Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №336/396/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 336/396/26

Провадження № 2/331/2540/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Каретник Ю.М., за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузьміна А.О., звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, в якому вказала, що 30.09.2016 між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Приморським районним у місті Маріуполі відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №339.

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Сімейне життя у позивача з відповідачем не склалося, проживають вони окремо з вересня 2022 року, припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство, спільний сімейний бюджет з того часу у них відсутній. Примирення позивача з відповідачем у теперішній час є неможливим, тому подальше збереження шлюбу є недоцільним і суперечить інтересам позивача.

Тому позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 30.09.2016 Приморським районним у місті Маріуполі відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №339.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 13.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження і роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, але представник позивача надіслала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій вона на задоволенні позову наполягає і не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання двічі не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток з повідомленнями за адресою місця його реєстрації, але поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення «адресат відсутній», відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Взявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до таких висновків.

Так, зокрема, судом встановлено, що 30.09.2016 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був укладений шлюб, зареєстрований Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №339, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.09.2016.

Від шлюбу сторони дітей не мають.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст.111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Із позовної заяви та заяви позивача вбачається, що позивач не виявила бажання зберегти сім`ю, тому суд приходить до висновку про недоцільність надання сторонам часу для примирення.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що на теперішній час сім`я розпалася остаточно, подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом вони не проживають, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Тому, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і розірвання шлюбу між сторонами, оскільки це відповідатиме волі позивача і не порушуватиме її прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 76-83, 133, 141, 206 ч.4, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 30 вересня 2016 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №339.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 20 травня 2026 року.

Суддя Юлія КАРЕТНИК