Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №282/1589/25 — Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1589/25

Провадження № 2/282/99/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Носача В.М.,

при секретарі судового засідання Власюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19 листопада 2016 року солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Від шлюбу у подружжя є спільні діти: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з відповідачкою ОСОБА_3 , а позивач надає матеріальну допомогу відповідачці на утримання їх дітей.

Спільне життя у подружжя не склалося через відсутність взаєморозуміння, відмінність поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки щодо ведення спільного господарства та виховання дітей. Між ними втрачено всі фізичні та духовні зв`язки.

Позивач вважає, що збереження сім`ї неможливе та суперечить їхнім інтересам.

Вказує, що спору про місце проживання дітей немає.

На підставі викладеного вище, представник позивача просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3087.

31 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зобов`язано позивача подати у судове засідання оригінал свідоцтва про укладення шлюбу.

У судове засідання призначене на 09 год 00 хв 21 травня 2026 року позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі позивача та його представника. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подавала, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

19 листопада 2016 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_9 », що стверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис №3087.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, тому відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені його особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 24, 104, 105, 110, 112-115 Сімейного кодексу України та статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 189-200, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 19 листопада 2016 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №3087, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддя В.М. Носач