Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №201/6944/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/6944/26

Провадження № 2/201/4729/2026

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншому суду

19 травня 2026 року місто Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 14 травня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що цивільну справу необхідно передати на розгляд іншому суду з огляду на наступне.

Положеннями частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається з відповіді № 2748301 від 18 травня 2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач з 17 червня 2022 року зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до адміністративно–територіального поділу відноситься до Дніпровського району Дніпропетровської області, та, відповідно, територіальної підсудності Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Таким чином, останнім актуальним зареєстрованим місцем проживання (перебування) відповідача є Дніпровський район Дніпропетровської області.

Верховний Суд у постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 виснував, що «згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

З висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, викладених в постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, вбачається, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Виходячи з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, місце проживання певної особи, за адресою якого вона зареєстрована (взята на облік) як внутрішньо переміщена особа, в розумінні положень цивільного процесуального законодавства є зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування вказаної особи, виходячи з якого визначається підсудність відповідної справи.

За таких обставин суд констатує, що станом на час пред`явлення позову останнім за часом (актуальним) зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) відповідача є адреса його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи на території Дніпровського району Дніпропетровської області, та, відповідно, територіальної підсудності Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Згідно з ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Ураховуючи наведене, суд передає справу на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області – за зареєстрованим у встановленому законом порядку актуальним місцем проживання (перебування) відповідача, виходячи з якого визначається підсудність даної справи згідно з вимогами ч. 1 ст. 27 ЦПК України та релевантною практикою Верховного Суду.

Передаючи справу за підсудністю, суд не надає оцінку питанням дотримання позивачем вимог щодо форми та змісту позовної заяви, оскільки вказані питання відносяться до компетенції суду, якому підсудна зазначена справа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області (52005 смт. Слобожанське, вул. Теплична, 7).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя С.С. Федоріщев