Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №555/895/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Суд: Березнівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №555/895/26

Суддя: Собчук А. Ю.

Справа № 555/895/26

Номер провадження 2-а/555/25/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого-судді Собчука А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Мельника Тараса Валерійовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та такою, що винесена без належних і допустимих доказів. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що при собі мав посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс, однак, на його думку, відповідачем не доведено факту непред`явлення ним документів на вимогу поліцейського. Також позивач посилається на принцип презумпції невинуватості та вважає, що сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що до участі у справі як співвідповідача залучено Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.

У відзиві Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції представник відповідача Кортоус Марія Михайлівна заперечила проти задоволення позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем надано копію постанови серії ЕНА № 7026265 від 15.04.2026, DVD-R диск із відеозаписом із технічного приладу — портативного відеореєстратора поліцейського, а також документи на підтвердження службових повноважень поліцейського та інші письмові докази. Відповідач вказав, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою у межах наданих законом повноважень, а доводи позивача не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У відзиві поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Мельник Тарас Валерійович також заперечив проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що під час винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення він діяв не від власного імені, а як посадова особа органу Національної поліції, виконуючи владні управлінські функції. Крім того, у відзиві наголошено, що позов до нього заявлено як до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справах щодо оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має бути відповідний орган Національної поліції, від імені якого діяла посадова особа.

Позивач ОСОБА_1 правом на подання відповіді на відзиви не скористався, будь-яких письмових пояснень, заперечень щодо доводів відповідачів, а також додаткових доказів на спростування обставин, викладених у відзивах, до суду не подав. Доказів направлення відповідей на відзиви іншим учасникам справи матеріали справи також не містять.

Суд враховує, що неподання позивачем відповіді на відзив саме по собі не може розцінюватися як визнання ним доводів відповідача та не звільняє суд від обов`язку перевірити правомірність оскаржуваної постанови. Водночас, з огляду на принципи змагальності сторін та диспозитивності, суд оцінює доводи відповідача у сукупності з наданими ним доказами, беручи до уваги, що позивачем ці доводи належними та допустимими доказами не спростовано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України. У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності такого рішення покладається на відповідача, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 15 квітня 2026 року о 00 год. 10 хв. на автодорозі Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне, 127 км 900 м, водій ОСОБА_1 ,. керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter 311 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив на вимогу поліцейського документи, передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, чим порушив вимоги п. 2.4(а) Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у встановлених законом випадках — чинний страховий поліс.

Згідно з п. 2.4(а) Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 Правил дорожнього руху України.

Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у цій справі необхідним є встановлення таких обставин: факту керування позивачем транспортним засобом та факту непред`явлення ним на законну вимогу поліцейського документів, передбачених Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган або посадова особа зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд відхиляє доводи позивача ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року та недоведеність події адміністративного правопорушення, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених матеріалів справи.

Із постанови серії ЕНА № 7026265 вбачається, що в ній зазначено дату, час, місце вчинення правопорушення, транспортний засіб, особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суть адміністративного правопорушення, норму Правил дорожнього руху, яку порушено, статтю КУпАП, за якою особу притягнуто до відповідальності, розмір штрафу, порядок його сплати та порядок оскарження постанови.

Відповідачем УПП у Волинській області ДПП на підтвердження правомірності постанови серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року надано відеозапис із портативного відеореєстратора поліцейського. Судом досліджено наданий відеозапис, який узгоджується зі змістом оскаржуваної постанови та підтверджує обставини, покладені поліцейським в основу прийнятого рішення, а саме факт спілкування поліцейського з водієм, вимогу поліцейського пред`явити документи та обставини, пов`язані з непред`явленням таких документів для перевірки.

Саме лише твердження позивача ОСОБА_2 і. про те, що він мав при собі відповідні документи, не спростовує встановленого факту їх непред`явлення на вимогу поліцейського. Закон пов`язує відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП не лише з відсутністю документів у водія, а й із їх непред`явленням для перевірки на законну вимогу поліцейського.

Суд звертає увагу, що обов`язок водія пред`явити документи на вимогу поліцейського прямо передбачений п. 2.4(а) Правил дорожнього руху України. При цьому суб`єктивна незгода водія з діями поліцейського або його переконання у неправомірності вимоги не звільняють його від обов`язку виконати передбачену законом вимогу щодо пред`явлення документів.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що поліцейським не надано належних доказів, суд оцінює критично, оскільки матеріали справи містять не лише оскаржувану постанову, а й відеозапис, наданий відповідачем, та інші документи, які в сукупності підтверджують обставини, викладені у постанові.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема щодо порушення правил дорожнього руху, у тому числі за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Отже, поліцейський під час винесення постанови діяв у межах наданих законом повноважень.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, у передбачених законом випадках здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Оцінюючи доводи відповідача — поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону УПП у Волинській області ДПП Мельника Т.В., щодо належності відповідача у цій справі, суд виходить із того, що оскаржувана постанова винесена поліцейським під час виконання ним службових повноважень та від імені органу Національної поліції. Поліцейський, складаючи матеріали та виносячи постанову, реалізовував не власні приватні права чи обов`язки, а владні управлінські функції, покладені на орган поліції.

Разом із тим, з урахуванням того, що судом у справі залучено співвідповідача, а матеріали справи дають можливість перевірити правомірність оскаржуваної постанови по суті, суд вважає за необхідне надати оцінку законності постанови серії ЕНА № 7026265 у межах заявлених позовних вимог.

Суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що оскаржувана постанова винесена неуповноваженою особою, поза межами повноважень або з істотним порушенням процедури, яке могло б вплинути на правильність прийнятого рішення.

Посилання позивача ОСОБА_1 на принцип презумпції невинуватості не спростовує висновків суду, оскільки зазначений принцип не звільняє суд від обов`язку оцінити всі наявні у справі докази в їх сукупності. У цій справі відповідач надав докази, які є достатніми для висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Суд перевірив оскаржувану постанову серії ЕНА № 7026265 від 15.04.2026 року на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а саме: чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; чи є вона обґрунтованою, безсторонньою, добросовісною, розсудливою та пропорційною.

Суд дійшов висновку, що постанова відповідає зазначеним критеріям, оскільки містить необхідні відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, винесена уповноваженою посадовою особою, ґрунтується на встановлених фактичних обставинах та відповідає санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Доводи позивача ОСОБА_1 зводяться переважно до незгоди з постановою та власної оцінки обставин події, однак належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували висновки відповідачів або підтверджували протиправність оскаржуваної постанови, позивачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є правомірною, підстав для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд не вбачає.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72–77, 241–246, 250, 262, 286 КАС України, статтями 126, 222, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Мельника Тараса Валерійовича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — відмовити.

Постанову серії ЕНА № 7026265 від 15 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП — залишити без змін.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в порядку, встановленому КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 1: поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Мельник Тарас Валерійович, адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43006.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, 43006.

Повний текст рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя А.Ю. Собчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua