Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №367/14320/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14320/25

Провадження №2-а/367/62/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлого Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Колодезної В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області, як адміністративного суду, надійшла вищезазначена позовна заява

В обґрунтування підстав звернення до суду позивач вказує, що

15 листопада 2025 року старшим інспектором СРПП відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_2. по відношенню до позивача було винесено постанову серії ЕГА №1918382, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Вказує, що позивачка зареєстрована та проживає в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , який перебуває у її власності. Вказаний будинок фактично є частиною т.зв. «таунхауса» - комплексу з шести малоповерхових житлових будинків, Для обслуговування цього комплексу будинків у спільній приватній власності усіх власників шести будинків є земельна ділянка площею 0,0329 га (кадастровий номер 3210800000:01:025:0204), яка розташована по периметру усього комплексу житлових будинків. Право власності на цю земельну ділянку належить позивачці (її чоловіку) на підставі договору дарування земельної ділянки від 23.10.2018р.,. З одного боку ділянка межує з міською землею - тротуаром та проїжджою частиною вулиці Вишнева . За спільною згодою усіх власників земельної ділянки та її частина, що знаходиться між будинками і міською землею, використовується для розміщення автомобілів усіма власниками земельної ділянки (кожному власнику визначено місце для розміщення автомобіля, без спеціальної розмітки - т.зв. паркомісце). Заїзд на приватну земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , власники здійснюють з боку вулиці Вишневої . Іншого заїзду та проходу безпосередньо до будинків у власників немає. Між приватною та міською ділянками розташована огорожа, що складається з металевого стовпчика та натягнутого від нього до бетонного стовпа металевого тросу з світловідбиваючими червоно-білими сигнальними стрічками.

15.11.2025 р. приблизно о 19 годині позивачка повернувшись виявила, що місце для її автомобіля під будинком та біля газорозподільчих щитків було зайняте невідомим автомобілем Хюндай Акцент з держномером іншого, ніж Київщина регіону НОМЕР_1 , обмежувальний трос лежав на землі, а металевий стовпчик був зігнутий (пошкоджені). В автомобілі нікого не було. Оскільки її місце було зайняте, позивач припаркувала автомобіль на краю земельної ділянки за чужим автомобілем зі сторони вулиці. Одразу після цього намагалась розшукати власника чужого автомобіля, опитала усіх сусідів чи не їх це автомобіль (приїхав до них) і чи не пошкодив хтось з них огорожу.

Оскільки дозвіл на в`їзд на нашу приватну територію цьому автомобілю ніхто не надавав, водій так і не з`явився, встановити мету розташування цього автомобіля на належній приватній території було неможливо, керуючись міркуваннями безпеки в умовах воєнного часу та бажаючи, щоб автомобіль було оглянуто уповноваженими представниками влади на предмет небезпечних предметів та зафіксувати факт перебування цього підозрілого автомобіля на нашій приватній території, в т.ч. з метою майбутнього стягнення вартості пошкодженої огорожі, о 19 год 44 хв позивачка зателефонувала на спец лінію 102 з повідомленням не про ДТП, а про перебування на її приватній ділянці (парковці) чужого автомобіля (з повідомленням марки та державного номерного знаку) та пошкодження огорожі. Поки вона очікувала черговий наряд поліції, їй зателефонували з номера НОМЕР_3, представившись співробітниками поліції, та спитали чи я власниця автомобіля Хюндай. У відповідь що «ні, я та, хто викликав поліцію» відповіли «а, ну тоді чекайте». З цього я можу зробити висновок, що співробітники поліції вже встановили власника автомобіля Хюндай, зв`язались з ним, але, з невідомих мені причин не повідомили заявника про це. Після цього дзвінка і до приїзду поліції з`явилась жінка, яка відкрила автомобіль Хюндай ключем, сіла в нього і, нічого не пояснивши, вимагала надати їй можливість виїхати. На це я їй повідомила, що вона перебуває на моїй приватній ділянці, ймовірно пошкодила огорожу, а також повідомила їй, що нам необхідно дочекатись приїзду поліції для встановлення мети її перебування на приватній території та . Через 10 хв. близько 20 год 30 хв на службовому автомобілі прибув наряд поліції, до складу якого входив лейтенант поліції ОСОБА_2 .

