Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №732/334/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/334/26

Провадження № 2/732/338/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого – судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) до ОСОБА_1 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» через свого представника Лозіну Ольгу Юріївну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за договором №014/MR/82/16167780046952 від 12.04.2025 у сумі 176369,94 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі – 153465,17 грн та заборгованості за відсотками у сумі – 22904,77 грн. Також представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 подала заяву до позивача та уклала угоду №CMDPI-231513 від 12.02.2019, якою прийняла (акцептувала) Публічну пропозицію/Угоду (даної іменовану як «Заява»).Згідно з цією заявою, ОСОБА_1 прийняла умови Публічної пропозиції банку на отримання банківських послуг, які детально описані у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», розміщених на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, висловивши свою повну й беззастережну згоду з ними. Ці документи утворюють єдиний договір банківського обслуговування, який вважається укладеним з моменту, коли банк або кредитний посередник отримує заяву про акцепт, підписану клієнтом. Сторони уклали Заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/МR/82/16167780046952 від 12 квітня 2025 року, згідно з яким банк видав відповідачці кредит у розмірі 156000,00 грн до 12 квітня 2031 року під 41,90% річних. Однак, відповідачка свої кредитні зобов`язання належним чином і своєчасно не виконувала, порушуючи умови договору. У зв`язку невиконанням відповідачкою умов кредитного договору, 21.01.2026 позивачем було направлено відповідачці досудову вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів, проте вона залишилась не виконаною. Станом на 20.01.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед банком складає 176369,94 грн, з яких: 153465,17 грн – заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена – 2437,25 грн, 22904,77 грн – заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена – 21495,41 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки в судовому порядку.

Ухвалою судді від 24 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання позивач повідомлений належним чином.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Науменко О. В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а. с. 47-48).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Клопотання представника позивача судом задоволене.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином за останнім відомим місцем її реєстрації згідно відповіді Тупичівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 18.03.2026: АДРЕСА_2 . Знята з реєстрації 30.01.2026 за заявою власника будинку (а. с. 39). Згідно із відмітками поштового відділення зв`язку поштове відправлення з судовою повісткою про виклик у судове засідання на 21.05.2026 не отримано адресатом, наявна відмітка, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 69).

Крім того, відповідачка викликалася у судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті Судової влади України (а. с.70).

Від відповідачки відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений. Заяв чи клопотань також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, не подала відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена відповідна ухвала від 21.05.2026.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом установлено, що 12 лютого 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни найменування АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 було укладено угоду №CMDPI-231513, підписанням якої клієнт приймає Публічну пропозицію банку про надання послуг в порядку та на умовах, наведених у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», розміщених на сайті банківської установи, та висловлює повну й безумовну згоду з її умовами. Сторони визнають, що Публічна пропозиція, угода, правила, згода, тарифи, заяви разом із всіма змінами, додатками та додатковими договорами до них у сукупності є договором банківського обслуговування (а. с. 20-21).

12 квітня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/МR/82/16167780046952, у якій ОСОБА_1 просила надати їй кредит на таких умовах: сума 156000,00 грн, строк 72 місяці (а. с. 11).

12 квітня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_1 було укладено Додаток до заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди №CMDPI-231513 – Заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/МR/82/16167780046952. Заява-Договір підписана сторонами електронним підписом (а. с. 12-16).

За умовами договору банк надає позичальнику для особистих потреб кредит у розмірі 156000,00 грн (п.3.1 Заяви-договору), строк кредиту 72 місяці з 12.04.2025 (дата надання кредиту) по 12.04.2031 (дата останнього щомісячного ануїтетного платежу, визначеного Графіком (п.3.2. Заяви-договору).

Проценти за користування кредитом: процентна ставка фіксована і становить 41,90 % річних; денна процентна ставка 0,08 %; проценти у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту: процентна ставка фіксована і становить 41,90 % річних (п.3.3 Заяви-договору).

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу – 12 числа кожного календарного місяця згідно графіка (Додаток 1), який є невід`ємною частиною договору (п.3.4, 3.10. Заяви-договору).

