Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №535/495/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/495/26

Провадження № 1-кп/535/154/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Котельва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.03.2026 за №12026170490000094 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Алчевськ Луганської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України

УСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 у справі №535/17/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУПАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п?ять років. Вказана постанова суду набрала законної сили 30.01.2026.

14.02.2026 року о 16 годині 20 хвилин по вул. Центральна, 2, с. Велика Рублівка, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконуючи постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 19.01.2026, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД №1 ВП №4 Полтавського РУП ГУНІ в Полтавській області в зв`язку з порушенням п. 2.1а «Правил дорожнього руху України» та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУПАП.

Також повторно 15.02.2026 року о 15 годині 30 хвилин по вул. Владислава Каплуна, 2, с. Велика Рублівка, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконуючи постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 19.01.2026, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД №1 ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в зв?язку з порушенням п. 2.1а «Правил дорожнього руху України» та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУПАП.

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 18.03.2026 року справа №535/150/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, ч.5 ст.126 КУПАП, у зв?язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 гривень. Вказана постанова суду набрала законної сили 31.03.2026.

Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність постанови Котелевського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 та будучи ознайомленим із її змістом, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України, систематично продовжував керувати транспортними засобами.

Так, о 11 годині 22 хвилини 03.03.2026 року по дорозі с.Велика Рублівка - с.Ковалеве, Полтавського району Полтавської області ОСОБА_4 , умисно не виконав постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 19.01.2026, що набрала законної сили, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, та керував автомобілем ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 , під час чого був зупинений працівниками РПП СПД №1 ВП№4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у зв?язку з порушенням п. 2.9 «Правил дорожнього руху України» та притягнутий відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУПАП.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.382 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у скоєному визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння, які відповідають викладеним у описовій частині вироку. У скоєному щиро розкаюється.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який характеризується посередньо за місцем свого проживання, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному. Крім того, добровільно сплатив 1000,00 гривень на потреби ЗСУ. Ці обставини на підставі ст.66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.1 ст.382 КК України, оскільки застосування більш м`якого покарання у виді штрафу, буде недостатнім для виправлення особи.

З урахуванням наведеного, враховуючи викладені обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без відбування покарання, та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 та п.2 ч.3 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченими ст.65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувати.

Речові докази: відеозаписи від 03.03.2026 з поліцейської службової нагрудної бодікамери поліцейського, №1113030404/76, які записано на оптичний диск «ALERUS» типу DVD-R, об?ємом 4,7 ГБ, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12026170490000094.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору у порядку визначеному ст.376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1