Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №367/5654/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5654/26

Провадження №3/367/1295/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., вивчивши матеріали, які надійшли з БПП в с. Чайки УПП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст.130 КУпАП,

установив:

Опис обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

До Ірпінського міського суду Київської області надійшли справи з протоколами (серії ЕПР1 №650215 від 26.04.2026 та серії ЕПР1 №650193 від 26.04.2026) про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказані справи передані для розгляду судді Мерзлому Л.В.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26.04.2026 серії ЕПР1 № 650215, 26.04.2026 о 00:40 в сел Ворзель вул. Лісова, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації і рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудних камерах.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26.04.2026 серії ЕПР1 № 650193, 26.04.2026 о 00:40 в сел Ворзель вул. Лісова, 37, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом та вчинив дане правопорушення повторно протягом року (постанова ЕНА5864829 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 04.10.2025)

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності органом поліції кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на викладене, відповідно до положень статті 36 КУпАП, справи стосовно ОСОБА_1 , з протоколами серії ЕПР1 №650215 від 26.04.2026 та серії ЕПР1 №650193 від 26.04.2026 слід об`єднати в одне провадження.

Щодо явки в судове засідання осіб, які приймають участь у справі.

ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчать повідомлення про вручення йому судової повістки шляхом доставлення смс-повідомлення, у судові засідання 05.05.2026, 19.05.2026 не з`являвся, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протоколи.

Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Розгляд проводився в межах строку визначеного ст.38 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Застосоване судом законодавство при розгляді справи.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 ст. 130 КУпАП передбачено, що дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, вимогами пункту 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У диспозиції частини другої статті 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за указане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.

З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, згідно з яким водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Так, суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст.130 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 26.04.2026 серії ЕПР1 № 650215 (від підпису на протоколі ОСОБА_1 відмовився);

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від, згідно якого ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився;

- направленні на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 26.04.2026 в КНП «Ірпінська центральна міська лікарня»;

- рапорті інспектора поліції щодо події, яка трапилася 26.04.2026;

- відеозаписах з нагрудної камери працівників поліції, які містяться на DVD дисках, на яких зафіксовано, що працівники поліції під час патрулювання вулиць в комендантську годину запинили транспортний засіб ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . На неодноразові пропозиції працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовлявся, поводив себе агресивно, вказував про те, що перебуває у відпустці та таким чином відпочиває, фактично проходить службу у Збройних силах України, на підтвердження зазначеного документів не надав;

- постанові Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18.08.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років. Дана постанова набрала законної сили 28.08.2025;

- постанові Білоцерківського районного суду Київської області від 04.12.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Дана постанова набрала законної сили 15.12.2025.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він, будучи особою, яку двічі протягом року піддано адміністративному стягненню, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правильною.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Крім того, у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст.126 КУпАП, а його вина підтверджується даними, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення від 26.04.2026 серії ЕПР № 650193 (від підпису на протоколі ОСОБА_1 відмовився);

- рапорті інспектора поліції щодо події, яка трапилася 26.04.2026;

- витязі «Адмінпрактики», згідно якого водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування згідно постанови Дніпровського районного суду по справі №175/10087/25 від 18.08.2025, 04.10.2025 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- довідці ВАП БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП, з якої встановлено, що згідно обліково-реєстраційних баз даних ІІПС «ІПНП» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.10.2025 вже притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що він, будучи особою, підданою адміністративному стягненню за ч. 4 ст. 126 КУпАП, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, а тому кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення є правильною.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено.

Накладення адміністративного стягнення.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Суд зауважує, що проходження у встановленому порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи щодо якої порушується таке питання.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, що свідчить про те, що він не бажає ставати на шлях виправлення і продовжує скоювати адміністративні правопорушення, пов`язані з безпекою руху, крім того, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, ступінь вини правопорушника та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, до правопорушника ОСОБА_1 доцільним буде обрати стягнення в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи містять відомості про те, що транспортний засіб – ВАЗ 21083 д.н.з. НОМЕР_1 , котрим керував ОСОБА_1 , на праві власності належить іншій особі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Судові витрати.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665 гривень 60 копійок.

Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись статтями 23, 27, 33-36, 40-1, статтями 126, 130, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

Адміністративний матеріал № 367/5654/26 (провадження № 3/367/1295/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, адміністративний матеріал № 367/5656/26 (провадження № 3/367/12967/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, - об`єднати в одне провадження.

Об`єднаному провадженню присвоїти номер № 367/5654/26 (провадження № 3/367/1295/2026).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст.130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 (п`ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя: Л.В. Мерзлий