Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №331/1017/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/1017/25

Провадження № 2-др/331/17/2026

Додаткове РІШЕННЯ

іменем України

21.05.2026

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коропи А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача за зустрічним позовом адвоката Бондаря І.М. про розподіл судових витрат у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 04.05.2026 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено у повному обсязі.

Представник відповідача – адвокат Бондар І.М. до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про подачу доказів та розрахунків судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

11.05.2026 року представник відповідача Лойко А.І. за зустрічним позовом адвокат Бондар І.М. звернувся до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 53 000,00 грн.

В обґрунтування вимог вказаної заяви покликається на те, що між ОСОБА_1 та адвокатом Бондарем І.М. укладено договір про падання правової допомоги від 29 січня 2025 року . Копія договору долучалась разом із первинним позовом. Відповідно до п. 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе обов`язки надавати правову допомогу Клієнту відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та норм діючого процесуального законодавства, бути представником у судах всіх ланок та інстанцій, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами. Додатковою угодою №1 від 29.01.2025 року до вказаного Договору, сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надається.

Відповідно до п.п. 1.1. Додаткової угоди №1. Адвокат зобов`язується надати Клієнту наступну правничу допомогу: складання та подання до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя позовної заяви до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди Складання та направлення інших заяв та клопотань у справі. Представництво інтересів в судових засіданнях по справі за вищезазначеним позовом. Відповідно до акту приймання передачі №1 від 30 січня 2025р. ОСОБА_1 було прийнято послуги із складання та подання позову на загальну суму 10000.00 грн. Копія Акту приймання-передачі №1 від 30.01.25р. долучалась разом із первинним позовом. Додатковою угодою №2 від 20.02.2025р. було встановлено, що винагорода Адвоката за участь у судових засіданнях складає 2000.00грн, за одне судове засідання у справі. Загальна вартість правничої допомоги що була понесена ОСОБА_4 в ході розгляду цієї справи складає 63000,00грн., з яких лише 10000,00грн. (подання первинного позову) не підлягає стягненню з ОСОБА_2 , у зв`язку із відмовою у задоволенні первинного позову.

Виконані роботи в ході розгляду справи Адвокатом Бондар І.М. :

-14.03.2025р. - подання заперечень на заяву про прийняття зустрічної позовної заяви - 1000,00грн.

-18.03.2025р. - подання клопотання про виклик та допит свідків - 10000.00грн.

-18.03.2025p- Подання клопотання про долучення доказів (рапортів поліції. матеріалів досудового розслідування, опитування сусідів тощо). 5000.00 грн., 2000.00 грн. 2.5 год. В тому числі виконані роботи: Подання адвокатського запиту до ВП №2 м. Запоріжжя та отримання відповіді від 10.03.2025р. Ознайомлення із матеріалами звернень ОСОБА_2 у відділі поліції №2 м. Запоріжжя.

-18.03.2025p.- подання додаткових пояснень у зв`язку із отримання додаткових доказів (рапортів) та відповідей на адвокатські запити 3000.00 грн., 2000,00 грн. *1.5 год.

-19.03.2025p. - подання додаткових пояснень щодо прийняття зустрічного позову 1000,00грн 2000,00грн. *0.5год.

-19.03.2025p.- участь у судовому засіданні 19.03.2025р. – 2000,00грн.

-03.04.2025 р. - подання відзиву на зустрічну позовну заяву 2000,00 грн., 9000,00грн., 2000,00грн. 4.5год. В тому числі виконані роботи (надані послуги): Подання відзиву на зустрічну позовну заяву Подання адвокатського запиту до ВП №2 м. Запоріжжя та отримання відповіді від 28.03.2025р. Ознайомлення із матеріалами звернень ОСОБА_2 у відділі поліції №2 м. Запоріжжя.

-16.04.2025 р.- участь у судовому засіданні 16.04.2025р.- 2000,00грн.

-29.04.2025р. - подання клопотання в порядку ст. 93 НИК України - 2000.00грн. 2000,00грн., 1 год.

-29.04.2025p - подання заперечень на відповідь на відзив 8000,00грн 2000,00грн. 4 год..

-14.05.2025p. - участь у судовому засіданні 14.05.2025р. -2000,00грн.

-26.05.2025p - подання додаткових пояснень зв`язку із вирішенням кримінальної справи № 331/1597/25 2000,00грн. 1000.00грн. 2000,00 грн.0,5 год.

-11.06.2025 - участь у судовому засіданні - 2000,00грн.

-13.08.2025 - участь у судовому засіданні - 2000.00грн.

-04.09.2025 - участь у судовому засіданні - 2000.00грн.

-15.10.2025 - участь у судовому засіданні - 2000,00грн.

-18.11.2025 - участь у судовому засіданні - 2000.00грн.

-28.01.2026 - участь у судовому засіданні - 2000.00грн.

-18.03.2026 - участь у судовому засіданні -2000.00 грн.

-22.04.2026 - участь у судовому засіданні 2000.00грн. РАЗОМ: 63000грн.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53000.00грн. (із розрахунку 63000,00 гри - 10000.00 гри (витрати за подання первісного позову). Зазначені витрати на професійну правничу допомогу прийняті ОСОБА_1 відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг, що надається, а також сплачені відповідно до платіжних інструкцій щодо надаються. Прохає суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53000,00 грн, які були понесені ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом зустрічного позову ОСОБА_2 по цій справи.

Згідно ст.270 ч.3 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.270 ч.4 ЦПК України у разі необхідності, суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

15.05.2026 року від представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Музичук А.В. надійшли заперечення на клопотання, вказавши, що, вивчивши вказану заяву ОСОБА_1 від 11.05.2026 зазначає про відсутність підстав для її задоволення, зокрема, але не виключно, з огляду на наступне. Судом у своєму рішенні встановлено, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. З огляду на зазначене, оскільки обом позивачам (первісному та за зустрічною позовною заявою) було відмовлено у задоволенні їх позовних вимог – судові витрати, пов`язані із розглядом справи мають бути покладені на таких позивачів. Тобто кожен із Позивачів у справі № 331/1017/25 має самостійно нести свої судові витрати у зв`язку із тим, що їх позовні вимоги не були задоволені.

Натомість, задоволення вищевказаної заяви призведе до порушення основних принципів цивільного судочинства, закріплених у ст. 2 ЦПК України, зокрема принципів рівності усіх учасників судового процесу та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. У справі №331/1017/25 відсутня сторона, на користь якої ухвалено судове рішення. Не підлягають також врахуванню доводи адвоката ОСОБА_1 – Бондаря І.М. щодо того, що всі процесуальні дії, окрім написання первісної позовної заяви, були здійснені з метою захисту ОСОБА_1 , оскільки зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, відповідно, при їх спільному розгляді неможливо окремо виділити жодного процесуального документа, чи провести окреме судове засідання щодо розгляду тільки первісних позовних вимог.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Зважаючи на розмір зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (500,00 грн.) розмір витрат на оплату послуг адвоката Бондаря І.М. у справі № 331/1017/25 є неспівмірно великим, а саме у 106 (!) разів перевищує ціну позову, відтак, згідно із положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, прохання про стягнення таких витрат із ОСОБА_2 не може бути задоволене.

Розмір витрат на оплату правової допомоги у справі є нерелеватно великим з урахуванням складності справи. Так, цивільні справи щодо врегулювання конфлікту між сусідами в частині стягнення один з одного відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн. (позовні вимоги ОСОБА_1 ) та 500,00 грн. (позовні вимоги ОСОБА_2 ) – є малозначними справами в розумінні положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України. Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи. З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

З огляду на зазначене, звертає увагу суду також на той факт, що у судовій справі №331/1017/25 встановлено і не заперечується жодною із сторін, що ОСОБА_2 самостійно виховує неповнолітнього сина ОСОБА_5 .. Натомість її сукупний місячний дохід у 2026 році не перевищує 8 647,00 грн. (витяг з довідки форми ОК-5 додається), що робить одночасне стягнення надмірно завищених та неспівмірних витрат на правничу допомогу у розмірі 53 000,00 грн. непомірним фінансовим тягарем для ОСОБА_2 .

Під час розгляду справи у підготовчих судових засіданнях ОСОБА_2 неодноразово пропонувала ОСОБА_1 укласти мирову угоду. Натомість, ОСОБА_1 показово відмовлялася від укладання мирової угоди у запропонованих редакціях, що і призвело до збільшення її витрат на правничу допомогу. Відповідно, щодо розміру понесених витрат Відповідача-1 за зустрічною позовною заявою на правничу допомогу, зазначаємо, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 53 000,00 грн. - не відповідають критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неминучих, а також не відповідають обсягу наданих правничих послуг під час розгляду справи в суді. З огляду на зазначене, клопотання сторін щодо відшкодування ОСОБА_2 вказаних витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню судом.

15.05.2026 до суду надійшли додаткові оясненя від представника ОСОБА_1 адвоката Бондар І.М.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення належить задовольнити частково з огляду на наступне.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

То ж домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціну позову та (або) значенням справи для сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22 (провадження № 61-9325ск22).

В обґрунтування витрат на правову допомогу у суді в розмірі 53000,00 грн, ОСОБА_1 надала копію ордеру на надання правової допомоги від 12.02.2025 року, копію додаткової угоди про надання правової допомоги від 29.01.2025 №2, акти приймання передачі №2 від 10.09.2025 на суму 43000,00грн, №3 від 05.05.2026 року на суму 10000,00 та долучені квитанції оплати за послуги з правової допомоги на вказану суму.

Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, ціну позову, враховуючи фінансовий стан сторін, беручи до уваги заперечення представника позивача проти розміру витрат на правову допомогу та їх обсягу сплачених відповідачем, враховуючи та виходячи із засад розумності та справедливості вважає, що заявлені стороною позивача суми є надмірними та не співмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню, необхідно зменшити до 10 000,00 грн. Стягнення витрат на правову допомогу в такому розмірі забезпечуватиме баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного як одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.

Керуючись ст.137,141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача за зустрічним позовом адвоката Бондаря І.М. про розподіл судових витрат у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст додаткового рішення складено 21.05.2026 року.

Суддя Н.В.Фісун