Вирок від 21 травня 2026 р. у справі №484/2305/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2305/26

Провадження № 1-КП/484/331/26

КП № 12026152110000242

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`яний Міст Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, без інвалідності, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт НОМЕР_1 , виданий 29.04.2024 року органом 4814, РНОКПП НОМЕР_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України,

за участю:

прокурора – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.04.2025 року у справі № 484/1401/25 провадження № 3/484/841/25, яка набрала законної сили 28.04.2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу, яку останній отримав 22.04.2025 року.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.05.2025 року у справі № 484/1802/25 провадження № 3/484/1026/25, яка набрала законної сили 19.05.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Також постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.06.2025 року у справі № 484/2590/25 провадження №3/484/1386/26, яка набрала законної сили 24.06.2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

У подальшому, 22.03.2026 року близько 18.15 годині ОСОБА_5 ,, діючи в порушення вимог ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи умисно, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов, відповідно до яких його позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ-21124 д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Шевченка в с. Кам`яний Міст Первомайського району Миколаївської області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови суду, при цьому був викритий працівниками поліції.

За таких обставин ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у пред`явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорював і пояснив, що у його матері є автомобіль, на якому їздив, хоча не мав права керування. Якось був зупинений працівниками поліції, щодо нього склали протокол і суд позбавив його права керування транспортними засобами на п`ять років. Він знав про наявність постанови суду з цього приводу, але продовжував їздити на автомобілі. Однак його знову зупинили працівники поліції і знову склали щодо нього новий протокол. Повністю усвідомив свою провину, більше не буде керувати транспортними засобами, доки позбавлений права керування. У вчиненому розкаявся.

Таким чином ніхто з учасників процесу ніякі фактичні обставини справи не оспорював. При цьому суд переконався у добровільності їх позицій, а також в тому, що вони правильно розуміють фактичні обставини обвинувачення. За таких обставин, після роз`яснення учасникам кримінального провадження обмеження їх прав щодо оскарження в апеляційному порядку тих обставин, які ними не оспорювалися під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також неможливості посилатися в апеляційній скарзі на докази, які судом першої інстанції не досліджувалися, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження усіх доказів в наданій справі.

Зазначене узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину самим обвинуваченим, його вина за наведених в обвинувальному акті фактичних обставин підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів.

Зокрема, копією постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.04.2025 року у справі № 484/1401/25 провадження № 3/484/841/25, яка набрала законної сили 28.04.2025 року, згідно до якої ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу; копіями матеріалів вказаної справи про адміністративне правопорушення; копією постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.05.2025 року у справі № 484/1802/25 провадження № 3/484/1026/25 , яка набрала законної сили 19.05.2025 року, якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років; копіями матеріалів вказаної справи про адміністративне правопорушення; копією постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.06.2025 року у справі № 484/2590/25 провадження № 3/484/1386/25, яка набрала законної сили 24.06.2025 року, якою ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років; копіями матеріалів вказаної справи про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також данні про особу винного, який повністю визнав себе винним, щиро розкаявся у скоєному, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно; раніше не судимий, на обліку лікарів не перебуває, інвалідності не має, не працює.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає повне визнання своєї вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченого, його вік, майновий стан, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи положення ст. 69-1 КК України та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обстановку вчинення злочину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання йому слід призначити в межах санкції частини статті, за якою він обвинувачується, у виді позбавлення волі, оскільки покарання у вигляді штрафу суд вважає недоцільним, тому що ОСОБА_5 не має доходів, також він зобов`язаний до сплати штрафів у загальній сумі більше 120 000 грн. Тож на думку суду, призначення штрафу в такій ситуації становитиме непомірний тягар для ОСОБА_5 , фактично не може бути ним виконане.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього деякі обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Суд вважає, що іспитовий строк буде достатнім стримуючим фактором для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Судові витрати та речові докази у наданій справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Суд вважає недоцільним обирати ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, оскільки він не засуджується до реального відбування покарання і досі сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: