перебувала справа № 576/750/26 за позовом ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби, третя особа Сумський окружний адміністративний суд, про визнання протиправною бездіяльності держави Україна, стягнення з Державного бюджету України 40000 грн 00 коп. моральної шкоди у зв`язку із тривалим розглядом справи № 480/4602/25, що перебуває на розгляді судді Сумського окружного адміністративного суду Сидорука А.І., відсутністю рішення на час звернення із цим позовом.

У справі, яка переглядається, ОСОБА_2 02 квітня 2026 року подав через підсистему «Електронний суд» позовну заяву до Держави Україна в особі Державної казначейської служби, в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 40 000 грн моральної шкоди (а.с.1-14) За змістом позовної заяви від 02 квітня 2026 року (справа, що переглядається № 576/863/26) ОСОБА_2 посилається на те, що йому заподіяно моральну шкоду внаслідок тривалого розгляду справи, відсутності судового рішення та ефективного судового захисту. Оскільки суд є органом державної влади, який здійснює правосуддя від імені держави, тому шкода позивачу заподіяна державою під час здійснення правосуддя. Держава несе відповідальність за порушення розумних строків розгляду справи, у тому числі через бездіяльність суду. Судом ігнорувались подані ОСОБА_2 заяви про прискорення, ухвалення рішення тощо, фактично судове провадження існує формально, без реального розгляду справи. Не ухвалення судом рішення протягом тривалого часу порушує приписи статті 2, 210 ЦПК України, статті 6 конвенції, суперечить практиці Верховного Суду та ЄСПЛ, спричиняє для позивача негативні наслідки немайнового характеру та викликають стан правової невизначеності, порушення звичного способу життя, психологічного напруження.

Текст указаної позовної заяви від 02.04.2026 не містить посилання на назву суду, про бездіяльність якого йдеться у позові, а також номеру справи. Водночас у пункті 1.6 позовної заяви є посилання на те, що до позову додано документи, що підтверджують перебіг судового провадження, подання процесуальних заяв та інші обставини.

До позовної заяви від 02 квітня 2026 року ОСОБА_2 додані процесуальні рішення, заяви клопотання, листи, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив з матеріалів справи № 480/462/25, яка перебуває у провадженні Сумського окружного адміністративного суду (суддя Сидорук А.І.) (а.с.15-106).

Протокольною ухвалою Сумського апеляційного суду від 19 травня 2026 року витребувано для порівняння та перевірки доводів апеляційної скарги позовну заяву з матеріалів справи № 576/750/26, на яку посилається місцевий суд в оскаржуваній ухвалі.

З отриманих апеляційним судом матеріалів справи № 576/750/26 установлено, що 26 березня 2026 року до Глухівського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Сумський окружний адміністративний суд, в який позивач просив: визнати протиправною бездіяльність держави Україна; установити факт порушення статті 6 Конвенції; визнати, що йому було фактично відмовлено у доступі до правосуддя; стягнути з Державного бюджету України 40 000 грн моральної шкоди та визнати порушення його прав як учасника бойових дій.

31 березня 2026 року надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків разом з позовною заявою у новій редакції, яку він мотивував тим, що у провадженні суду, зокрема судді Сидорука А.І. перебуває справа за його участі. Протягом 9 місяців судом не ухвалено рішення, що є порушенням статей 2, 210 ЦПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суперечить практиці Верховного Суду та ЄСПЛ. Також судом ігнорувалися подані ним заяви (про прискорення, ухвалення рішення тощо), фактично судове провадження існує формально, без реального розгляду справи. Внаслідок бездіяльності суду та відсутності судового захисту позивач як учасник бойових дій не може повноцінно реалізувати свої соціальні права, обмежений у доступі до державних органів, зазнає негативних наслідків для честі, гідності та репутації. Шкода йому завдана діями (бездіяльністю суду), однак відповідачем є саме держава Україна, яка несе відповідальність за дії своїх органів.

Остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати:

протиправною бездіяльність держави Україна, що полягає у незабезпеченні розгляду його справи судом у розумний строк;

встановити факт порушення державою Україна статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

визнати, що внаслідок бездіяльності суду йому фактично відмовлено у доступі до правосуддя;

визнати порушення його прав як учасника бойових дій;

стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 40 000 грн. моральної шкоди.

