Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №335/7416/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 19.05.2026 Справа № 335/7416/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/7416/25

Провадження №22-ц/807/1076/26

Головуючий в 1-й інстанції – Шалагінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.

суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,

секретарСмокотіна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тихомирової Марії Олегівни на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 25 вересня 2025 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДОБАНК» (далі - АТ «КРЕДОБАНК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № CL-334500 від 16.09.2021 у розмірі 106 110,98 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 38 091,33 грн., заборгованості за відсотками – 68 019,65 грн., а також стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-334500, відповідно до якого АТ «КРЕДОБАНК» надало відповідачці грошові кошти у розмірі 60000,00 грн., з відсотковою ставкою 55,00 % річних, строк кредитування – 12 місяців, а відповідачка зобов`язалась в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені договором платежі в сумах, у строки та на умовах, що визначені кредитним договором. На порушення умов цього договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 15.07.2025 у відповідачки утворилась заборгованість у загальному розмірі 106 110,98 грн.

Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2025 року, позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № CL-334500 від 16 вересня 2021 року в сумі 106 110 (сто шість тисяч сто десять) грн. 98 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тихомирової Марії Олегівни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позову частково у розмірі 45667,43 грн.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи. Розмір кредитних зобов`язань за укладеним договором складає 79567,43 грн. Відповідачкою сплачено 33900,00 грн. на виконання умов договору, тому заборгованість складає 45667,43 грн. з яких 38228,94 грн. – тіло кредиту; 7438,43 грн. відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу АТ «Кредобанк» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір CL-334500, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 60 000,00 грн. (а.с. 4-9).

Також, 16.09.2021 відповідачка ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, про що поставила свій підпис (а.с. 11-12).

На підтвердження перерахування відповідачці кредитних коштів у розмірі, визначеному вказаним вище кредитним договором, позивачем долучено меморіальний ордер від 16.09.2021 на суму 60 000,00 грн. (а.с. 24).

З виписок по рахункам відповідачки випливає, що відповідачка користувалась кредитними коштами, здійснювала відповідні витрати та повернення кредиту (а.с. 19–23).

Відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 106 110,98 грн., яка складається з: 38 091,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 68 019,65 грн. – сума заборгованості за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 16.09.2021 по 15.07.2025 (а.с. 17-18).

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою умов кредитного договору, позивачем було направлено вимогу про сплату заборгованості від 19.05.2025 № 85-14499971/25 (а.с. 25–27). Проте, відповідачкою вказана вимога не була задоволена.

Задовольняючи вимоги позову суд першої інстанції виходив з того, що на порушення норм закону та умов договору відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, кредит та проценти за користування кредитом у визначений договором строк не повернула. За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним кредитним договором.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

16.09.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір CL-334500, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 60 000,00 грн. Дата видачі кредиту - 16.09.2021, строк кредитування - 12 місяців до 15 вересня 2022 року. Процента ставка - 55% річних.

Факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не оскаржується.

Відповідачка частково виконувала умови кредитного договору, так станом на 15.07.2025 нею було сплачено на погашення кредитної заборгованості – 35095,10 грн.

Між тим, як зазначає позивач у позові за період з 16.09.2021 по 15.07.2025 за кредитним договором утворилась заборгованість у загальному розмірі 106 110,98 грн., яка складається з: 38 091,33 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 68 019,65 грн. – сума заборгованості за відсотками.

З такими розрахунками позивача колегія суддів не погоджується, зважуючи на те, що у постанові від 28 березня 2018 року (справа ЄУН №444/9519/12) Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Строк кредитування за укладеним Кредитним договором CL-334500 від 16.09.2021 закінчився 15.09.2022. Відповідно до розрахунку заборгованості наданим позивачем станом на 15.09.2022 розмір простроченої заборгованості за кредитом склав – 31893,16 грн., заборгованість по нарахованим відсоткам – 730,89 грн. Така заборгованість розрахована з урахуванням всіх оплат, які проведені відповідачем.

Таким чином, розмір заборгованості, який підлягає стягненню складає 32624,05 грн. з яких сума заборгованості за основним боргом – 31893,16 грн.; сума заборгованості за відсотками -730,89 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки наявні підстави для зменшення розміру заборгованості за кредитним договором, який стягнутий за оскаржуваним рішенням суду, між тим підстави для такого зменшення є відмінні від викладених за доводами апеляційної карги. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позову.

Зважуючи на те, що скаржнику ОСОБА_1 відповідно до ухвали Запорізького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, з останньої підлягає стягненню на користь держави сума судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Відповідно до п.п. б,в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з нормами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що вимоги позову підлягають задоволенню частково у загальній сумі 32624,05 грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплачена за подання позову у розмірі 930,97 грн.

Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2516,44 грн.

З огляду на вимоги ч. 10 ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1585,47 грн.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Тихомирової Марії Олегівни задовольнити частково.

Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2025 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № CL-334500 від 16 вересня 2021 року в сумі 32624,05 грн. з яких сума заборгованості за основним боргом – 31893,16 грн.; сума заборгованості за відсотками -730,89 грн.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1585,47 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 21 травня 2026 року.

Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар

судді: І.В. Кочеткова

Г.С. Подліянова