Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №585/4902/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м.Суми

Справа №585/4902/24

Номер провадження 22-ц/816/263/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Петен Я. Л. , Замченко А. О.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Менька Дмитра Дмитровича та представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - адвоката Панченко Анни Сергіївни на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2025 року, ухваленого в м. Ромни в складі судді Євлах О.О., повне рішення складене 28 березня 2025 року,

в с т а н о в и в :

27 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТКБ «ПриватБанк») про скасування нарахованої за період з 04 грудня 2023 року по 31 жовтня 2024 року по картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по угоді № SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року заборгованості у розмірі 86287 грн, яка складається з боргу по тілу кредиту та процентів, нарахованих на 69210 грн несанкціонованих транзакцій; зобов`язання відновити залишок коштів в розмірі 67530,13 грн на депозитному рахунку IBAN НОМЕР_3 за Договором SAMDNWFD0072750865201 «Вклад «Стандарт» строковий на 9 місяців, (у варіанті без дострокового закриття) від 26 червня 2020 року станом на 31 жовтня 2024 року та нарахувати з 31 жовтня 2024 року проценти за цим договором за ставкою, чинною на 31 жовтня 2024 року та в подальшому. Крім того, просила стягнути безпідставно списані 04 грудня 2024 року з картки № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) по угоді № SAMDNС00002202161 від 04 березня 2014 року грошові кошти в розмірі 16080 грн та безпідставно списані 13 березня 2024 року з картки № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) по угоді № SAMDNС00002202161 від 04 березня 2014 року грошові кошти в розмірі 1472,92 грн на погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року, зобов`язати банк зарахувати 17552,92 грн на картку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) по угоді № SAMDNС00002202161 від 04 березня 2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з банком укладені договори № SAMDNWFC00002202161 від 04 березня 2014 року, № SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року та № SAMDNWFD0072750865201 від 26 червня 2020 року «Вклад «Стандарт» строковий на 9 міс з автоматичним продовженням на новий строк. 04 грудня 2023 року в період часу з 17 год. 58 хв. по 18 год. 21 хв. невідома особа в невстановлений спосіб вчинила крадіжку належних позивачці коштів з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) у сумі 22179,25 грн та з кредитної картки «Універсальна» № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_7 ) у сумі 69210 грн, а всього викрадено 91389,25 грн. Списання коштів відбувалось шляхом вхідного дзвінка на фінансовий номер телефону позивачки, невстановлена особа повідомила, що є працівником банку і що з картки позивачки знімаються кошти, після чого в додатку Приват24 вона виявила зняття з карти для виплат 5000 грн, проте заявниця подумала, що це відбулось перерахування коштів на її картку в АТ «Ощадбанк», так як вона того ж дня намагалась здійснити такий перерахунок, телефонувала в банк на номер «3700» для цього, проте у здійсненні такого перерахунку було відмовлено без жодного пояснення. Після цього вдень позивачці телефонували з банку, запитували, чи дійсно саме вона хотіла перерахувати кошти і чи їй не телефонують шахраї. Після 18 год. знову зателефонували з банку і повідомлено про припинення зняття коштів з пенсійної та кредитної карток, а також повідомлено це не шахраї, оскільки не просили повідомити пін-код чи іншу особисту інформацію. Після цієї розмови заявниця в додатку Приват24 виявила списання коштів з кредитної та пенсійної карток, після чого зателефонувала в банк, повідомила про несанкціоноване списання коштів та заблокувала картки. На кредитній картці 04 грудня 2023 року без відома позивачки збільшено кредитний ліміт з 1000 грн до 70000 грн, повідомлення про це надійшло лише наступного дня у додаток Приват24. Також 04 грудня 2023 року позивачка звернулась до поліції із заявою про вчинення шахрайства. Наступного дня банк замінив картку для виплат № НОМЕР_4 на картку № НОМЕР_6 . 24 січня 2024 року та 06 лютого 2024 року позивачка зверталась в банк із заявами про вжиття заходів для встановлення осіб, які вкрали кошти, зупинення нарахування пені та процентів на заборгованість до закінчення кримінального провадження та встановлення винних осіб, проте банк відмовив зупиняти відповідні нарахування, але повідомив, що списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводилось після введення номеру карти, CW-коду, терміну дії, що операції були підтверджені шляхом використання "Технології безпеки З-D Secure" (Verified By Visa або MasterCard SecureCode), тобто що позивачка несе відповідальність за списання коштів. 01 березня 2024 року банк заблокував кредитну картку № НОМЕР_1 , розмір боргу склав 75962,09 грн. 03 квітня 2024 року позивачка повторно зверталась до банку з вимогою провести службове розслідування, надати детальну інформацію про фізичних чи юридичних осіб, яким перераховувались кошти, іншу технічну інформацію, проте банк відмовив.

Водночас, банк повернув позивачці списані 138,82 доларів США (5199,25 грн) за телеком послуги та 1800 грн перерахованих на карту в АТ «Ощадбанк» як благодійні внески. Проте решту викрадених коштів, нарахованих комісій, процентів та пеню на суму 68310 грн не повернуто, а в претензії від 17 вересня 2024 року банк повідомив про прострочену заборгованість у сумі 69168,37 грн за кредитом та 17118,63 грн за відсотками, а всього 86287 грн.

За період з 05 грудня 2023 року до 01 жовтня 2024 року банк нарахував позивачці 20064,47 грн на погашення відсотків за використання кредитного ліміту за рахунком НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахунком за договором SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року. 13 березня 2024 року банк списав з картки № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) по угоді № SAMDNWFC00002202161 від 04 березня 2014 року 1472,92 грн на погашення заборгованості по кредиту за рахунком НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахунком за договором SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року.

31 жовтня 2024 року банк здійснив переказ коштів з картки/рахунку НОМЕР_3 і додатковим рахункам договору SAMDNWFD0072750865201 від 26 червня 2020 року «Вклад «Стандарт» на автоматичне погашення простроченої заборгованості в розмірі 67530,13 грн шляхом поповнення картки/рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору № SAMDNWFC0000202176 від 04 березня 2014 року. Після списання за рахунок депозитного вкладу заборгованості за кредитною карткою «Універсальна» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по угоді № SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року в розмірі 67530,1З грн розмір заборгованості позивачки за цим кредитним договором станом на 31 жовтня 2024 року складав 18756,87 грн.

Заявниця наполягає, що не повідомляла стороннім особам дані картки, пін-код, CVV-код, логін, пароль та інші відомості, пов`язані із доступом до Інтернет-банкінгу та мобільного додатку. Оспорювані транзакції були проведені із перевищенням встановленого ліміту на такі платежі, який був збільшений без її заявки та без погодження, тобто транзакції, проведені банком, є неакцептованими платіжними операціями, а тому кошти підлягають поверненню.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2025 року позов задоволено частково.

Скасовано заборгованість, нараховану АТКБ «ПриватБанк» за період з 04 грудня 2023 року по 31 жовтня 2024 року по належному ОСОБА_1 картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) по угоді № SAMDNWFC00002202176 від 04 березня 2014 року, що утворилась внаслідок несанкціонованих транзакцій від 04 грудня 2023 року.

Зобов`язано АТКБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів в розмірі 67530,1З грн на депозитному рахунку ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_3 за Договором SAMDNWFD0072750865201 «Вклад «Стандарт» строковий на 9 місяців (у варіанті без дострокового закриття) від 26 червня 2020 року станом на 31 жовтня 2024 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з АТКБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 8000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу та на користь держави 2422,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Панченко А.С. просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що в період проведення оспорюваних операцій зі списання коштів фінансовий номер позивачки діяв, тобто заміна сім-картки не відбувалась, позивачка неодноразово у день списання коштів спілкувалась з шахраями. ОСОБА_1 через телефонний дзвінок на її фінансовий номер надала дозвіл на вхід у свій аккаунт «Приват24» і у такий спосіб 04 грудня 2023 року невизначені особи отримали номер картки, строк її дії, CVV-код та пін-код, які використали при ручному введенні цих даних на сервісі іншої банківської установи, а також збільшили кредитний ліміт картки. Саме позивачка несе ризик збитків у цій справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Менько Д.Д. просить рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначає, що 16080 грн були списані шахраями саме 04 грудня 2023 року, а тому мають бути повернуті на рахунок позивачки. Крім того, 13 березня 2024 року банк перерахував 1472,92 грн у рахунок погашення боргу, який утворився внаслідок несанкціонованого списання коштів. Також через несанкціоновані списання коштів не нараховувались проценти по депозиту, проте суд, зобов`язавши банк відновити на рахунку 67530,13 грн, безпідставно відмовив у задоволенні вимоги про нарахування на цю суму процентів.

У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Менька Д.Д. АТ КБ «ПриватБанк» просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позову без змін. Зазначає, що 16080 грн і 1472,92 грн є коштами, використаним для погашення боргу, а оскільки суд фактично борг скасував, тому вказані суми лишаються відновним залишком (лімітом) на рахунку позивачки. Позовна вимога про нарахування процентів на суму вкладу 67530,13 грн є передчасною і не конкретизованою, розрахунку суми процентів суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга представника позивачки задоволенню не підлягає, а скарга відповідача - підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та підтверджується випискою по картковому рахунку НОМЕР_3 і додатковими рахунками договору SAMDNWFD0072750865201 від 26 червня 2020 року за період з 01 грудня 2023 року по 07 листопада 2024 року що 31 жовтня 2024 року здійснено переказ коштів Head-office - автоматичне погашення простроченої заборгованості на суму 67530,13 грн (а.с. 8-10).

Випискою по картці № НОМЕР_8 (рахунок НОМЕР_9 ) і додатковим рахунком по договору SAMDNWFС00002202176 від 04 березня 2014 року за період з 01 грудня 2023 року по 05 листопада 2024 року підтверджується поповнення картки № НОМЕР_1 на суму 67530,13 грн (зворот а.с. 10).

27 грудня 2023 року здійснено повернення депозиту за договором SAMDNWFD0073136349401 на суму 68808,27 грн (а.с. 11).

26 червня 2020 року оформлено Договір SAMDNWFD0072750865201, за яким ОСОБА_1 передає АТКБ «ПриватБанк» кошти для розміщення на депозитному вкладі, дострокове повернення вкладу не передбачено, вклад «Стандарт» строковий на 9 місяців (без можливості дострокового розірвання) SAMDNWFD0072750865201. Початкова сума вкладу - 51900,49 грн. На суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 11,5% річних (зворот а.с. 12 - 13).

Згідно з випискою по картковому рахунку № НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) 04 грудня 2023 року з картки для виплат № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) по угоді № SAMDNWFC00002202161 від 04 березня 2014 року було списано: о 17:57 - 138,82 доларів США (сума у гривні - 5199,25) як Телеком послуги: DNH*GODADDY.COM, 480-505-8855; о 18:08 - 900 грн як благодійний внесок; о 18:19 - 16080 грн, з яких 16000 грн - переказ на невідому карту, 80 грн - комісія, а всього 22179,25 грн (зворот а.с. 13).

У сповіщенні від 04 грудня 2023 року вказано: « ОСОБА_2 , Вам встановлено кредитний ліміт у розмірі 70000 грн. Нагадуємо. Що важливо вносити обов`язкові платежі до 25-го числа поточного місяця.» (а.с. 14).

У сповіщенні від 01 березня 2024 року вказано: «Картка Універсальна НОМЕР_1 доступно 5962,09 грн, кредитний ліміт 70000 грн, заборгованість 75962,09 грн, обов`язковий платіж 11662,70 грн. Кредити-Списання відсотків за використання кредитного ліміту 2236,19 грн (зворот а.с. 14).

Станом на 03 грудня 2023 року на картковому рахунку № НОМЕР_1 був встановлений кредитний ліміт 1000 грн (а.с. 15).

