Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №501/2362/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/5610/26

Справа № 501/2362/25

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

на заочне рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в особі уповноваженого представника Столітнього М. М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 02.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7028519 в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано кредит в розмірі 11 000,00 грн шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту – 360 днів, розмір денної процентної ставки – 1,99 %. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023, а саме до позивача перейшло право грошової вимоги у розмірі 9 955,69 грн, сума процентів за користування кредитом – 14 137,85 грн, всього 24 093,54 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 42 518,70 грн, з яких: 9 955,69 грн - тіло кредиту, 14 137,85 грн - нараховані проценти, 18 425,16 грн - нараховані позивачем проценти за 93 календарних днів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023 в розмірі 42 518,70 грн, з яких сума кредиту 9 955,69 грн, сума процентів за користування кредитом 14 137,85 грн, нараховані позивачем проценти за 93 календарних дні 18 425,16 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Чорноморський міський суд Одеської області заочним рішенням від 11 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 42 518,70 грн, з яких сума кредиту 9 955,69 грн, сума процентів за користування кредитом 14 137,85 грн, нараховані позивачем проценти за 93 календарних дні 18 425,16 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовив.

Суд першої інстанції виходив із того, що 02.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7028519 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000,00 грн зі строком кредиту 360 днів, датою повернення кредиту є 27.08.2024. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №7028519 виконало, надало відповідачу кредит у сумі 11 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу за №29-05/24-ф, згідно умов якого клієнт - ТОВ «Авентус Україна» відступило фактору - позивачу права грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його електронну пошту відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 42 518,70 грн, з яких сума кредиту 9 955,69 грн, сума процентів за користування кредитом 14 137,85 грн, нараховані позивачем проценти за 93 календарних днів 18 425,16 грн. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, підтвердженого вищевказаними письмовими доказами і таким, що підлягає задоволенню. Оскільки позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн судового збору, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то заявником не надано до суду акту приймання-передачі наданих послуг та документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), у зв`язку з чим суд не знайшов підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просить скасувати заочне рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року по справі №501/2362/25 в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, а також витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем був укладений договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року. Згідно п. 4.1 договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, а згідно п. 4.8 договору, клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили. З метою доведення належного виконання та надання правничої допомоги адвоката клієнту до суду першої інстанції в межах справи №501/2362/25 було надано наступні документи: договір 10/12-2024 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Столітнім М.М., акт №13456 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024, заявка №8167 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024, рахунок на оплату №8167-12/05-2025 від 12 травня 2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №9422/10. Сума гонорару адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року №155 та статті 137 ЦПК України, з урахуванням критерію співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, та погоджена між клієнтом та адвокатом. Згідно із умовами договору, факт наданих послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Скаржник зазначає, що сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним договором, зокрема відповідно до п. 4.8 клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили. Факт наданих адвокатом послуг клієнту підтверджується актом №13456 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 та рахунком на оплату №8167-12/05-2025 від 12 травня 2025, який є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2025 року, адвокат надав, а клієнт прийняв послуги відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Згідно з актом наданих послуг №13456 від 12 травня 2025, який є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року адвокат та клієнт погодили обсяг наданих послуг. Для сплати зазначених послуг адвокатом було виставлено клієнтові рахунок на оплату. Вважає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат не врахував надані представником позивача докази понесених судових витрат на правничу допомогу, а також правові висновки Верховного Суду.

Крім того, скаржник наголошує, що ним понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8 000,00 грн, які просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.03.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та ОСОБА_1 роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2026 року отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 20.03.2026 року о 17:10:39 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Копію ухвали про відкриття провадження від 13.03.2026 року та копію апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав 20.03.2026 року о 17:10:39 та 12.03.2026 року о 6:10:03, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за договором №7028519 про надання споживчого кредиту від 02.09.2023 в розмірі 42 518,70 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 х 30 = 90 840,00 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за кредитним договором, ніким із сторін в установленому законом порядку не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року.

Предметом апеляційного перегляду є заочне рішенняЧорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що 02.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір №7028519 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000,00 грн зі строком кредиту 360 днів, датою повернення кредиту є 27.08.2024. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №7028519 виконало, надало відповідачу кредит у сумі 11 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу за №29-05/24-ф, згідно умов якого клієнт - ТОВ «Авентус Україна» відступило фактору - позивачу права грошової вимоги за кредитним договором, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його електронну пошту відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 42 518,70 грн, з яких сума кредиту 9 955,69 грн, сума процентів за користування кредитом 14 137,85 грн, нараховані позивачем проценти за 93 календарних днів 18 425,16 грн. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, підтвердженого вищевказаними письмовими доказами і таким, що підлягає задоволенню. Оскільки позивачем при подачі позову сплачено 2 422,40 грн судового збору, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то заявником не надано до суду акту приймання-передачі наданих послуг та документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), у зв`язку з чим суд не знайшов підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги -домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Серед видів адвокатської діяльності, передбачених частиною 1 статті 19 вказаного Закону, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції подано разом з позовною заявою:

- договір №10/12-2024 про надання правової допомоги, укладений 10 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем,

- заявка №8167 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, датована 14 квітня 2025,

- акт №8167 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, складений 12 травня 2025 року,

- рахунок на оплату №8167-12/05-2025 від 12 травня 2025 року.

Так,предметом договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем, є надання адвокатом юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.4 договору, послуги професійної правничої допомоги надаються адвокатом клієнту на підставі укладеної заявки на виконання доручення, яка є невід`ємною частиною договору.

Після виконання заявки адвокат складає акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який підписує та надає клієнту для узгодження та підпису. Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) надається адвокатом клієнту протягом 5 (п`яти) календарних днів після виконання заявки (п. 4.6-4.7 договору).

Згідно п. 4.8 договору, клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно узгодженого та підписаного акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили.

Відповідно до умов договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М. М. укладено заявку №8167 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно п. 1 якої клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

В підтвердження того, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року адвокат надав, а клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 сторонами складено акт №8167 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: 1) зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, кількість годин - 0,5 год, вартість 440 грн; 2) дослідження адвокатом наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, кількість годин - 1 год, вартість 840 грн; 3) аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, кількість годин - 0,5 год, вартість 440 грн; 4) підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, кількість годин - 1 год, вартість 840 грн; 5) письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів, кількість годин - 1 год, вартість 840 грн; 6) проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, кількість годин - 1 год, вартість 840 грн; 7) складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 до Чорноморського міського суду Одеської області, кількість годин - 2 год, вартість 1640 грн; 8) складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи), кількість годин - 1 год, вартість 840 грн; 9) складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо, кількість годин - 2 год, вартість 1640 грн; 10) представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором №7028519 від 02.09.2023 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , кількість годин - 2 год, вартість 1640 грн. Загальна сума витрат – 10 000,00 грн.

Для сплати зазначених послуг адвокатом було виставлено клієнтові рахунок на оплату №8167-12/05-2025 від 12 травня 2025 року.

Також колегією суддів встановлено, що від сторони відповідача заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У матеріалах справи дійсно відсутні документи, що підтверджують повну фактичну оплату клієнтом, тобто позивачем у справі, витрат за надання правничої допомоги, про що зазначено у рішенні суду першої інстанції.

В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на приписи статті 137 ЦПК України, відповідно до яких відсутність доказів про фактичну сплату витрат на правничу допомогу адвоката для розподілу таких витрат за результатами розгляду справи відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України не мають правового значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні понесених позивачем витрат на правничу допомогу у зв`язку з відсутністю доказів про їх оплату, у зв`язку з чим, заочне рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну (правничу) допомогу підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження №14-20цс22).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відщкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268).

Дослідивши надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягом. Так, спір у даній категорії справ не належить до складних, судова практика за даною категорією спорів є сталою та сформованою, отже значних витрат часу на підготовку відповідних процесуальних документів не потребує.

Колегія суддів також враховує, що згідно акту №8167 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року такі послуги як зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства, дослідження адвокатом наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства, підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом, письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів, проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, складення, оформлення та направлення адвокатських запитів, складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів за своєю суттю є складовою підготовки та подання позовної заяви, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, а тому загальна вартість вищенаведених робіт на суму 5080 грн є завищеною та підлягає зменшенню.

Також колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача – адвокатом Столітнім М.М. такі послуги як представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі, участь у судових засіданнях, що оцінено у 1640 грн, зовсім не надавались, адже суд провів заочний розгляд справи, при цьому позовна заява містила клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача та згоду на постановлення судом заочного рішення.

Окрім того, така послуга як складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) також оцінена у 1640 грн з розрахунком витраченого часу – 2 год, в той же час, серед перелічених документів матеріали справи містять лише клопотання про витребування доказів з банківської установи.

Колегія суддів зауважує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17).

Беручи до уваги вищевикладене, характер правовідносин у цій справі, предмет та ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, необхідний на виконання робіт, враховуючи критерії реальності, необхідності, виправданості, співмірними зі складністю даної справи, колегія суддів вважає, що на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування заочного рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення вказаних вимог.

Щодо судових витрат

В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» зазначив, що в суді апеляційної інстанції поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, на підтвердження чого надав:

- договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Крюковою Мариною Володимирівною;

- звіт про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022, складений 04.03.2026, згідно якого адвокат Крюкова М.В. надала, а клієнт прийняв наступну правову допомогу - правова експертиза документів та складання апеляційної скарги у справі з ОСОБА_1 , подання до суду апеляційної скарги, кількість годин - 4 год, вартість - 8000 грн;

- платіжну інструкцію №8291 від 04.03.2026, з якої вбачається переказ ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» коштів у розмірі 8000 грн на рахунок адвоката Крюкової М. В.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19).

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі №927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі №910/20852/20.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом апеляційного оскарження було вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, при цьому справа по суті апеляційним судом не переглядалась. Позиція позивача з часу розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником позивача не подавалось, тобто обсяг наданої правничої допомоги фактично обмежується складанням апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн, що відповідатиме обсягу та складності наданих представником позивача послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципам співмірності та розумності судових витрат та критерію їх реальності.

Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Чорноморського міського суду Одеської області від 11 лютого 2026 року в оскаржуваній частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко