Суд: Путивльський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 21 травня 2026 р.
Справа: №584/210/26
Суддя: Токарєв С. М.
Справа № 584/210/26
Провадження № 1-кп/584/125/26
В И Р О К
Іменем України
22.05.2026 Путивльський районний суд Сумської області
в особі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника – адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Путивль кримінальне провадження № 12026200520000019 від 23.01.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руднєве Путивльського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
В С Т А Н О В И В:
18 серпня 2023 року постановою Путивльського районного суду Сумської області у справі № 584/795/23, яка набрала законної сили 29 серпня 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. З копією постанови Путивльського районного суду ОСОБА_4 був ознайомлений, про що 04.09.2023 особисто поставив підпис.
Незважаючи на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 18.08.2023 ОСОБА_4 , маючи реальну можливість її виконати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, шляхом не здійснювати керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст.68, ч.1 ст.129-1 Конституції України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, ухилявся від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами.
28.01.2025 о 17 год. 49 хв. поблизу будинку № 6 по вул. Ковпака, що в с. Руднєве Конотопського району, ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ-21013, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, встановленого відповідно до показів приладу «Drager», чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Постановою Путивльського районного суду Сумської області у справі № 584/96/25, яка набрала законної сили 03 червня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 3 ст.30 КУпАП до цього адміністративного стягнення приєднана невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою Путивльського районного суду Сумської області від 18.08.2023 у справі № 584/795/23, що становить 3 (три) роки 4 (чотири) місяці 7 (сім) днів та остаточно визначено ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці 7 (сім) днів.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 22.01.2026 о 13:08 год., всупереч постанови Путивльського районного суду Сумської області від 22.05.2025 у справі № 584/96/25, яка набрала законної сили, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, будучи позбавлений права керування транспортними засобами, керував автомобілем ВАЗ-2104, номерний знак НОМЕР_2 поблизу будинку № 1 по вул. Глухівська, в м. Путивль, де був зупинений працівниками поліції.
Отже, ОСОБА_4 , вчиняючи тривалий час дії, спрямовані на умисне невиконання постанови Путивльського районного суду Сумської області щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді підриву авторитету органів правосуддя України і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
20.04.2026 між прокурором Путивльського відділу Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України під час досудового розслідування кримінального провадження, а також зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Заслухавши прокурора та захисника, які вважали можливим затвердити угоду від 20.04.2026 і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, пояснення обвинуваченого, який свою вину у скоєному повністю визнав, підтвердив, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на призначення узгодженого виду покарання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).
В силу положень абзацу п`ятого ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ч. 5 цієї статті укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим за висунутим обвинуваченням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке в силу положень ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє характер цього обвинувачення, свої процесуальні права, наслідки укладення і затвердження угоди.
Підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним у суду немає, оскільки сторони засвідчили, що вони досягли домовленості, яка не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, кваліфіковано правильно.
Умови укладеної угоди не суперечать моральним засадам суспільства, не порушують прав, свобод і інтересів інших осіб, оскільки цими правопорушеннями не заподіяно майнової чи моральної шкоди, а обвинувачений достатньо сприяв у проведенні кримінального провадження.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.
Отже, узгоджене сторонами покарання суд знаходить таким, що відповідає характеру і тяжкості обвинувачення.
Дані про особу обвинуваченого (те, що він згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, щиро розкаявся в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, формально позитивно характеризується за місцем проживання) свідчать про те, що узгоджене сторонами покарання може бути призначене цьому обвинуваченому та буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості може бути затвердженою.
Керуючись ст.ст. 314, 374, 468-469, 474-475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.04.2026 між прокурором Путивльського відділу Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12026200520000019 від 23.01.2026.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості вирок суду може бути скасованим за клопотанням прокурора.
Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Учасники судового провадження вправі отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua