Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №570/2445/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2445/25

Номер провадження 2/570/159/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

представника позивача ООП Зорянської сільської ради - Кисельової С.І.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Орловської Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Зорянської сільської ради в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

26.05.2025 Зорянська сільська рада, як орган опіки та піклування, звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що мати дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Батько дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до листа служби у справах дітей Шпанівської сільської ради від 18.02.2025 р. за №31/01-18/25 на даний момент місце проживання, перебування батька не відоме.

30.09.2020 Рівненським районним судом Рівненської області справа №570/2403/20 шлюб між відповідачами було розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає із сім`єю тітки (сестра батька) ОСОБА_5 .

Із весни 2021 року сім`я ОСОБА_4 перебуває на контролі Служби у справах дітей Зорянської сільської ради та встановлено, що батько ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дитини, не з`являється за фактичним місцем проживання дитини, не цікавиться навчанням, розвитком, здоров`ям та матеріально не утримує свого малолітнього сина ОСОБА_3 .

Відповідно до характеристики виданої Великожитинським старостинським округом Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17.02.2025 №19/16-15/24 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час фактичне місце проживання невідоме. За час проживання на території Шпанівської сільської ради, участі у будь-яких заходах територіальної громади не брав. З сім`єю не проживає, участі у вихованні та догляді дітей не приймає.

Згідно з інформацією наданою ССД Шпанівської сільської ради від 18.02.2025 №31/01-18/25 діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово перебували на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, з причин проживання дітей у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків (накази ССД Шпанівської сільської ради від 03.09.2022 №19, від 01.04.2020 №8).

Рішенням виконавчого комітету Шпанівської сільської ради від 29.09.2021 р.№651 « Про неналежне виконання батьківських обов`язків» ОСОБА_4 була попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей.

29.08.2023 ОСОБА_4 уклала шлюб із ОСОБА_7 .

Відповідно до актів обстеження умов проживання складених працівниками ССД Зорняської сільської ради мати ОСОБА_4 разом із чоловіком ОСОБА_7 зловживають спиртними напоями, часто зникають із дому та ведуть аморальний спосіб життя. Стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 конфліктні, в стані алкогольного сп`яніння поведінка обох агресивна та неконтрольована, що часто призводить до виїздів працівників поліції у цю сім`ю. Дитина є свідком такої поведінки дорослих.

В такі моменти стан батьків перешкоджає задоволенню потреб дитини, батьківський потенціал слабкий, житлово-побутові умови не відповідають елементарним нормам, дитяче харчування в обмеженій кількості.

Неодноразово інспектором поліції порушувалося питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання своїх батьківських обов`язків, так як зловживаючи спиртними напоями, мати самоусунулася від виховання своїх дітей, не займається навчанням та розвитком дітей, не створила належних умов проживання.

Відповідно до листа НП ГУНП в Рівненській області Рівненське РУП ВП №1 від 18.02.2025 №33130-2025 про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме:

-ч.2 ст. 178 КУпАП від 05.02.2025 р.;

-ч.2, ч.1 ст.184 КУпАП від 24.01.2025 р.;

-ч.1 ст.178 КУпАП від 23.01.2025 р.;

-ч.1 ст.184 КУпАП від 14.02.2024 р.;

-ч.2, ч.1 ст.184 КУпАП від 24.09.2021 р.

Довідкою, виданою Зорянським ліцеєм Зорянської сільської ради від 14.02.2025 р. №01-22/41 про те, що відповідно до інформації класного керівника та заступника директора з виховної роботи мама учня 7-Д класу ОСОБА_3 – ОСОБА_4 не бере участі в освітньому процесі сина, не спілкується з педагогами, які навчають ОСОБА_8 , не цікавиться шкільним життям дитини, результатами навчання, не відповідає на телефонні дзвінки, не відвідує батьківські збори.

Відповідно до направлення ССД Рівненської ОДА від 11.02.2025 р. №192 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель Зорянської сільської територіальної громади направляється на стаціонарне перебування до комунального закладу «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР. Причина влаштування – дитина, залишилася без батьківського піклування.

Спеціалістами ССД Зорянської сільської ради разом із працівниками закладу «Центр надання соціальних послуг» Зорянської сільської ради з матір`ю дітей неодноразово проводилися профілактичні бесіди, роз`яснювальні роботи щодо належного виконання своїх батьківських обов`язків та про наслідки невиконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей, здорового способу життя, подолання шкідливих звичок, планування сімейного бюджету та пошуку роботи.

Позивач наводить позицію Верховного Суду України, викладену у п.16 Постанови ПВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», п.2 ч.1 ст. 164 СК України та вказує, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не дотримуються вимог закону, не виконують своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вивчивши матеріали справи, виконавчий комітет Зорняської сільської ради прийняв рішення 15.05.2025 р. №87 «Про доцільність позбавлення батьківських прав» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2025 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.06.2025 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.10.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.03.2026 р. поновлено судовий розгляд у цивільній справі щодо розгляду клопотання представника позивача ООП Зорянської сільської ради про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів.

Ухвалою суду від 02.04.2026 р. клопотання представника позивача ЛЛП Зорянської сільської ради про поновлення процесуального строку для подання доказів задоволено.

У судовому засіданні представник позивача ООП ОСОБА_9 пояснила, що в лютому 2025 р. відповідачка ОСОБА_10 зникла і її свекруха ОСОБА_11 звернулася до ООП про те, що доглядає сама за ОСОБА_8 . ООП зв`язався із ОСОБА_12 , яка відмовилася до себе розмістити дитину, і позивач звернувся до Центру реабілітації в с.Олександрія. У жовтні 2025 року мобілізували ОСОБА_13 . А в грудні 2025 р. в ОСОБА_14 змінилася життєва ситуація і вона забрала до себе ОСОБА_8 . Пояснює, що батько дитини почав цікавитися долею сина лише після його мобілізації до ЗСУ. Обоє батьків свідомо ухилилися від виконання батьківських обов`язків щодо свого сина ОСОБА_8 , оскільки знаючи про його перебування в КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР, навіть не навідали дитину. Пояснює, що 29.09.2021 р. №651 «Про неналежне виконання батьківських обов`язків» відповідачку ОСОБА_4 було попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до усіх трьох дітей ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , який на даний час вже повнолітній. Повідомити відповідача ОСОБА_2 про засідання ООП, де розглядалося питання про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав стосовно сина ОСОБА_8 , не вдалося, зокрема номер телефону, що вказаний у листі ССД Шпанівської сільської ради від 18.02.2025 р. №31/01-18/25, не відповідав. Із весни 2021 року сім`я ОСОБА_4 перебуває на контролі ССД Зорянської сільської ради, батько дитини ОСОБА_2 не з`являється за фактичним місцем проживання дитини, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться навчанням, розвитком, здоров`ям та матеріально не утримує свого малолітнього сина ОСОБА_8 . Неповнолітні ОСОБА_15 та ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , а проживають в сім`ї сестри відповідача – ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що погоджується із підставами позову, позов визнає, однак просить суд надати їй можливість виправитися та не позбавляти її батьківських прав. Пояснює, що останнім часом її поведінка змінилася, вона знайшла підробіток, усвідомлює свої обов`язки щодо належного утримання та виховання дітей. Пояснює, що в них із відповідачем була домовленість, що донька ОСОБА_15 проживає з батьком, а син ОСОБА_8 – з нею. Вона не забороняла відповідачу спілкуватися із сином, відповідач до неї навіть ні разу не подзвонив. Вона не надає кошти ні ОСОБА_18 , ні доньці із сином на утримання дітей. Спілкується на даний час тільки по телефону із дітьми, бо немає можливості їздити в Житин, живе в чоловіка в с. Грабів. В Центр реабілітації не їздила до сина, бо не було коштів.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Орловська Я.Б. просить у задоволенні позову в частині вимог щодо ОСОБА_2 відмовити. Пояснює, що відповідач ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з ним проживає його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також його брат ОСОБА_19 , та сестра ОСОБА_20 . ОСОБА_21 проживає разом з ОСОБА_20 , оскільки його батько - ОСОБА_2 проходить службу в лавах ЗСУ. Підстав для зупинення провадження у справі немає, оскільки відповідач бажає аби спір у справі був вирішений по суті. За вказаною адресою донька ОСОБА_15 фактично проживає вже протягом семи років. Мати дитини ОСОБА_4 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до доньки ОСОБА_15 . Для дитини створені належні та безпечні умови проживання у помешканні є усі необхідні комунальні зручності – газопостачання, електропостачання, водопостачання, належне опалення. ОСОБА_15 має окрему кімнату, облаштовану меблями та предметами побуту відповідно до її вікових потреб, що забезпечує умови для нормального розвитку, навчання, відпочинку. Відповідачі після розірвання шлюбу усно домовилися визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із батьком, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з матір`ю. Він спілкується із сином по телефону, добровільно надає кошти на утримання сина, що продовжує робити і на даний час, оскільки ОСОБА_8 проживає разом із його сестрою ОСОБА_20 . Відповідач має тверде бажання брати активну участь у вихованні сина, забезпечувати його потреби. Позбавлення його батьківських прав суперечить найкращим інтересам дитини. ОСОБА_8 виявив бажання жити з татом. Відповідач не проживав за місцем реєстрації і не був належним чином повідомлений про засідання комісії ООП щодо вирішення вказаного питання. Діти виховуються завдяки зусиллям батька, на противагу матері дітей, яка отримуючи останнім часом кошти від підробітків, не витрачає їх на утримання дітей.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 у присутності психолога ОСОБА_22 пояснив, що хоче залишитися жити з батьком, з яким на даний час спілкується лише по телефону, оскільки батько служить в ЗСУ. Йому неприємні розмови про характеристики його батьків, він не бажає висловлюватися по суті спору. На даний час проживає в тітки за місцем проживання його батька, де хоче залишитися жити.

Суд, вислухавши пояснення учасників у судовому засіданні, думку неповнолітнього ОСОБА_3 , визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, показання свідка ОСОБА_20 , оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості

Судом установлено, що відповідачка ОСОБА_4 з 22.09.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформацією ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області від 18.06.2025 р. та витягом з реєстру Шпанівської територіальної громади від 03.10.2025 р.

Відповідач ОСОБА_2 з 30.03.2010 також зареєстрований за вказаною адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією його паспорту громадянина України, та інформацією ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області від 19.06.2025 р.

30.04.2010 між відповідачами було укладено шлюб, про що свідчить відмітка у паспорті громадянина України НОМЕР_1 , виданого Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, відповідачу ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_6 у с.Великий Житин Рівненського району Рівненської області народився ОСОБА_3 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 16.06.2011 р. Великожитинською сільською радою Рівненського району Рівненської області.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/2403/20 від 30.09.2020 р. розірвано шлюб ОСОБА_23 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30.04.2010 р. Великожитинською сільською радою Рівненського району Рівненської області за №3. Вказане рішення суду набрало законної сили 02.11.2020 р.

Рішенням виконавчого комітету Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області №651 від 29.09.2021 р. «Про неналежне виконання батьківських обов`зяків», вирішено попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Надано ОСОБА_4 термін до 29.12.2021 р. для виправлення ситуації в сім`ї, створення умов для виховання та утримання дітей, належного виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей.

29.08.2023 р. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклав шлюб із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 29.08.2023 р. Відділом адміністративних послуг та цифрової трансформації Зорянської сільської ради; актовий запис 36; прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_24 ; серія свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 .

