Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №536/1777/25 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1777/25

Провадження № 2/536/125/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді – Баранської Ж.О., за участі секретаря судового засідання – Волошиної А.В., розглянувши в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет » звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73354543 у розмірі 26 610, 50 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу становить 13 475, 00 грн., сума заборгованості за процентами становить 4 567, 50 грн., сума заборгованості за комісією становить 2100, 00 грн., сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування становить 6 468, 00 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500, 00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 19 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит № 73354543, відповідно до умов якого, Кредитодавець надає Позичальникові кредит у розмірі 14 000 грн. строком на 30 днів з 19 січня 2025 року по 17 лютого 2025 року із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0, 625 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 2100 грн. У разі порушення Позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

17 лютого 2025 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 14258436 до , за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 30 днів, в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 на 60 днів, та змінити процентну ставку з 0,625 % на 1 % Додатковий договір підписано аналогічно основному правочину.

Відповідач не виконала взятого на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 26 610, 50 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу становить 13 475, 00 грн., сума заборгованості за процентами становить 4 567, 50 грн., сума заборгованості за комісією становить 2100, 00 грн., сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування становить 6 468, 00 грн.

26 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 26/06/25, на підставі якого до позивача від первісного кредитора перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1

29 липня 2025 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області постановлено ухвалу, якою залишено без руху позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» та надано строку для усунення встановлених недоліків.

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 19 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням. Проте відповідач не повідомив причини неявки, не звертався із заявою про відкладення розгляду справи до суду.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.280 ЦПК України та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 19 січня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір шляхом підписання одноразовим ідентифікатором відповідачем.

Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

За умовами укладеного договору, сума кредиту становить 14 000 грн., строк, на який надається кредит складає 30 днів з дати його надання, дата повернення кредиту – 17 лютого 2025 року.

Також договором передбачено фіксовану процентну ставку в розмірі 0, 125 % за день та комісію за надання кредиту – 15 % від суми наданого кредиту.

17 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено Додаткову угоду № 14258436 до договору про надання коштів у кредит № 73354543 від 19 січня 2025 року, якою сторонами узгоджену зміну строку кредитування з 30 днів до 60 днів, а також змінено денну процентну ставку на 1 %.

Відповідно до повідомлення АТ «Таскомбанк» від 07.07.2025 року, підтверджено здійснення банком переказу грошових коштів в сумі 14 000 грн. на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки про рух грошових коштів за рахунком платіжної картки, що належить ОСОБА_1 , яка надана АТ «Універсал Банк», 19 січня 2025 року на вказаний рахунок надійшли грошові кошти в сумі 14 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.07.2025 року, за кредитним договором, що укладений з ОСОБА_1 , заборгованість складає: за тілом кредиту – 13 475, 00 грн., за відсотками в межах погодженого строку кредитування – 4567, 50 грн., за комісією – 2100 грн., за понадстрокове користування кредитом – 6488, 00 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Судом встановлено, що кредитор надав кредитні кошти відповідачу, якими останній користувався, однак борг не погасив, що вбачається із розрахунку заборгованості, що наданий первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

6 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) укладено договір факторингу № 26/06/25, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний Реєстр за плату, у передбачений Договором спосіб.

Як вбачається з реєстру боржників № 26/06/25-02 у ньому міститься запис про право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором 73354543 від 19.01.2025 року.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 08.07.2025 року, ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошові кошти в сумі 555 461, 79 грн. як плату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 26/06/25 від 26 червня 2025 року.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, яка складається з основного боргу, суми процентів, нарахованих у межах строку кредитування та комісій, внаслідок чого такі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення суми процентів на понадстрокове користування кредитом в розмірі 6468, 00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції Великої палати Верховного Суду, що сформульована у постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16/, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

З урахуванням викладеного, у первісного кредитора відсутні були законні були підстави здійснення нарахування відсотків в сумі 6468, 00 грн. за користування кредитними коштами поза межами строку надання кредиту.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ «Фінпром Маркет» надавалася адвокатом Ткаченко Ю.О. на підставі договору про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем, крім копії вищевказаного договору про надання правничої допомоги, надано: витяг з акта № 16-П приймання-передачі наданої правничої допмоги від 11 липня 2025 року, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжна інструкція кредитового переказу коштів, якою підтведжено оплату правничої допомоги згідно акта № 16-П на загальну суму 350 000 грн.

Таким чином, позивачем доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу у цій справі в розмірі 3500 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а саме, на 75, 69 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру задоволеної частини вимог.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 73354543 від 19 січня 2025 року в сумі 20 142, 50 грн., яка складається із основного боргу в сумі 13 475, 00 грн., процентів в сумі 4 567, 50 грн., комісії в сумі 2 100, 00 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір в розмірі 1833, 51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2649, 15 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, реквізити IBAN НОМЕР_1 в ПУМБ, код банку - 334851, юридична адреса: 08205, Київська область, м.Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська