Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №336/2074/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2074/26

Провадження №: 3/336/1267/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Коваленко Павло Леонідович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.121, ч.2 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602325 від 27.02.2026, 27.02.2026 о 19:52 в с-щі Новотаврійському по вул. Центральній, 45, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602328 від 27.02.2026, 27.02.2026 о 19:52 в с-щі Новотаврійському по вул. Центральній, 45, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 у якого були відсутні грязезахисні фартухи, чим порушив вимоги п.31.4.7.е. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП

Постановою суду від 12.05.2026 вказані справи об`єднано в одне провадження, визначено єдиний номер справи № 336/2074/26 (провадження № 3/336/1267/2026).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, шляхом направлення судової повістки на адресу за вказаними відомостями в протоколі.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст.156, 164 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положеньст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

На підтвердження обставин вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602325 в якості доказів додано: рапорт поліцейського, довідка з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, відеозапис правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно з п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.31.4.7 ПДР Укрїани, описує вимоги до інших елементів конструкції транспортного засобу, за відсутності або несправності яких експлуатація забороняється.

На підтвердження обставин вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602328 в якості доказів додано: рапорт поліцейського, копію паспорту ОСОБА_1 , відеозапис правопорушення.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час складення протоколів серії ЕПР1 №602325 від 27.02.2026 та серії ЕПР1 №602328 від 27.02.2026 був неповнолітнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Аналогічна норма міститься також і в п.17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 за №1376 (з наступними змінами).

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Однак, з доданих до протоколу про адміністративні правопорушення відеозапису встановлено, що поліцейськими були відібрані усні пояснення у неповнолітнього ОСОБА_1 та складено стосовно нього протокол про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.126КУпАП та ч.1 ст. 121 КУпАП без участі батьків (одного з них), або іншого законного представника чи адвоката.

Протоколи про адміністративні правопорушення також не містять відміток, які б свідчили про присутність законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 під час їх складення.

Будь-яких передбачених ст. 251 КУпАП доказів на підтвердження обставин присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 при відібранні у нього усних пояснень та складенні стосовно нього протоколу, до матеріалів справи додано не було.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права неповнолітнього на захист, що дає суду підстави дійти висновку про те, що протоколи про адміністративне правопорушення, які є основними процесуальними документами, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна за таких обставин вважати допустимим доказом у справі.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доданих до протоколів серії ЕПР1 №602325 від 27.02.2026 та серії ЕПР1 №602328 від 27.02.2026 належних та допустимих доказів на підтвердження присутності законного представника при відібранні у неповнолітнього ОСОБА_1 усних пояснень та складанні стосовно нього зазначених протоколів про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про недопустимість даних доказів та відповідно недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та відсутність в його діях складу вказаних адміністративних правопорушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 121 КУпАП та ч.2 ст.126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ч. 2 ст. 126, ст.ст. 245, 247, 251, 252, 256, 270, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених частиною 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя П.Л. Коваленко

Постанова набрала законної сили ________________ 20___рік

Дата видачі постанови ________________ 20___рік