24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до АТКБ «Приватбанк» із заявою, в якій повідомила, що 04 грудня 2023 року в період часу з 17:58 по 18:21 невідома особа в невстановлений спосіб вчинила крадіжку належних їй коштів в сумі 22179,25 грн з її картки для виплат (рахунок НОМЕР_10 ) та в сумі 69200 грн з кредитної картки «Універсальна» (рахунок НОМЕР_7 ), а всього 91379,25 грн. також позивачка повідомила банк, що 05 грудня 2023 року вона звернулась до Роменського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за №12023200470000984 від 05 грудня 2023 року, позивачку визнано потерпілою особою та надано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого. ОСОБА_1 просила вжити заходів, спрямованих на встановлення невідомих осіб, які вчинили крадіжку належних їй коштів в сумі 22179,25 грн з її картки для виплат та 69200 грн з кредитної картки «Універсальна», зупинити нарахування пені та процентів по кредитному рахунку до закінчення кримінального провадження №12023200470000984 від 05 грудня 2023 року та встановлення винних осіб (а.с. 15 - зворот а.с. 16).

Листом від 13 лютого 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив ОСОБА_1 , що списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CW-коду, терміну дії. Операції були підтверджені шляхом використання «Технології безпеки 3-D Secure» (Verified By Visa абоMasterCard SecureCode). Банк повідомив, що чинним законодавством не надано повноважень банку здійснювати повернення проведеного переказу, а також відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про припинення нарахування відсотків за кредитом (а.с. 16 - зворот а.с. 17).

03 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Голови правління АТКБ «Приватбанк», у якій повідомила про те, що невідома особа в невстановлений спосіб вчинила крадіжку грошових коштів з її кредитної картки № НОМЕР_1 , а також що вона звернулась із заявою до Роменського РВП ГУНП в Сумській області про крадіжку, порушення кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 18).

Листом від 12 квітня 2024 року банк повідомив ОСОБА_1 про те, що її звернення розглянуте, рекомендовано змінити платіжну картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват 24. (а.с. 19-20).

17 вересня 2024 року АТКБ «ПриватБанк» надіслало ОСОБА_1 претензію про розмір простроченої заборгованості в сумі 86287,00 грн, з яких 69168,37 грн заборгованість за наданим кредитом, 17118,63 грн боргу за відсотками (а.с. 20 - зворот а.с. 21), а СМС-повідомленнями позивачку повідомлено про початок стягнення заборгованості за кредитом за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку (а.с. 21 - зворот а.с. 23).

Листом від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023200470000984 по факту крадіжки коштів з рахунку, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 185 КК України (а.с. 24), а листом від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 повідомлено про визнання її потерпілою (а.с. 25).

Проведеною банком перевіркою від 12 грудня 2024 року щодо операцій за картками ОСОБА_1 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_1 , подія ІТ № 26697, встановлено, що особа, яка провела транзакції за картками мала доступ до аккаунта Приват24 клієнта або до номеру картки, строку дії та CVV-коду. Дистанційні розпорядження клієнта щодо виконання її платіжних інструкцій банк виконав у повному об`ємі, а клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних до моменту постановки платіжної картки в стоп-лист платіжною системою. Порушень договірних відносин з клієнтом з боку банку не встановлено (а.с. 53-61).

Листом ПрАТ «Київстар» повідомлено, що номер телефону НОМЕР_11 за жодною особою не зареєстрований. Наданою інформацією про вхідні/вихідні дзвінки, а також вхідні смс-повідомлення по номеру НОМЕР_11 вбачається, що о 12:04:02 год. на цей номер надходить дзвінок з номеру НОМЕР_12 .

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 намагалася здійснити переказ 5000 грн з кредитної картки № НОМЕР_1 на її рахунок в Ощадбанку.

У період з 17:58:55 год. по 18:34:35 год. зафіксовано 7 вхідних дзвінків, 4 дзвінки з номерів, які відповідач пояснює, як такі, якими користуються шахраї та 3 з номеру, яким користується «ПриватБанк» (а.с. 92-95). Аудіо записів вказаних семи розмов відповідач суду першої інстанції не надав, оскільки вони не збереглися.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача про те, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, оскільки суд вважав такі доводи недоведеними припущеннями. Банк не довів втрати ОСОБА_1 персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість суд взяв до уваги звернення позивачки до банку з вимогою скасувати транзакції, а також звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій, що свідчить про відсутність у позивачки волі на перерахування коштів. Відповідач не довів обставин, які безспірно свідчать про те, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, тобто не довів вину позивачки у перерахуванні спірних грошових коштів невстановленим особам.

Суд погодився з доводами позивачки, що належним та ефективним способом захисту її прав буде скасування нарахованої банком заборгованості за період з 04 грудня 2023 року по 31 жовтня 2024 року по картковому рахунку № НОМЕР_1 , яка утворилися внаслідок несанкціонованих транзакцій 04 грудня 2023 року на суму 67530,13 грн, а тому зобов`язав банк відновити залишок вказаної суми коштів на депозитному рахунку позивачки, проте відмовив у задоволенні вимог про стягнення 16080 грн і 1472,92 грн, оскільки ці суми були направлені на погашення заборгованості, яка скасована, тобто ці кошти відновляться автоматично на рахунку.

Також суд відмовив у задоволенні вимог про зобов`язання нарахувати відсотки по депозиту, оскільки позивачкою не надано доказів, в якій сумі відповідач не виконав свої зобов`язання за депозитним договором, не надала розрахунку суми процентів. Крім того, відсутній спір з приводу виконання позивачкою депозитного договору після задоволення вимоги про відновлення залишку коштів в розмірі 67530,1З грн на депозитному рахунку.

З висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Пунктом 5 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705), визначено, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 9 розділу VI Положення № 705).

Отже, на позивачку покладений обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

ОСОБА_1 не спростовано, що в період проведення несанкціонованих операцій зі списання коштів її фінансовий номер не блокувався і діяв, сім-картка з фінансовим номером не замінювалась, дію не припиняла. Також не спростовані встановлені за наслідками проведеної 12 грудня 2024 року відповідачем перевірки обставини операцій за картками ОСОБА_1 № НОМЕР_4 та № НОМЕР_1 , за якими невстановлена особа, яка провела транзакції за картками, отримала доступ до аккаунта Приват24 позивачки через мережу Інтернет, отримавши таким чином доступ до номерів карток, строк їх дії та CVV-код. Позивачки не спростувала, що доступ до аккаунта Приват24 в мережі Інтернет вона надала особисто після телефонних дзвінків невстановленої особи та наступних дзвінків з банку на її фінансовий номер телефону для підтвердження входу в аккаунт Приват24.

У вказаний вище спосіб позивачкою вчинені послідовні дії для надання сторонній особі доступу до аккаунта Приват24, після чого невстановленою особою використані дані карток, збільшено кредитний ліміт та перераховані кошти на користь третіх осіб.

Отже, з відома позивачки за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача відбувся вхід у «Приват24» з наступним підтвердженням операцій по перерахуванню коштів з обох карток на користь третіх осіб, тобто ОСОБА_1 своїми діями сприяла втраті коштів, а тому банк не несе відповідальність за спірні операції і не має обов`язку повертати перераховані кошти, оскільки банк здійснював списання коштів з рахунків позивачки правомірно, виконуючи платіжні доручення.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18).

Цим обставинам та висновкам суду касаційної інстанції суд першої інстанції належної оцінки не надав, дійшовши до помилкових висновків про часткове задоволення позову.

Виходячи з викладеного, на підставі п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду судового рішення позов залишається без задоволення, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання позову, тому за рахунок держави відповідачу слід компенсувати 2906,88 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, а ціна позову не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Менька Дмитра Дмитровича залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2025 року скасувати в частині задоволених вимог та розподілу судових витрат і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування нарахованої заборгованості у сумі 86287 грн, зобов`язання відновити залишок коштів у сумі 67530 грн 13 коп. на депозитному рахунку.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Компенсувати Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) 2906 грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Я. Л. Петен

А. О. Замченко