До позовної заяви від 26.03.2026 року, які до позовної заяви від 02.04.2026 ОСОБА_2 додані процесуальні рішення, заяви клопотання, листи, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив з матеріалів справи № 480/462/25, яка перебуває у провадженні Сумського окружного адміністративного суду (суддя Сидорук А.І.)

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 квітня 2026 року у справі № 576/750/26 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Сумський окружний адміністративний суд в частині вимог:

про встановлення факту порушення державою Україна статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

про визнання, що внаслідок бездіяльності суду позивачу фактично відмовлено у доступі до правосуддя;

про визнання порушення його прав як учасника бойових дій.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 01 квітня 2026 року у справі № 576/750/26 прийнято позовну заяву ОСОБА_2 в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності держави Україна та стягнення моральної шкоди до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Провадження у справі розпочинається з моменту відкриття провадження у справі шляхом постановлення відповідної ухвали, а не з моменту подання позовної заяви до суду (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 378/1093/20

Отже, провадження у справі № 576/750/26 за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про стягнення з державного бюджету України 40000 грн 00 коп. моральної шкоди, яка завдана тривалим нерозглядом справи № 480/4602/25, яка перебуває на розгляді в Сумському окружному адміністративному суді, розпочалось 01 квітня 2026 року.

Водночас після відкриття провадження у справі № 576/750/26 02 квітня 2026 року до Глухівського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 у справі № 576/863/26, ухвала про відмову у відкритті провадження в якій є предметом апеляційного оскарження.

Апеляційний суд резюмує, що аналіз позовних заяви ОСОБА_2 разом з додатками від 26.03.2026 у справі № 576/750/26 та від 02 квітня 2026 року у справі № 576/863/26 дає підстави для висновку про те, що позови повністю співпадають за складом сторін справи (позивач - ОСОБА_2 , відповідач - Держава України в особі Державної казначейської служби України), матеріально-правовими вимогами (стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_2 40 000 грн. моральної шкоди.) та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду (тривалий розгляд, не ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення у справі 480/4602/25 за позовом ОСОБА_2 ).

Таким чином, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження № 576/863/26 у справі за позовом ОСОБА_2 , який поданий після відкриття провадження у справі №576/750/26 за його позовом між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, постановлена з дотриманням приписів пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що справа № 576/750/26 стосується бездіяльності Сумського апеляційного суду та порушення строків розгляду апеляційної скарги спростовується змістом позовної заяви від 26 березня 2026 року та доданими до неї документами, в яких йдеться про тривалий розгляд справи № 480/4602/25, яка перебуває у провадженні Сумського окружного адміністративного суду.

Апеляційним судом за даними Єдиного реєстру судових рішень установлено, що питання стягнення моральної шкоди внаслідок бездіяльності держави Україна в особі Сумського апеляційного суду, яким не призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , є предметом його позову у справі № 576/803/26, а не у справі №576/750/26, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень на стадії вирішення питання про відкриття провадження, є необґрунтованими зважаючи на такі мотиви.

За приписами частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Перелік підстав для відмови у відкритті провадження визначені частиною першою статті 186 ЦПК України і є вичерпним. Норми статті 186 ЦПК України є імперативними і за наявності відповідних підстав зобов`язують суд постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України суддя зобов`язаний відмовити у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, перевірка тотожності спорів є не виходом за межі повноважень суду, а прямим процесуальним обов`язком судді на стадії відкриття провадження.

Для застосування пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України суд неминуче повинен здійснити порівняльний аналіз: сторін спору; предмета позову; підстав позову.

Без такого аналізу неможливо встановити наявність або відсутність процесуальної перешкоди для відкриття провадження.

При цьому здійснення судом оцінки тотожності позовів не є вирішенням спору по суті, не передбачає оцінку вимог позивача та дослідження доказів у розумінні розгляду справи по суті.

Суд лише перевіряє наявність процесуальних передумов для відкриття провадження, що прямо відповідає функціям суду на цій стадії процесу.

Посилання апелянта на практику Верховного Суду щодо недопустимості оцінки обґрунтованості позову є нерелевантними у контексті застосування пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

А. П. Сидоренко