Згідно із п.3.6. Заяви-договору, сторони погодили, що у разі настання обставин дефолту (підпункт 3.6.2 пункту 3.6 статті 3 розділу 6 Правил) банк має право відмовити клієнту у наданні кредиту (з припиненням зобов`язання банку надати кредит) та/або вимагати дострокового виконання клієнтом зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів та пені, про що направляє клієнту письмове або електронне повідомлення; на письмову або електронну вимогу банку клієнт повинен здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом у відповідності до умов, зазначених у цьому письмовому повідомленні; у разі невиконання цієї вимоги банк має право пред`явити вимогу поручителям та/або вжити заходи для стягнення заборгованості клієнта за кредитом.

Відповідно до п. 6.2, 6.3 Заяви-договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Також, клієнт підтверджує, що до підписання Заяви-договору він ознайомлений із Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також отримав всю інформацію стосовно послуги споживчого кредиту та послуги відкриття та ведення поточного рахунку «Для виплат» в обсязі та в порядку, що передбачені ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст. 20 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідачкою ОСОБА_1 12.04.2025 електронним підписом, було підписано Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки (із урахуванням вартості всіх супровідних послуг), який є додатком №1 до Заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/МR/82/16167780046952 від 12.04.2025 (а. с. 17-19).

Відповідно до Графіку платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супровідних послуг) кредит надається готівкою, загальний розмір кредиту – 156000,00 грн; термін кредитування – 72 міс/2191 день; загальні витрати за споживчим кредитом – 273151,99 грн, та включають: проценти за користування кредитом – 273151,99 грн; денна процентна ставка – 0,08% річних.

Також, підписавши електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, додатковою інформацією та з іншими важливими правовими аспектами (а. с. 6-7).

Оскільки зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, з огляду на їх неоспорювання відповідачкою, письмова форма даного правочину дотримана, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та не суперечить приписам статей 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. Сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він у силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 12.02.2025 по 12.02.2026, вбачається, що Акціонерним товариством «Райффайзен Банк » на рахунок відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 12 квітня 2025 року було здійснено виплату за кредитним договором №014/МR/82/16167780046952 від 12.04.2025 в розмірі 156000,00 грн (а. с. 23).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Райффайзен Банк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 обумовлену суму кредитних коштів, тоді як позичальник свої договірні зобов`язання виконувала неналежним чином, тіло кредиту та проценти за його користування у відповідності до умов договору та Графіку платежів нею сплачувалися несвоєчасно.

Згідно із розрахунком заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №014/МR/82/16167780046952 від 12.04.2025 станом на 20.01.2026 становила 176369,94 грн, з яких: 153465,17 грн – заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена – 2437,25 грн, 22904,77 грн – заборгованість за відсотками, у тому числі прострочена – 21495,41 грн (а. с. 5- 5 зворот), що не спростовано відповідачкою, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.

Суд вважає правомірним нарахування АТ «Райффайзен Банк» процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку дії договору, адже ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою,та за споживчим кредитом на придбання житла – щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав,в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла – 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Цей позов АТ «Райффайзен Банк» скеровано до суду 25.02.2026, тобто пред`явлено вимогу про дострокове погашення кредиту та процентів, термін повернення яких мав настати 12.04.2031.

Водночас, АТ «Райффайзен Банк» 21.01.2026 направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, у якій поінформувало позичальника про розмір наявної простроченої кредитної заборгованості та необхідність її погашення протягом 30 календарних днів, яка відповідачкою проігнорована й порушення зобов`язання не усунуте. При цьому обраний кредитодавцем спосіб комунікації з боржником відповідає умовам п.15 договору, що відповідачем не спростовано та свідчить про дотримання позивачем приписів ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,

відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, докази про перерахування на рахунок позичальника визначених договором коштів.

Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору від 12.04.2025 № 014/МR/82/16167780046952, на підставі якого виникло зобов`язання у відповідачки перед позивачем щодо погашення кредиту, в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Відповідачкою не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду). Також відповідачкою не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Враховуючи, що відповідачкою порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за кредитним договором № 014/МR/82/16167780046952 від 12.04.2025, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23146 від 04.03.2026, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 611, 625, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість за договором №014/MR/82/16167780046952 від 12.04.2025 у сумі 176369,94 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі – 153465,17 грн та заборгованості за відсотками у сумі – 22904,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що вона має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення складене і підписане 21.05.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (адреса: вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко