Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №205/8091/24 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №205/8091/24

Суддя: Агєєв О. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5038/26 Справа № 205/8091/24 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В.М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №205/8091/24 (провадження №6/205/58/26) за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Воля», про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду, постановлену у складі судді Федотової В.М., -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» направив до Новокодацького районного суду міста Дніпра заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цивільній справі №205/8091/24 (провадження №6/205/58/26).

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпра від 18 лютого 2025 року стягнуто із ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 15 січня 2014 року по 18 червня 2024 року у розмірі 360 312,96 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та вирішено питання розподілу судових витрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вказує, що на виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи, які були передані для виконання до Дарницького ВДВС у м.Києві та 22 квітня 2025 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 77839061, ідентифікатор 91Б0Е6А06410.

Зауважує, що рішення суду залишається невиконаним, що є прямим порушенням принципу обов`язковості судового рішення, закріпленого на конституційному рівні.

Зазначає, що ним було виявлено ознаки недобросовісності боржника та його керівництва. ТОВ «Наша Воля» зареєстроване за адресою масової реєстрації разом з 90 іншими компаніями, що на думку заявника, є ознакою фіктивності, зловживанням корпоративною формою та наміру ухилитися від відповідальності. Директор ТОВ «Наша Воля» - Буцька П.О. також є керівником та/або власником численних інших юридичних осіб. Більше того, основний власник (70%) ТОВ «Наша Воля» – ТОВ «Акцент - АМГ», засновником та керівником якого є ОСОБА_2 , керує та/або володіє десятками інших компаній, що вказує на системний підхід до використання корпоративних структур, що може бути спрямований на ускладнення або унеможливлення стягнення боргів.

Вважає, що саме керівник юридичної особи зобов`язаний забезпечити виконання судового рішення від імені та за рахунок боржника. Хоча борг є боргом юридичної особи, зобов`язання подати звіт та потенційні санкції за його невиконання (штраф, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність) створюють прямий персональний тиск на керівника.

Звертає увагу, що отримання звіту від ТОВ «Акцент - АМГ», керівником якого є ОСОБА_2 , може стати ключовим джерелом інформації для подальших дій стягувача, таких як оскарження фраудаторних правочинів або ініціювання субсидіарної відповідальності у разі банкрутства. Будь-яка невідповідність або відмова у наданні інформації у звіті може бути використана як доказ недобросовісності.

У зв`язку з чим просить зобов`язати ТОВ «Наша Воля» в особі директора Буцької П.О., подати звіт про виконання судового рішення у справі №205/8091/24 у строк 10 днів, а також зобов`язати ТОВ «Акцент - АМГ», засновника боржника ТОВ «Наша Воля», в особі керівника Поночовного О.А. подати звіт про виконання судового рішення у справі №205/8091/24 у строк 10 днів.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цивільній справі № 205/8091/24 - відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, прийнятою з порушенням матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у справі відкрито два окремих виконавчих провадження на підставі одного судового рішення: одне - щодо стягнення основної суми боргу, друге - щодо стягнення моральної шкоди. Стягувач подав дві окремі заяви до суду про зобов`язання боржника надати звіт про виконання судового рішення (ст.453-1 ЦПК України). Суд першої інстанції задовольнив заяву щодо основного боргу, але відмовив у задоволенні заяви щодо моральної шкоди, посилаючись на те, що аналогічна заява вже була задоволена.

Вказує, що мотивування суду «вже задоволено одну заяву щодо основного боргу» - не ґрунтується на законі, оскільки відсутні законні підстави для відмови.

Зауважує, що стаття 453-2 ЦПК містить вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні заяви, зокрема: відсутність підстав для застосування заходу та виконання рішення.

Зазначає, що «попереднє задоволення аналогічної заяви щодо іншого виконавчого провадження» в цьому переліку відсутнє. Суд застосував підставу, яку закон не передбачає - це пряме порушення принципу законності.

Звертає увагу, що кожне виконавче провадження є окремим самостійним процесуальним об`єктом із власним ідентифікатором, предметом виконання та правовою природою вимоги. Звіт про виконання провадження щодо основного боргу фізично та юридично не може містити інформацію про стан виконання провадження щодо моральної шкоди - це різні суми, різні правові підстави, різні зобов`язання боржника.

Вказує, що пунктом 5 частини 1 статті 453-1 ЦПК України, прямо і окремо називає справи щодо відшкодування моральної шкоди як підставу для застосування судового контролю. Законодавець свідомо виділив цю категорію, і суд не вправі звужувати сферу застосування норми, яка цього не передбачає.

Зазначає, що ЦПК України не встановлює жодного обмеження для звернення із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Звертає увагу, що стаття 453-4 ЦПК України прямо передбачає можливість неодноразового встановлення нових строків для подання звіту, що свідчить про багаторазовий характер інструменту.

Вважає, що відмова суду є незаконною та необґрунтованою. Суд застосував підставу для відмови, яка відсутня в статті 453-2 ЦПК України. Два виконавчих провадження - це два окремих об`єкти з різними ідентифікаторами, різними предметами виконання та різною правовою природою. Перше задоволення заяви жодним чином не перешкоджає задоволенню другої.

У зв`язку з чим просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву стягувача про встановлення судового контролю задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники своїм правом на подачу відзиву не скористались.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засіданні апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступе.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпра від 18 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Наша Воля» про захист прав споживачів, стягнення інфляційних втрат та пені було задоволено частково.

Вирішено стягнути із ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 15 січня 2014 року по 18 червня 2024 року у розмірі 360 312,96 грн. моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та вирішено питання розподілу судових витрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 21 березня 2025 року.

Постановою державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Білан Ю.С. від 22 квітня 2025 року було відкрито (в тому числі) виконавче провадження №77839061 про стягнення із ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що ухвалою Новокодацького районного суду м.Дніпра від 03 червня 2025 року зобов`язано боржника ТОВ «Наша Воля» в особі керівника Буцької П.О. подати звіт про виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року у цивільній справі №205/8091/24 протягом 90 днів з дня отримання ухвали суду. Вважав, що зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення в тій чи іншій частині рішення суду, за наявності ухвали суду та декількох відкритих виконавчих проваджень, на підставі рішення суду, не можуть бути підставою для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно до положень ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Згідно ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Так, судовий контроль за виконанням судових рішень встановлено розділом VII ЦПК України.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Крім наведеного, відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.453-2 ЦПК України, суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що ЦПК України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Отже, стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Як встановлено з матеріалів справи, заочним рішенням Ленінського районного суду м.Дніпра від 18 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Наша Воля» про захист прав споживачів, стягнення інфляційних втрат та пені було задоволено частково. Вирішено стягнути із ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 15 січня 2014 року по 18 червня 2024 року у розмірі 360 312,96 грн. моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та вирішено питання розподілу судових витрат, в іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою державного виконавця Дарницького ВДВС у місті Києві Білан Ю.С. від 22 квітня 2025 року було відкрито виконавче провадження №77839061 про стягнення із ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Станом як на дату звернення ОСОБА_1 до Новокодацького районного суду міста Дніпра з клопотанням про встановлення судового контролю за вказаним судовим рішенням, так і на дату розгляду цього клопотання, рішення суду не виконано.

Зважаючи на те, що рішення Ленінського районного суду м.Дніпра від 18 лютого 2025 року щодо стягнення з боржника ТОВ «Наша Воля» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн на дату розгляду клопотання про встановлення судового контролю виконане не було. Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були достатні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання боржника ТОВ «Наша Воля» в особі керівника Буцької П.О. подати звіт про виконання вказаного рішення суду у цивільній справі №205/8091/24 в частині стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів зауважує, що стягувач, звертаючись до суду із заявою, передбаченою частиною першою статті 453-2 ЦПК України, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження у заяві обов`язково зазначає ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що мотиви суду першої інстанції про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення щодо стягнення з боржника ТОВ «Наша Воля» моральної шкоди, оскільки заяву щодо основного боргу вже задоволено, не ґрунтується на законі та зазначає, що кожне виконавче провадження є окремим самостійним процесуальним об`єктом із власним ідентифікатором, предметом виконання та правовою природою вимоги. Звіт про виконання провадження щодо основного боргу фізично та юридично не може містити інформацію про стан виконання провадження щодо моральної шкоди, яке є складовою виконання судового рішення в цілому, оскільки це різні суми, різні правові підстави їх стягнення, різні зобов`язання боржника, які стимулюють боржника до виконання своїх обов`язків в конкретному виконавчому провадженні.

У справі, що переглядається, у заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду ОСОБА_1 ставить питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення щодо стягнення з боржника ТОВ «Наша Воля» саме моральної шкоди, за яким відкрито окреме ВП 77839061, ідентифікатор НОМЕР_1 .

Проте дані обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій частині.

Крім того, вирішуючи питання по суті поданої заявником заяви в частині зобов`язання ТОВ «Акцент - АМГ» - засновника боржника ТОВ «Наша Воля», в особі керівника Поночовного О.А. подати звіт про виконання судового рішення у справі №205/8091/24 у строк 10 днів, колегія суддів виходить з заочного рішення Ленінського районного суду м.Дніпра від 18 лютого 2025 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Відповідачем у даній справі (боржник за виконавчими провадженнями) є ТОВ «Наша Воля» і саме з нього стягнуто відповідні суми, зокрема і моральну шкоду. Проте доказів наявності будь-яких судових рішень відносно боржника ТОВ «Акцент - АМГ» матеріали даної справи не містять і заявником суду не надано, а тому заява в частині зобов`язання ТОВ «Акцент - АМГ» засновника боржника ТОВ «Наша Воля» в особі керівника Поночовного О.А. подати звіт про виконання судового рішення у справі №205/8091/24 не підлягає задоволенню за недоведеністю.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов`язання боржника ТОВ «Наша Воля» в особі керівника Буцької П.О. подати звіт про виконання вказаного рішення суду у цивільній справі №205/8091/24 в частині стягнення моральної шкоди за виконавчим провадженням ВП 77839061, ідентифікатор 91Б0Е6А06410.

Судовий збір за подачу заяви в порядку ст.453-2 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» не передбачений, а тому не підлягає розподілу.

З огляду на зазначене, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19 лютого 2026 року про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Воля», про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - задовольнити частково.

Зобов`язати боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» (ЄДРПОУ: 36678554, юридична адреса: 01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.11) в особі керівника Буцької Поліни Олександрівни подати звіт про виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року у цивільній справі №205/8091/24 за виконавчим провадженням 77839061, ідентифікатор 91Б0Е6А06410.

Встановити боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Наша Воля» (ЄДРПОУ: 36678554, юридична адреса: 01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд.11) в особі керівника Буцької Поліни Олександрівни, строк для подання звіту про виконання рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 лютого 2025 року у цивільній справі №205/8091/24 за виконавчим провадженням 77839061, ідентифікатор 91Б0Е6А06410, протягом 20 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що звіт повинен бути поданий з додержанням вимог статті 453-3 ЦПК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua