Рішення від 31 травня 2011 р. у справі №37/80 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/80 01.06.11

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»

ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»

Простягнення 34 469, 54 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Шевчук Н.В., дов. № ГО-10/300 від 09.12.2010 р.

Від відповідача: Кучма О.Л., дов.№ б/н від 16.01.2010 р.

Старков І.О., дов. № б/н від 01.07.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС`до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА`про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 469, 54 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю автомобіля Magentis», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС`на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 –власнику автомобіля Magentis», державний номер НОМЕР_1 , в розмірі 34 469, 54 грн., а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування`та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Kia Magentis», державний номер НОМЕР_3 . Позивач повідомив, що цивільно-правова відповідальність власника «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА`у відповідності до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8314950, у зв`язку з чим обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 18.03.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/80 та призначено її розгляд на 27.04.2011 р., зобов`язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, який залучається судом до матеріалів справи, в якому пояснив, що поліс № ВС/8314950 відноситься до 3 типу договору. При цьому, особою, відповідальність якої застрахована за даним полісом, є ОСОБА_4 , забезпечений транспортний засіб –«ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_4 .

Представники сторін надали суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом, а також клопотання про продовження строку вирішення даного спору.

Розглянувши вищезазначені клопотання, суд їх задовольнив з метою надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом, у зв`язку з чим у судовому засіданні 27.04.2011 р. було оголошено перерву до 23.05.2011 р. о 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судове засідання 23.05.2011 р. не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.05.2011 р., яке підтверджує отримання 27.05.2011 р. позивачем ухвали від 23.05.2011 р.

У зв`язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 15.05.2011 р., представник відповідача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, у зв`язку з нез`явленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 23.05.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 01.06.2011 р., повторно зобов`язано позивача надати суду письмову інформацію з приводу того, за якими полісами застраховано цивільну відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.12.2008 р. в смт. Вапнярка на вул. Леніна.

У судове засідання 01.06.2011 р. представник позивача повторно не з`явився, витребуваної судом інформації не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача повідомив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2008 р. на вул. Леніна в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобілів Magentis», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_5 , водієм якого був ОСОБА_5 , та «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_6

ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, виїжджаючи із житлової зони на головну дорогу, не надав переваги в русі автомобілю Magentis», державний номер НОМЕР_1 , чим змусив водія автомобіля різко загальмувати та змінити напрямок руху та виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_6 , який рухався в зустрічному напрямку.

Про наведене свідчить довідка, видана інспектором ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території Томашпільського району та постанова Томашпільського районного суду від 20.01.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди`відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Томашпільського районного суду від 20.01.2009 року, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Magentis», державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 .

Відносини, пов`язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі –Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 – IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі –Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування`визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС»(страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р., у відповідності до якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме - автомобілем марки Magentis», державний номер НОМЕР_1 .

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування`передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до п. 5.1.1. договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р., до страхових випадків за даним договором відносяться пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, зокрема, зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного із них чи зіткнення транспортного засобу під час руху з рухомими і нерухомими об`єктами.

Пунктом 11.3.7. вищевказаного договору встановлено, що після настання страхового випадку або отримання повідомлення про подію, що може бути визнана такою, страхувальник зобов`язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше трьох діб (за винятком вихідних та святкових днів) в письмовій формі повідомити про це страховика.

26.12.2008 р. ОСОБА_1 , який на підставі довіреності від 14.11.2007 р., керував автомобілем Magentis», державний номер НОМЕР_1 , під час ДТП, надав страховику заяву про настання страхового випадку.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін`юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов`язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав`і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін`юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні`проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб`єктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля a Magentis», державний номер НОМЕР_1 , замовив у Вінницькому відділенні КНДІСЕ проведення авто товарознавчого дослідження.

Судовим експертом Сидорюком А.В., який має кваліфікацію судового експерта, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Magentis», державний номер НОМЕР_1 , було проведено автотоварознавче дослідження. У відповідності до висновку № 56 від 02.02.2009 р., який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, та інших використаних джерел, розмір матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля марки ОСОБА_3 , складає 35 020, 04 грн.

Позивачем було виконано розрахунок страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р., та складено страховий акт від 08.04.2009 р., в якому на підставі висновку № 56 від 02.02.2009 р. визначено, що розмір страхового відшкодування, з відрахуванням франшизи в розмірі 550, 50 грн., становить 34 469, 54 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування`передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив, що він належним чином виконав зобов`язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р., перерахувавши платіжним дорученням № 2468 від 14.05.2009 р. суму страхового відшкодування в розмірі 34 469, 54 грн.

Враховуючи те, що постановою Томашпільського районного суду від 20.01.2009 року ОСОБА_2 , який керував автомобілем «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 24.12.2008 р. на вул. Леніна в смт. Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, а відтак, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний пошкодженому автомобілю.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС`на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ДСНТ/0086280255-21 від 11.11.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 –власнику автомобіля Magentis», державний номер НОМЕР_1 , в розмірі 34 469, 54 грн., позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування`та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Винним у вчиненні вищезазначеного ДТП визнано ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем Magentis», державний номер НОМЕР_3 . Позивач повідомив, що цивільно-правова відповідальність власника «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА`у відповідності до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8314950, у зв`язку з чим обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС`до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА`про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 34 469, 54 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю автомобіля Magentis», державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 .

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`зазначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов`язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів`передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів`передбачено право страховика за договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , зокрема, до відповідача у даній справі - Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в обґрунтування вимог, викладених у позовній заяві, мав надати суду поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8314950, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , водія якого було визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Magentis», державний номер НОМЕР_1 .

Натомість, позивачем було надано суду копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8314950, за яким застраховано цивільно-правову відповідальністю власника іншого транспортного засобу, зокрема, автомобіля «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_4 .

При цьому, наданий позивачем поліс відноситься до 3 типу договору.

У відповідності до п. 15.3. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договори третього типу укладаються на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

В полісі № ВВ/8314950, за яким застраховано цивільно-правову відповідальності власника транспортного засобу «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_4 , зазначено, що страхувальником є ОСОБА_4 . Інших осіб в даному полісі не зазначено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 р. у даній справі розгляд даної справи було відкладено до 01.06.2011 р., зобов`язано позивача надати суду письмову інформацію з приводу того, за якими полісами застраховано цивільну відповідальність учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24.12.2008 р. в смт. Вапнярка на вул. Леніна.

Проте представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС`у призначене судове засідання 01.06.2011 р. не з`явився, витребуваних судом пояснень не надав.

У зв`язку з ненаданням позивачем полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано цивільно-правову відповідальністю власника автомобіля «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , неможливо визначити розмір страхового відшкодування, який в порядку регресу підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з тим, що саме полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів встановлено строк його дії, зазначені страхувальник, інші особи, відповідальність яких застрахована за даним полісом, застрахований транспортний засіб, а також визначено тип договору, ліміт відповідальності та франшизу.

Таким чином, позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, не надано суду полісу, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_2 , та не доведено підстав стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА`шкоди в порядку регресу в розмірі 34 469, 54 грн.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

02.06.2011 р.