Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №675/294/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/294/26

Провадження № 2/675/548/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області у складі :

головуючого - судді Демчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 визнання права власності на частину житлового будинку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – частку житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно. В управління спадковим майном вступила ОСОБА_1 шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Після смерті ОСОБА_3 в Ізяславській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 226/2023. Спадкоємцями за законом є дружина померлого ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 . Крім того, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його син – ОСОБА_4 , який написав заяву про відмову від прийняття спадщини. Інших спадкоємців немає. Позивачка не може належним чином оформити свої спадкові права, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, тому для вирішення даного питання звернулася до суду.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року постановлено закрити підготовче провадження у справі. Цивільну справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, у поданій до суду заяві просить справу розглянути у її відсутності, оскільки є інвалідом другої групи та не може прибути в судове засідання.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, позов визнає, просить задовольнити вимоги. Також подала до суду зустрічну позовну заяву, яку прийнято до розгляду судом.

В зустрічному позові ОСОБА_2 зазначила, що є донькою померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 . Оскільки не може належним чином оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів на даний житловий будинок, просить суд визнати за нею право власності на частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями за законом є дружина померлого ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223, 1261, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, спадкоємець повинен протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Прийняти спадщину можливо або фактичним прийняттям або звернутись до суду.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований 25 липня 1976 року М`якотівською сільською радою Ізяславського району, за актовим записом № 17.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , батьками ОСОБА_2 зазначені: батько – ОСОБА_3 та мати – ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 226/2023, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73667824 від 22.08.2023 р.

Спадкоємець ОСОБА_4 подав до Ізяславської державної нотаріальної контори письмову заяву, в якій зазначив, що спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приймав ні за законом, ні за заповітом, в управління спадковим майном не вступав.

Таким чином, спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є його син – ОСОБА_4 , який написав заяву про відмову від прийняття спадщини.

Довідкою Плужненської сільської ради № 750 від 09.06.2025 р. встановлено, що станом на 05.07.2023 року склад сім`ї померлого ОСОБА_3 , який був зареєстрований в АДРЕСА_1 , наступний; дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до довідки КП «Ізяславське МБТІ» № 769 від 11.12.2024 р.. на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи відсутні.

Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , виготовлено 05 грудня 2024 року ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення Ізяславської державної нотаріальної контори Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України № 194/02-14 від 27.02.2026 р. встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 226/2023. Спадкоємцем за законом являється дружина спадкодавця ОСОБА_1 та дочка спадкодавця ОСОБА_2 . Видати свідоцтво про право на спадщину за законом не має можливості, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 Цивільного Кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК презюмується, що, у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який, відповідно до вимог статті 68 Закону України "Про нотаріат", при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Статтею 16 ЦК передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права. Право на обрання способу захисту своїх прав та законних інтересів (нотаріальний чи судовий) належить виключно особі і не може бути обмежене з формальних міркувань.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_1 була одружена з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та мають спільну дитину – доньку ОСОБА_2 .

ОСОБА_3 належав житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , однак правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні.

В силу ст.1270 Цивільного кодексу України, його дружина ОСОБА_1 успадкувала належний померлому житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Факт того, що дружина ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована на час смерті з ОСОБА_3 , підтверджується довідкою Плужненської сільської ради № 752 від 09.06.2025 року.

Враховуючи, що позивач, відповідно до закону, вчинила всі необхідні заходи для належного прийняття у спадщину спірної частини домоволодіння після смерті її чоловіка, проте, не має можливості отримати відповідне свідоцтво та позбавлена можливості зареєструвати своє право, суд приходить до висновку, що право позивача може бути захищене судом, шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 ..

Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.13 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла.

Враховуючи вищевикладене, об`єктивно дослідивши всі належні та допустимі докази, те, що позивач ОСОБА_1 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 відносяться до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П.В. Демчук