Замість належної перевірки і реагування на правопорушення/подію (збирання необхідних матеріалів перевірки, опитати заявника, очевидців тощо), повідомлення заявниці про наявність чи відсутність загроз для неї, її безпеки та майна, лейтенант поліції ОСОБА_2. став вимагати прибрати моє авто, яке стояло на приватній парковці, і погрожував викликати евакуатор. Мотивуючи свою вимоги , що я закрила виїзд авто Хюндай, яке стояло на її паркомісці.

Від належної фіксації пошкоджень огорожі та лакофарбового покриття переднього бампера автомобіля Хюндай, ОСОБА_2 відмовився. На наявність цих пошкоджень заявниця та інші присутні особи неодноразово звертали увагу працівника поліції, що повинно бути зафіксовано відеореєстратором поліцейського.

Аргументи, що обидва автомобілі знаходяться на належній мені приватній ділянці, пояснення співвласників, що вийшли на вулицю, та надані ними документи про право власності на землю лейтенант поліції ОСОБА_2 проігнорував. Зрештою, лейтенант поліції ОСОБА_2 всім повідомив, що за завідомо неправдивий виклик поліції стосовно позивачки винесено постанову, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень. На вимогу видати копію відмовив на підставі того, що позивачка, начебто, відмовилась від її отримання. І лише після цього прийняв від позивача заяву про правопорушення/подію, щодо якої був виклик поліції шляхом дзвінка на спец лінію 102.

Вважає, що постанова серії ЕГА №1918382 від 15.11.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною та необґрунтованою.

Як було з`ясовано позивачем при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи, окрім постанови серії ЕГА №1918382 від 15.11.2025 р. жодних інших матеріалів в цій адміністративній справі немає. В оскаржуваній постанові зазначено наступне (дослівно): «15.11.2025 о 19 год 44 хв. в АДРЕСА_2 , гр ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувала на спец лінію 102 та повідомив про ДТП без травмованих, хоча цього насправді не було.»

Факт виклику 15.11.2025 року о 19 год.44 хв позивачем поліції по номеру «102» не оспорюється. Однак вважати цей виклик «завідомо неправдивим» підстав немає.

В оспорюваній постанові всупереч вимогам ст.ст.283 , 284 КУпАП не зазначено в чому саме повідомлення ОСОБА_1 було неправдивим та не надано жодних доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП . Окрім самої постанови відсутні будь які доказів тому, що позивачем було викликано поліцію знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності

Оскаржувана постанова серії ЕГА №1918382 від 15.11.2025 р. не містить посилання на докази, на підставі яких ОСОБА_1 визнано винною за статтею 183 КУпАП , у ній не зазначено доказів на підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення, а також факту наявності у позивачки прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, що свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи

З урахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1918382 від 15.11.2025, винесену старшим інспектором СРПП відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_2., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень, і провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 (Ідент.номер НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок

Ухвалою суду від 29.12.2025 року, провадження в даній адміністративній справі відкрито, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Згідно частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

26.01.2026 року від представника відповідача ГУ НП в Київській області - Чубинського В.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти викладених у позовній заяві обставин та просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

30.01.2026 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому наполягала на задоволенні заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

З наявних матеріалів справи встановлено, що постановою серії ЕГА №1918382 від 15.11.2025 року, яка винесена лейтенантом поліції ОСОБА_2, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в межах максимальної санкції даної статті, що становить 3400,00 грн..

Як вбачається із копії постанови, даною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 15.11.2025 року о 19:44 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, здійснила завідомо неправдивий хибний виклик працівників поліції, а саме повідомила на спеціальну лінію «102» про ДТП без постраждалих, хоча насправді цього не було.

Відповідно до копії рапорту, 15.11.2025 року о 19:44 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 15.11.2025 о 19:44 за адресою: АДРЕСА_2, заявниця повідомила про припаркований на парковці автомобіль Хьюндай НОМЕР_1 , який під час паркування зламав стовпчик та тросик. Вбачається, що дана подія була кваліфікована та зареєстрована як ДТП без травмованих.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліції, медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Відповідно до вимог ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, така складена уповноваженим працівником поліції відносно ОСОБА_1 за те, що остання здійснила завідомо неправдивий виклик поліції на спецлінію «102» та повідомила про ДТП без постраждалих, хоча насправді цього не було.

При цьому диспозицією статті 124 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності притягуються учасники дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Згідно зі статтею 222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП не відноситься до юрисдикції органів Національної поліції, а в силу приписів статті 221 КУпАП розгляд даної категорії справ належить районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам.

Отже, до повноважень старшого інспектора СРПП відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2. не належить встановлення наявності чи відсутності факту порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, до адміністративних матеріалів не долучено доказів від органу, уповноваженого у відповідності до приписів КУпАП розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП, та відповідно прийняте процесуальне рішення про відсутність у повідомлених 15.11.2025 року ОСОБА_1 на гарячу лінію «102» обставинах щодо подій, які черговим працівником поліції були кваліфіковані як ДТП без постраждалих.

Так дійсно 15.11.2025 року о 19:44 ОСОБА_1 повідомила на спеціальну лінію «102» про те, що 15.11.2025 о 19:44 за адресою: АДРЕСА_2, на парковці припаркований автомобіль Хьюндай НОМЕР_1 , під час паркування зламав стовпчик та тросик.

Як вбачається дане повідомлення було зареєстровано та кваліфіковано як ДТП без травмованих.

Поряд з цим, реагуючи на звернення позивачки, яке стосувалось, зокрема і пошкодження належного їй майна, уповноваженим працівником поліції не було встановлено дійсних обставин звернення позивача до правоохоронних органів, натомість передчасно та протиправно винесено оскаржувану постанову.

Із наявних пояснень ОСОБА_1 випливає, що остання повернувшись до свого житла виявила на приватній території автомобіль Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 , у якому не було ані водія ані пасажирів ні таблички з номером телефону власника та який перешкоджав заїзду на парковку. Пошуки водія не призвели до позитивних результатів. Припаркувавши власне авто, позивачка з міркувань безпеки, адже вказаний ТЗ викликав у неї насторогу, оскільки був зірваний загороджувальний трос та пошкоджений стовпчик, викликала патрульну поліції, натомість, замість з`ясування дійсних обставин, що стали підставою для виклику поліції, відносно позивачки було складено оскаржувану постанову. Виловила бажання притягнути до відповідальності водія ТЗ Хюндай, який незаконно проник на приватну територію.

Як вбачається, за фактом викладених вище обставин, 15.11.2025 року інспектором СРПП ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, від позивача ОСОБА_1 прийнято заяву про кримінальне правопорушення або іншу подію.

Отже, дослідивши наявні у справі матеріали, на яких ґрунтуються позовні вимоги, подані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, оскільки викладені у оскаржуваній постанові обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Докази того, що ОСОБА_1 , повідомляючи інформацію поліції, усвідомлювала, що вона є неправдивою, і бажала даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби, відсутні.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст.73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували його вину, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог чинного законодавства, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 вказаного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, що є порушенням вимог ст.251 КУпАП.

Доказів, що спростовують викладені позивачем обставини та щодо правомірності свого рішення, відповідачами не надано.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, постанова ЕГА № 1918382 від 15.11.2025 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн., підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про скасування постанови є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп..

Керуючись наведеним, ст.ст.77, 139, 242, 244-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1918382 від 15.11.2025, винесену старшим інспектором СРПП відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень..

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст.286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Л.В. Мерзлий