Як убачається з Акту обстеження умов проживання СДД Зорянської сільської ради від 04.02.2025 р., ОСОБА_9 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 на підставі виконання плану роботи служби у справах дітей Зорянської сільської ради з метою контролю виконання батьківських обов`язків та недопущення дитячої бездоглядності проведено обстеження умов проживання за адреосю: АДРЕСА_2 . Стосунки, традиції сім`ї: ОСОБА_4 комісія виявила за іншою адресою в компанії чоловіків, де всі мали ознаки алкогольного сп`яніння. Галина отримала повідомлення про комісію з питань захисту прав дітей.

Як убачається з Акту обстеження умов проживання СДД Зорянської сільської ради від 11.02.2025 р., ОСОБА_9 , ОСОБА_25 та ОСОБА_27 на підставі повідомлення ОСОБА_28 (свекруха відповідачки ОСОБА_4 ) від 11.02.2025 р. з метою підтвердження чи спростування факту залишення без батьківського піклування дитини, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , які потребують покращення. ОСОБА_29 з чоловіком та сином займають одну кімнату в будинку, яку використовують як спальня, їдальня, ігрова. Для виховання та розвитку дитину створено такі умови: ОСОБА_8 має окреме ліжко, наявний одяг, який не виправний, взуття не відповідає сезону. За цією адресою проживають: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 (син), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_28 (свекруха). Стосунки, традиції сім`ї: ОСОБА_28 повідомила, що ОСОБА_29 не виконує батьківські обов`язки щодо виховання малолітнього ОСОБА_8 , залишає його самого. Зі слів ОСОБА_30 , ОСОБА_29 тривалий час не повертається додому, її місце перебування не відоме.

Як убачається з направлення начальника ССД Рівненської ОДА ОСОБА_31 від 11.02.2025 №192, до КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР направляється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель Зорянської ТГ на стаціонарне перебування. Причина влаштування – дитина залишилася без батьківського піклування. Направлення видане на підставі клопотання ССД Зорянської сільської ради №28/01-13/25 від 11.02.2025 р.

Як убачається з довідки директора Зорянського ліцею Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області С. Остапович №вих. 01-22/41 від 14.02.2025 р., відповідно до інформації класного керівника та заступника директора з виховної роботи, мама учня 7-Д класу ОСОБА_3 – ОСОБА_4 не бере участі в освітньому процесі сина, не спілкується з педагогами, які навчають ОСОБА_8 , не цікавиться шкільним життям дитини, результатами навчання, не відповідає на телефонні дзвінки, не відвідує батьківські збори.

Як убачається з листа начальника ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області В. Артюховича від 18.02.2025 р., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, а саме:

-ч.2, ч.1 ст. 178 КУпАП від 05.02.2025 р.;

-ч.2, ч.1 ст.184 КУпАП від 24.01.2025 р.;

-ч.1 ст.178 КУпАП від 23.01.2025 р.;

-ч.1 ст.184 КУпАП від 14.02.2024 р.;

-ч.2, ч.1 ст.184 КУпАП від 24.09.2021 р.

18.02.2025 р. до ССД Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області №11/01-12/25 надійшла характеристика №19/16-15/24, видана 17.02.2025 старостою Великожитинського старостинського округу Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області С. Супрунюком на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якої убачається що останній зареєстрований в АДРЕСА_1 . На даний час фактичне місце проживання невідоме. За час проживання на території Шпанівської сільської ради, участі у будь-яких заходах територіальної громади не брав. З сім`єю не проживає, участі в вихованні та догляді дітей не приймає. До сільської ради за період проживання на території громад заяв, скарг і повідомлень на ОСОБА_2 не надходило.

Також 18.02.2025 р. до ССД Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області вх. 15/01-12/25 від начальника ССД Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області О. П`яної на лист СДД Зорянської сільської ради від 13.02.2025 №31/01-13/25 надано документи, вказані у листі та повідомлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Неодноразово перебували на обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, з причин проживання дітей у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків (наказ ССД від 03.09.2022 №19, від 01.04.2020 №8). Рішенням виконавчого комітету Шпанівської сільської ради від 29.09.2021 р. №651 «Про неналежне виконання батьківських обов`язків» ОСОБА_4 була попереджена про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей. На цей час місце проживання батька ОСОБА_2 невідоме. Також повідомлено номер телефону батька ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Зорянської сільської ради 15.05.2025 р. №87 затверджено висновок ССД «Про доцільність позбавлення батьківських прав» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як убачається з характеристики старости Великожитинського старостинського округу Рівненського району Рівненської області С. Супрунюка №92/13-15/25 від 04.10.2025 р., ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 , разом з рідними та зареєстрований в АДРЕСА_1 . За час проживання на території Шпанівської сільської ради участі в житті громади не приймав. До сільської ради за останній період проживання на території громади заяв, скарг та повідомлень на ОСОБА_2 не надходило.

Як убачається із витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 №3522 від 07.10.2025 р. «Про призов військовозобов`язаних на військову служба під час мобілізації», 07.10.2025 р. призвати на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 військовозобов`язаного, який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 рядового запасу ОСОБА_2 , 1979 р.н.

Як убачається із повідомлення в.о. директора КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР №01-06/261 від 23.10.2025 р. ОСОБА_32 , за час перебування в центрі неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.02.2025 р. по даний час жодного разу не відвідувала його мати ОСОБА_4 . В телефонному режимі з працівниками центру не спілкується, життям, здоров`ям, навчанням дитини не цікавиться.

Як убачається із довідки №732 від 30.10.2025 р., виданої виконавчим комітетом Шпанівської сільської ради, сім`я ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_3 , складається: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка проживає без реєстрації; ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не роживає; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , брат, ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , брат не проживає; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , сестра.

Як убачається з акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником ССД Шпанівської сільської ради П`яною О. 04.11.2025 р., проведено обстеження умов проживання ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_3 . Умови проживання задовільні. Будинок придатний для проживання з усіма зручностями. У ОСОБА_15 є окрема кімната, облаштована усім необхідним для нормального проживання та розвитку. За цією адресою проживають ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , - тітка ОСОБА_15 ; ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , - дядько ОСОБА_15 (проживає без реєстрації); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - племінниця (проживає без реєстрації); ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - батько ОСОБА_15 (проживає без реєстрації). Дитина ОСОБА_3 понад сім років проживає з тіткою ОСОБА_20 та батьком ОСОБА_2 . Мати дитини – ОСОБА_4 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до доньки ОСОБА_15 . На даний час батько дитини мобілізований до ЗСУ. Вихованням дитини займається тітка.

Як убачається із повідомлення в.о. директора КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР №01-06/290 від 05.12.2025 р. ОСОБА_32 , за час перебування в центрі неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.02.2025 р. по даний час жодного разу не відвідував його батько ОСОБА_2 . В телефонному режимі з працівниками центру не спілкується, життям, здоров`ям, навчанням дитини не цікавиться.

Як убачається з довідки директора Зорянського ліцею Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області С. Остапович №вих. 01-22/276 від 08.12.2025 р., батько учня 7-Д класу ОСОБА_3 за період навчання дитини в закладі жодного разу не цікавився шкільним життям ОСОБА_8 , не відвідував батьківські збори, інші заходи, не підтримував зв`язок із педагогами, не спілкувався із класним керівником, абсолютно не був причетний до шкільного життя сина.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що з грудня 2025 року по даний час неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом із нею та його сестрою ОСОБА_36 . Вона виявила бажання та забрала ОСОБА_8 із КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» жити до себе. Пояснює, що її брат ОСОБА_2 хоче бути із сином та брати участь в його вихованні. Раніше діти ОСОБА_15 із ОСОБА_8 проживали разом із батьком в ОСОБА_14 , однак відповідачка ОСОБА_4 разом із Органом опіки забрала ОСОБА_8 жити до себе. ОСОБА_37 їздив на заробітки, доньку треба було годувати. ОСОБА_15 з семирічного віку живе із батьком – ОСОБА_38 , бо категорично не хотіла жити із матір`ю. Вони з відповідачем до цього часу не знають чи розірваний шлюб із ОСОБА_39 . До неї дзвонили із ООП, щоб вона забрала ОСОБА_8 із Центру реабілітації дітей, однак вона не хотіла, ОСОБА_40 на той час був на заробітках в Києві. ОСОБА_41 з жовтня 2025 р. служить в ЗСУ, після мобілізації ОСОБА_42 вона забрала ОСОБА_8 до себе жити. Діти проживають в окремих кімнатах, ОСОБА_8 ходить до Великожитинського ліцею на навчання. До них приїжджали працівники Шпанівської сільської ради та перевіряли в яких умовах проживають діти. ОСОБА_37 їй перераховує кошти для утримання обох дітей. Вона веде щоденник, в якому записує витрати на їх утримання. ОСОБА_43 тримає господарство (корів, свиней, курей), від якого має дохід.

Отже, за час перебування дитини - ОСОБА_3 в КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» батьки його не відвідували, батько спілкувався лише в телефонному режимі та лише після того як його мобілізували. Також відповідачку у 2021 році було попереджено про настання наслідків за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання відносно трьох дітей. Відповідачами не вчинено заходів щодо повернення їм неповнолітньої дитини ОСОБА_8 .

Виконання відповідачкою ОСОБА_4 батьківських обов`язків щодо інших дітей - ОСОБА_15 та ОСОБА_44 не було предметом розгляду цієї справи.

Слід вказати, що доказів про наявність офіційних заборон для батьків бачитися з дитиною матеріли справи не містять.

Сам факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав не свідчить про інтерес батьків до дитини та реальне бажання змінити поведінку на краще, а позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права спілкуватися з дитиною, бачитися з нею, звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Не може бути підставою для позбавлення батьківських прав те, що батько дитини жодним чином не цікавиться життям й справами дитини, її здоров`ям, оскільки така неактивна участь батька в житті дитини зумовлена проживанням дитини разом із матір`ю, а в подальшому також проходженням відповідачем військової служби.

Батько ОСОБА_2 почав спілкування з сином ОСОБА_8 лише в телефонному режимі після його призову до ЗСУ у жовтні 2025 р. З пояснень неповнолітнього ОСОБА_8 можна зробити висновок, що навіть спілкування у такий спосіб з батьком ОСОБА_8 сприймає позитивно.

Як пояснює свідок ОСОБА_45 , на даний час її неповнолітній племінник ОСОБА_8 проживає в належних умовах, її брат ОСОБА_40 забезпечує обох дітей матеріально, є позитивні зміни у поведінці ОСОБА_8 .

Відповідно до частини другої статі 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За вимогами частин першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (частина третя статті 160 СК України).

Верховний Суд у постанові від 17 травня 2023 року в справі № 351/611/21, виснував, що в силу наведених вище норм чинного законодавства дитина, якій виповнилося чотирнадцять років, може вільно обирати собі місце проживання з кимось із батьків, які мають у власності житлові приміщення. Суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, за позовом когось із батьків, оскільки таке право вибору місця проживання надано законом самій дитині. Тобто з чотирнадцяти років особа самостійно визначає, з ким із батьків хоче проживати.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що дитина є суб`єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя (див. постанову від 09 квітня 2025 року в справі № 643/7307/20).

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана під час вирішення між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, зокрема під час вирішення спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Водночас згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону № 2402-III).

У справі з пояснень учасників справи убачається, що після розірвання шлюбу між відповідачами, їх син ОСОБА_8 залишився проживати з матір`ю, а донька ОСОБА_15 – з батьком. Батько не приймав участь у вихованні сина, мати не приймала участь у вихованні доньки.Проте на початку 2025 р. син ОСОБА_8 пішов з дому; за зверненням свекрухи відповідачки - ОСОБА_11 до ООП дитину направили до КЗ « Центр Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» РОР, яку ОСОБА_45 - сестра відповідача ОСОБА_2 , забрала за своїм та відповідача ОСОБА_2 місцем проживання та з часу мобілізації відповідача дитина проживає разом з нею.

Право батьків і дітей бути поряд один із одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на обмеження такої можливості, є втручанням у право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції 1950 року. Таке втручання не буде порушенням відповідного права, якщо воно відбувається згідно із законом, переслідує одну чи більше правомірних цілей, перелічених у пункті 2 вказаної статті, та є необхідним у демократичному суспільстві, зокрема, пропорційним обраним таким цілям.

Між інтересами дитини й інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Стаття 8 Конвенції 1950 року не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04 (пункт 54)).

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя ч.ч. 1 - 3 ст. 150 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (пункти 1 і 2 частини першої статті 164 СК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Очевидно, що сімейні відносини мають «складний» характер, і сім`я може переживати як найкращі, так і найгірші часи. Суду завжди складно зробити висновок про те, що сімейні стосунки неможливо врятувати, і тому він має позбавляти батьків такого шансу тільки тоді, якщо вони становлять реальну загрозу для благополуччя дитини. Простої бездіяльності з боку батька (матері) недостатньо для того, щоб виснувати про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити його (її) батьківських прав. Навіть якщо припустити, що саме бездіяльність батька (матері) призвела до розриву зв`язків між ним (нею) і дитиною, а не будь-яке ймовірне батьківське відчуження або психологічні маніпуляції з дитиною з боку іншого з її батьків, то цього недостатньо для позбавлення батька (матері) батьківських прав.

Діти мають право на врахування їхньої думки і на те, щоби бути заслуханими з питань, які стосуються їхніх інтересів. Зокрема через те, що з часом вони стають зрілішими та здатними сформулювати власну думку, суд повинен належно враховувати їхні погляди і почуття, а також їхнє право на повагу до особистого життя. Водночас погляди дітей необов`язково залишаються незмінними, і їхні твердження необов`язково будуть достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків, особливо стосовно того, що стосується регулярного спілкування останніх із їхніми дітьми. Вочевидь право дитини на висловлення думки не потрібно тлумачити як фактичне надання їй безумовного права вирішити спір («накласти вето») без аналізу будь-яких інших факторів або без визначення й оцінювання найкращих інтересів дитини (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 квітня 2024 року в справі № 553/449/20).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09; рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У рішенні від 30 червня 2020 року у справі «Іlya Lyapin vs russia» (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На думку суду, позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідачів не підлягають до задоволення, оскільки Зорянська сільська рада як орган опіки та піклування, не є особою, на утриманні якої на даний час перебуває дитина, сама ж дитина перебуває в тітки ОСОБА_14 за місцем проживання батька, який проходить службу в ЗСУ. В той же час, з вимогою щодо стягнення аліментів на утримання дітей має звертатись юридична або фізична особа, на утриманні якої перебуває ця дитина, що узгоджується із судовою практикою, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 754/4221/23 (провадження № 61-6927св25) вказано, «…відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив із того, що Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування, не є особою, на утриманні якої перебуває дитина, сама дитина перебуває в евакуації. В той же час, з вимогою щодо стягнення аліментів на утримання дітей має звертатись та юридична або фізична особа, на утриманні якої перебуває ця дитина.»

У статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Такий захід застосовується за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Зокрема, такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 26 квітня 2023 року у справі № 931/709/21, від 26 грудня 2024 року у справі № 561/474/24.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року в справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

У справі від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (див. постанови від 17 грудня 2025 року в справі № 754/4221/23, від 08 жовтня 2025 року в справі № 754/15518/23).

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, а тому слід застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (див. постанови Верховного Суду від 10 грудня 2025 року в справі № 931/621/24, від 10 вересня 2025 року в справі № 639/2319/24).

Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23).

Верховний Суд у постановах 03 вересня 2025 року в справі № 372/699/24, від 14 жовтня 2025 року в справі № 685/509/24 вказав, що, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Тобто позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, які визначені у статті 166 СК України.

Матеріали справи не мають достатньо доказів того, що в цьому випадку маються ці виняткові випадки, які б давали суду право позбавити батьківських прав відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача (постанова Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 739/2159/18).

При цьому, слід враховувати, що батьківські права засновані на спорідненості батька з дитиною, тому погіршення особистих стосунків батька і дитини чи батьків самої дитини може мати тимчасовий характер і не є підставою для позбавлення батьківських прав. А та обставина, що тривалий період часу батько не цікавиться життям і справами дитини, та її здоров`ям не свідчить безумовно про те, що він не бажає приймати участь в утриманні та вихованні дитини, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками, оскільки така неактивна участь батька в житті дитини зумовлена проживанням дитини разом із матір`ю та проходженням на даний час відповідачем військової служби.

Тривалий конфлікт між відповідачами, проживання дитини із відповідачкою та вітчимом, служба відповідача у Збройних Силах України, його зайнятість могли впливати на можливість участі у вихованні сина. Незважаючи на таке ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, яке не можна вважати сумлінним, відповідачі проти позбавлення їх батьківських прав все ж таки заперечують, стверджують, що мають намір відновити відносини з дитиною.

Відповідачі протягом розгляду справи приймали активну участь у розгляді справи, відповідач ОСОБА_2 через свого представника, фактично заперечували проти позбавлення їх батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 , зазначаючи про намір та бажання спілкуватися з сином. Вказане свідчить про те, що відповідачі не втратили інтересу до дитини і мають намір на відновлення відносин із нею.

Крім того, ОСОБА_2 виконує конституційний обов`язок щодо захисту Батьківщини та проходить військову службу, що додатково характеризує його як особу з високим рівнем соціальної відповідальності.

Надаючи оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів відносно неповнолітнього сина ОСОБА_8 , суд дійшов висновку про те, що він не містить достатнього обґрунтування ухилення батьком від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина.

За частиною шостою статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам усунення відповідача від утримання та виховання дитини, ставлення дитини до батька на час складання висновку.

Водночас установлені судом обставини справи вказують на наявністьвинної поведінки відповідачів щодо невиконання обов`язків по вихованню та утриманню дитини, що є підставою попередити відповідачів про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на недоліки виконання відповідачами батьківських обов`язків, тривалу пасивну поведінку відповідача при виконанні своїх обов`язків щодо виховання сина, з метою забезпечення дотримання якнайкращих інтересів дитини, суд вважає, що наявні підстави для попередження відповідачів про необхідність змінити своє ставлення до виконання батьківських обов`язків, участі у вихованні сина ОСОБА_8 , з покладенням на орган опіки та піклування обов`язку з контролю за виконанням ними батьківських обов`язків.

Згідно з абз. 2 п. 18 постанови від 30 березня 2007 року № 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 20), зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 06 березня 2024 року у справі № 317/2256/22, від 09 червня 2023 року в справі № 591/6037/21).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову органу опіки та піклування Зорянської сільської ради в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і покласти на Орган опіки та піклування Зорянської сільської ради контроль за виконанням ними батьківських обов`язків по відношенню до дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Сторони справи:

Позивач орган опіки та піклування Зорянської сільської ради в інтересах ОСОБА_3 ,, ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_4 (Оніщук), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя Гнатущенко Ю.В.