Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №524/15634/25 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1196/2026

Справа № 524/15634/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання – Бакай М.С., представника позивача - Поторочі О.Д., представника відповідача - Євдотьєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року у розмірі 25600,60 грн, а також сплаченої суми судового збору – 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог вказав, що 13.09.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 689344967 за яким остання отримала 5500,00 грн кредитних коштів зі строком користування 30 днів зі сплатою 2,10% в день. Договір був підписаний за допомогою одноразового паролю ідентифікатору.

28.11.2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-0, відповідно до умов якого та Реєстру прав вимоги № 203 від 15.11.2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, у відповідності до умов якого, а також Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.04.2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, у відповідності до умов якого, а також Реєстру Боржників б/н від 04.06.2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №689344967 від 13.09.2022 року.

Згідно з умовами кредитного договору № 689344967 від 13.09.2022 року, ОСОБА_1 зобов`язалася вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Проте, незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку, не повернула наданий кредит у строки, передбачені кредитним договором та не сплатила відсотки. Станом на день звернення до суду із даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та становить 25600,60 грн, яку складає: 5500,00 грн тіло кредиту; 20100,60 грн відсотки за користування кредитом.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.01.2026 року дану позовну заяву передано до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за підсудністю.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2026 року за даною позовною заявою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також задоволено клопотання позивача про витребування доказів зарахування кредитних коштів на картку відповідача.

Від сторони відповідача надійшов відзив, де відповідач та його представник повідомили суд, що відповідач вступила у шлюб та змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », докази чого надаються до суду. Вказали, що вважають, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими. Вказують, що відповідач дійсно зверталась до первинного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за отриманням кредиту та скоріше за усе отримала відповідні кошти у свій час. Однак, вона зверталась за кредитом на зовсім інших умовах, які точно не передбачали настільки нерозумні розміри нарахованих процентів. Розмір вимог позивача не відповідає умовам самого договору кредитної лінії №689344967 від 13.09.2022 року, сторонами якого зазначені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач. Кредитний договір підписано у належній формі, кошти відповідач скоріше за усе дійсно отримувала, однак під інші умови кредитування і інакшим періодом кредитування від того, що зазначається позивачем. Пролонгацію не здійснювала. Відповідно до Кредитного договору відповідач мала отримати 5500,00 грн коштів у кредит на 30 календарних днів до 13.10.2022 року (п.п. 2.3., 3.1. Кредитного договору). Відповідно до паспорту споживчого кредиту, відповідач має сплатити 180,00 грн за кожну отриману 1000,00 грн. Тобто, за умовами кредитування за якими зверталась відповідач – вона мала отримати 5500,00 грн на 30 календарних днів і за це сплатити 990,00 грн процентів. Для продовження терміну користування від відповідача мала бути здійснена певна послідовність дій у ці 30 календарних днів, а саме – сплачені усі нараховані проценти. Відповідач сплатила частково свою заборгованість, але не в порядку пролонгації терміну користування, а як часткове повернення кредитних коштів – це видно із розрахунку заборгованості (сплачено 2 555,00 грн. 02.11.2022 року). У тексті кредитного договору також передбачено інші проценти за ці 30 календарних днів – 3151,00 грн (що є більшим від передбачених у паспорті кредиту від 990,00 грн). Отже, відповідач розраховувала при оформленні кредиту і підписанні документів 990,00 грн, у кредитному договорі «зафіксовано» 3151,00 грн усупереч рекламованим та калькульованим умовам кредитування. Із цього випливає, що за усіма прогнозами відповідачу мали нарахувати до повернення: 5500+300+990 (або 3151), тобто сума до повернення мала бути в діапазоні від 6 790,00 грн до 8 951,00 грн (загальна сукупна вартість кредиту). Відповідач вже повернула первинному кредитору 2 555,00 грн, тож максимальний залишок заборгованості який мав бути – до 6 396,00 грн. Відповідач ніяких додаткових угод до Кредитного договору не підписувала, а також не вчиняла дій для пролонгації терміну користування, а отже нарахування мали здійснюватися первинним кредитором та новим кредитором до 13.10.2022 року включно, і сума залишку мала складати до 6 396,00 грн. Однак, позивач виставляє суму коштів до стягнення у розмірі 25 600,60 грн (із яких 5 500,00 тіло кредиту та 20 100,60 грн процентів, що були нараховані після 13.10.2022 року) Інших загальних витрат та загальної вартості кредитів позовна заява та додатки до неї не містять. Пункт 3.3 Кредитного договору передбачає порядок пролонгації Кредитного договору, відповідно до якого у разі якщо строк у 30 днів пролонговується відповідач має сплатити усі нараховані проценти за ним. Однак, матеріали справи не містять доказів, що за кредитним договором у відповідні строки були сплачені зазначені проценти, а отже пролонгації договору (строку користування коштами) відповідач не здійснював. Із наданих розрахунків чітко видно, що проценти нараховувались поза межами строку кредитування (поза 30-тиденним терміном). Отже, враховуючи, що відповідач вже повернула 2 555,00 грн коштів, тож позовна заява має бути задоволена частково – у межах 6 396,00 грн.

Також, якщо суд не прийме до уваги умови кредитного договору, паспорт споживчого кредиту та вищевикладену аргументацію, вказують, що позовні вимоги усеодно є незаконними та такими, що не відповідають принципу розумності. Враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 20 100,60 грн (особливо враховуючи, що 2555,00 грн вже сплачено) не є співмірною сумі заборгованості за тілом кредиту – 5 500,00 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача процентів, розмір яких майже на 400 % перевищує розмір боргу по тілу кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. З огляду на це позовні вимоги мають бути обмежені сумою максимум 6 396,00 грн (5 500,00 грн тіла кредиту та 896,00 грн процентів), враховуючи, що відповідач вже повернула 2 555,00 грн.

Також сторона відповідача подала заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Вказуючи, що витрати позивача на професійну правничу допомогу є неспівмірними із ціною позову, складністю справи та наданими послугами по факту та вважають, що розмір судових витрат на правничу допомогу має бути зменшений до 2 000,00 грн, оскільки заявлена сума у розмірі 7 000,00 грн є значно завищеною, неспівмірною як із ціною позовних вимог та із реальним розміром заборгованості що передбачений умовами кредитного договору. Сума у 7000 грн витрат на правничу допомогу складається із: 5000 грн за складання позовної заяви із розрахунку 2 витрачених годин; 1000 грн за вивчення матеріалів справи із розрахунку 2 витрачених годин; 500 грн за підготовку адвокатського запиту із розрахунку 1 витраченої години; 500 грн за підготовку клопотання щодо отримання інформації (витребування доказів) із розрахунку 1 витраченої години. Із даної калькуляції, що міститься у відповідному акті, яскраво видно, що 3 із 4 послуг є складовими послуги із складання позовної заяви. Крім того, вартість послуг є нерівномірною – витрачені години із якихось незрозумілих причин є різною. У одному випадку вона складає 500 грн/год, а у іншому – 2500 грн/год. При цьому, позивач є великою системною компанією, яка спеціалізується на викупі проблемних кредитів і подання позовної заяви для неї черговий етап робочого процесу, а сама справа та спір – із розряду невеликої складності. Адвокатське бюро також працює із позивачем в рамках рамкової угоди, і це не перший і не складний позов для них. Позовна заява складена таким чином, що містить ознаки шаблонної, без вивчення конкретного випадку, і у позовній заяві треба лише у кількох містах змінити дані для подання даного позову по іншому боржнику. Зазначене вказує про необґрунтованість та незаконність такого розміру витрат на правничу допомогу позивача. На думку відповідача суд, навіть якщо не має втручатися у ціноутворення, має обмежити ці вимоги сумою коштів у розмірі 5000,00 грн, а з урахуванням ціни позову, розумності та інших складових – розміром коштів у сумі 3000,00 грн.

Від позивача на відзив відповідача надійшла відповідь, де останні вказали, що відповідно до п. 14.1. Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Отже, Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 14.1. Договору). Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.

Відповідно до п. 8.5.1. Договору якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 697,15 (шістсот дев`яносто сім цілих п`ятнадцять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,91 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка); Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 500,00 грн. (сума виданого кредиту) * 30 (строк Кредиту) * 1,91 (процентна ставка) / 100 = 3151,50 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3151,50/30 = 105,05 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 13.09.2022-13.10.2022 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»).

Згідно з п. 8.3. Договору за умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі – Базова процентна ставка). Слід зазначити, що 17.10.2022 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. До того ж, в п. 8.4. зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним 5 500,00 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка) /100= 163,90 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду), що здійснювалось за період 18.10.2022-09.02.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»).

Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно п.12.4 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, дана норма передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов`язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вже після закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Кредитним договором передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1) за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором. 2) за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Потороча О.Д. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити з підстав викладених у позовній та відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача Євдотьєв А.О. просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути тіло кредиту та залишок несплачених відсотків за 30 денний строк користування кредитом, а також зменшити суму витрат на правничу допомогу з підстав вказаних у відзиві та заяві про зменшення витрат.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 13.09.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №689344967.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 689344967 від 13.09.2022 (надалі Договір) Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит в розмірі кредитного ліміту на суму 5500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеним цим Договором додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана у п. 2.1 Договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Клієнта (п.2.2. Договору).

Кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 5500 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 13.10.2022 року (п.2.3. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування кредитом становить 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу. Загальний строк дисконтного періоду вираховується в порядку встановленому п.3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пункт 3.3 Договору передбачає, що для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 3151,50 грн.

Згідно із п.7.1. Договору сторони погодили, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду - 13.10.2022 року.

Відповідно до п. 8.5.1. Договору якщо позичальник здійснить дострокове повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом будуть визначатися за процентною ставкою 697,15 (шістсот дев`яносто сім цілих п`ятнадцять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,91 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі – Дисконтна процентна ставка);

Згідно з п. 8.3. Договору за умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі – Базова процентна ставка).

Згідно п. 8.4. Договору зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Як вбачається з Договору №689344967 від 13.09.2022 року, останній підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що кредитний договір № 689344967 від 13.09.2022 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV3UG65.

Також, матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно кредитного договору № 689344967 від 13.09.2022 року в сумі 5500,00 грн.

Так, з копії платіжного доручення від 13.09.2022 року, вбачається, що платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив переказ Кузнецовій Ельвірі Ігорівні коштів згідно договору № 689344967 від 13.09.2022 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 5500,00грн.

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13.09.2022 року ОСОБА_1 вказано платіжну картку № НОМЕР_1 .

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наданої на виконання ухвали суду від 18.03.2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . Також повідомляють, що по рахунку НОМЕР_1 було зарахування коштів на суму 5500,00 грн 13.09.2022 року та надають виписку по вказаному рахунку, з якої вбачається факт зарахування коштів у сумі 5500,00 грн 13.09.2022 року.

Тож, судом встановлено, що матеріали справи містять докази щодо перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідачу ОСОБА_1 коштів згідно кредитного № 689344967 від 13.09.2022 року в сумі 5500,00 грн. При цьому, сторона відповідача не заперечувала вказаний факт.

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року передбачено, що згідно умов цього договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1. Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному договорі.

Згідно п.4.1. Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 року укладеної між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та TOB «Таліон Плюс» до Договору факторингу №28/1118-01, (де сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції), наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №203 від 15.11.2022 року до Договору факторингу № 28/118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року у сумі 11505,20 грн.

З Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги №203 від 15.11.2022 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року вбачається, що сторони підтверджують, що станом на 31.12.2022 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги №203 від 15.11.2022 року за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Тож, відповідно до умов Договору факторингу №28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року у сумі 11505,20 грн.

23.02.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1).

Згідно п. 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 23.02.2024 року до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року у сумі 20100,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» грошове зобов`язання перед ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 та Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 року виконало, що підтверджується платіжною інструкцією №5703 від 26.02.2024 року.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно в Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений і печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору.

Пунктами 3.3-3.4. договору передбачено, що ціна продажу за Договором становить 6810635,34 грн. Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору не пізніше 30 банківських днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Юніт Капітал» грошове зобов`язання перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», відповідно до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 виконало, що підтверджується платіжним інструкціями № 467 від 10.06.2025 року, № 468 від 10.06.2025 року, №469 від 11.06.2025 року, №483 від 25.06.2025 року.

Відповідно до Акту передачі реєстру боржників від 04.06.2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого з урахуванням п. 1.2. Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від клієнта до фактора перейшли права вимоги щодо заборгованостей до боржників.

Відповідно до Реєстру боржників, що є Додатком №1 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ «Юніт Капітал » отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року у сумі 20100,60 грн.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що до позивача ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 689344967 від 13.09.2022 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, відповідач ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про шлюб від 30.10.2025 року серії НОМЕР_2 , актовий запис №15584.

Як вказувалося раніше кредитодавцем були виконані умови договору та перераховані грошові кошти у розмірі 5500,00 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується матеріалами справи. Натомість відповідач свого обов`язку по поверненню отриманих коштів належним чином не виконав.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період 13.09.2022 – 15.11.2022 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить – 11505,20 грн, яку складає: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6005,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. При цьому вбачається, що 02.11.2022 року відповідачем сплачено 2555,00 грн в рахунок відсотків за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Таліон Плюс» за період з 16.11.2022 – 09.02.2023 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить – 25600,60 грн, яку складає: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20100,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Як вказувалося раніше кредитодавцем були виконані умови договору та перераховані грошові кошти у розмірі 5500 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується матеріалами справи.

Натомість відповідач свого обов`язку по поверненню отриманих коштів належним чином не виконав та не повернув тіло кредиту.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення з ( ОСОБА_4 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5500 грн є обґрунтованими, заявленими у відповідності до умов договору та підлягають задоволенню.

Що стосується розміру процентів за користування грошовими коштами, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 р. по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що їх нарахування може здійснюватися лише в межах строку кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова заборгованість» вбачається, що відповідачу ОСОБА_4 були нараховані відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 8560,20 грн, за період з 13.09.2022 по 15.11.2022. З яких 2555,00 грн було сплачено. Тож залишок несплачених відсотків становить 6005,20 грн.

Враховуючи те, що до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з урахуванням укладених додаткових угод перейшло право майбутньої вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_4 , товариство набуло право нараховувати відсотки. У зв`язку з цим, відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачу були нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 16.11.2022 року по 09.02.2023 року, та в цілому склали суму - 20100,60 грн.

Згідно п. 3.1. Кредитного Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування кредитом становить 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу. Загальний строк дисконтного періоду вираховується в порядку встановленому п.3.2. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функції продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пункт 3.3 Договору передбачає, що для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду відсотки у розмірі 3151,50 грн.

Згідно із п.7.1. Договору сторони погодили, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення Дисконтного періоду - 13.10.2022 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості - 02.11.2022 ОСОБА_4 сплачено в рахунок погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2555,00 грн.

Доказів того, що відповідачем ОСОБА_4 в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дії дисконтного періоду, позивачем не надано.

Тобто, судом встановлено, що відповідачем не було здійснено передбачених дій для продовження строку Дисконтного періоду.

Разом з тим, відповідно до п. 12.4 Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця проценти за користування чужими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджують, що нараховані після закінчення строку дії цього Договору є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з п.11.1 (Розділ Строк дії договору) Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Позивач у відповіді на відзив акцентував увагу, що Кредитним договором передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку яка буде застосовуватись в період прострочення. За умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором, 2. за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Також позивач вказував, що у розрахунку заборгованості 17.10.2022 було нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.

Так, з розрахунку наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова заборгованість» дійсно вбачається, що 17.10.2022 року, відповідачу були нараховані відсотки у сумі 655,60 грн.

Проте, суд не погоджується з твердженням щодо того, що вказана сума є різницею між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду.Адже в такому б випадку було б так:

Нарахування за Дисконтною процентною ставкою: 5 500,00 грн. (сума виданого кредиту) * 30 (строк Кредиту) * 1,91 (процентна ставка) / 100 = 3151,50 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3151,50/30 = 105,05 грн (сума за один день користування кредитом)

Нарахування за Базовою процентною ставкою: 5 500,00 грн. (сума виданого кредиту) * 30 (строк Кредиту) * 2,10 (процентна ставка) / 100 = 3465,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 3465/30 = 115,50 грн (сума за один день користування кредитом)

Різниця між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною процентною ставкою складає : 3465,00 - 3151,50 = 313,50 грн.

При цьому, нарахована 17.10.2022 року сума 655,60 грн дорівнює 4 дням нарахуванням відсотків за ставкою 2, 98% (163,90*4 = 655,90 грн) , а саме 14.10.2022, 15.10.2022, 16.10.2022 та 17.10.2022 року, відсутнім у розрахунку.

Тож суду не доведено донарахування позивачем суми відсотків саме за Базовою ставкою, а тому суд виходить з наявного розрахунку заборгованості наданого первісним кредитором за розрахунком відсотків за Дисконтною відсотковою ставкою.

Таким чином з викладеного вище суд вбачає, що оскільки відповідач не повернув кредит (5500,00) у строк 30 днів (дисконтний період) та не сплатив у повному обсязі відсотки (п.8.5.1. Договору) - 3151,50 грн., договір не продовжив, при цьому як вбачається з наданого розрахунку сплатив 2555,00 грн відсотків, тож до стягнення за вказаний період (30 днів) підлягає різниця відсотків нарахованих та сплачених 3151,50 – 2555,00 = 596,50 грн.

При цьому нарахування подальших відсотків починаючи з 14.10.2022 (після закінчення Дисконтного періоду) згідно положень п.8.4. Договору у розмірі 2,98% в день (1087,70 % річних), що становить 163,90 грн в день, які згідно 12.4 Кредитного Договору є процентами за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, не підлягають до стягнення з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 13.09.2022 року.

Враховуючи, що заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, тому позовна вимога щодо її стягнення із відповідача на користь позивача до задоволення не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором кредитної лінії №689344967 від 13.09.2022 року в розмірі 6096,50 грн, з яких: заборгованість тілом за кредиту – 5500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 596,50 грн.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно матеріалів справи до позову долучені такі документи, що підтверджують витрати позивача на правову допомогу АБ «Соломко та Партнери»: договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, довіреність ТОВ «Юніт Капітал», додаткова угода №25770711206 від 20.11.2025 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг від 26.11.2025, згідно якого вартість наданої правової допомоги позивачу становить 7000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволеності позовних вимог (23,81%), що становить 576,82 грн. судового збору та 1666,70 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 514-517 526, 530, 610, 612,629, 1054, 1048 ЦК України, суд –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: м. Київ, Солом`янська площа 2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, заборгованість за Договором кредитної лінії №689344967 від 13.09.2022 року в розмірі 6096,50 грн, з яких: заборгованість тілом за кредиту – 5500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 596,50 грн.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: м. Київ, Солом`янська площа 2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, витрати по сплаті судового збору у розмірі 576,82 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1666,70 грн.

В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.

Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич