Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №536/1956/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1956/25

Провадження № 2/536/152/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді – Баранської Ж.О., за участі секретаря судового засідання – Волошиної А.В., розглянувши в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 268026523 від 05 серпня 2023 року у розмірі 25 491, 00 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000, 00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 05 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 268026523 на суму 5 000 грн. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував грошові кошти відповідачу в сумі 5 000 грн. 05 серпня 2023 року на банківську картку, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.

Відповідач не виконав взятого на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 25 491, 00 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу становить 5 000, 00 грн., сума заборгованості за процентами становить 20 491, 00 грн.

28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, до якого у подальшому укладались додаткові угоди щодо продовження строку його дії. На підставі вказаного договору до ТОВ «Таліон Плюс» від первісного кредитора перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

У подальшому, 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, на підставі якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги у тому числі, до відповідача ОСОБА_1 .

Також, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача.

21 серпня 2025 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Проте відповідач не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи до суду.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.280 ЦПК України та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 05 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 268026523 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором відповідачем.

Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

За умовами укладеного договору, сума кредиту становить 5 000 грн., строк, дата повернення кредиту – 04.09.2028 року.

Також договором передбачено, що протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника за фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 04.09.2023 року включно проценти нараховуються за процентною ставкою 1, 840 % від суми кредиту за кожний день користування; після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 2, 980 % в день від суми залишку кредиту, за кожний день користування ним.

Відповідно до виписки про рух грошових коштів за рахунком, що належить ОСОБА_1 , яка надана АТ КБ «Приват Банк», 05 серпня 2023 року на вказаний рахунок надійшли грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Згідно розрахунків заборгованості, сформованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 05.08.2023 року по 07.11.2023 року та ТОВ «Таліон Плюс» за період з 07.11.2023 року по 10.10.2024 року, за кредитним договором, що укладений з ОСОБА_1 , заборгованість складає: за тілом кредиту – 5 000, 00 грн., за відсотками – 20 491, 00 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Судом встановлено, що кредитор надав кредитні кошти відповідачу, якими останній користувався, однак борг не погасив, що вбачається із розрахунку заборгованості, що наданий позивачем.

Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, відсотки не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, та № 32 від 31 грудня 2023 року продовжувався термін дії договору факторингу.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників № 257 у ньому міститься запис про право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.08.2023 року.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу № 10/1024-01, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно платіжного доручення в національній валюті № 7524 від 16 жовтня 2024 року, ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» сплатило на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» грошові кошти в сумі 3 486 046, 38 грн. як оплату за відступлення прав вимоги за договором факторингу від 10.10.2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 2 у ньому міститься запис про право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.08.2023 року.

04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до платіжних інструкцій 483 від 25 червня 2025 року, № 467 від 10 червня 2025 року, № 468 від 10 червня 2025 року, № 469 від 11 червня 2025 року, № 470 від 11 червня 2025 року, № 478 від 19 червня 2025 року, № 479 від 19 червня 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» здійснило оплату на рахунок ТОВ «Онлайн Фінанс» за вказаним вище договором факторингу.

04 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» складено акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 04 червня 2025 року.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року у ньому міститься запис про право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.08.2023 року.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка складається з основного боргу та суми процентів, нарахованих у межах строку кредитування, внаслідок чого такі позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ «Юніт Капітал» надавалася адвокатом Тараненко А.І. на підставі договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року та Додаткової угоди № 25770780545 до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем, крім копії вищевказаного договору про надання правничої допомоги та Додаткової угоди, надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7 000 грн.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу у цій справі в розмірі 7000 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 268026523 від 05 серпня 2023 року в сумі 25 491, 00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5 000 грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 20 491, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в розмірі 2422, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01024, м.Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська