Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №2-160/12
Суддя: Лобов О. А.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 2-160/12 Номер провадження 22-ц/814/2196/26Головуючий у 1-й інстанції Обревко Л.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючий суддя Лобов О.А.,
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника за довіреністю АТ «Піреус Банк МКБ», на ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 02 лютого 2026 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного тексту ухвали не зазначені) у справі за скаргою Акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» на дії, бездіяльність органу примусового виконання.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,
у с т а н о в и в :
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 02 лютого 2026 року на підставі ст. 126 ЦПК України відмовлено АТ «Піреус Банк МКБ» у поновленні строку для подання скарги на дії, бездіяльність органу примусового виконання; скаргу АТ «Піреус Банк МКБ» на дії, бездіяльність органу примусового виконання залишено без розгляду та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , представник за довіреністю АТ «Піреус Банк МКБ», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги стверджується, що суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, неповно з?ясував обставини, на які зроблено посилання у скарзі, зокрема, суд не врахував, що виконавче провадження було поновлено на виконання ухвали суду від 28 жовтня 2019 року, на запити банку нотаріальна контора не давала інформації щодо кола спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_2 , тому банк, звертаючись до суду із скаргою, одночасно клопотав про витребування відповідної інформації.
Суд не дав належної оцінки наявним у справі відомостям про те, що лише 12 січня 2026 року банку стало відомо, що оригінал виконавчого листа повернутий виконавцем до Автозаводського районного суду м.Кременчука, але докази відправлення виконавчого листа як до суду, так і на адресу банку знищені.
В оскаржуваному судовому рішенні не зазначено про отримання судом оригіналу виконавчого листа і постанови про закінчення виконавчого провадження, існування якої позбавляє банк можливості вирішити питання про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження.
Подана суду скарга містила дві вимоги: скасувати як незаконну постанову про закінчення виконавчого провадження і замінити сторону (боржника) виконавчого провадження, проте в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які висновки по другій заявленій вимозі.
Відзив на апеляційну скаргу судом не отримано.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав:
Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Як убачається з матеріалів справи, у січні 2026 року АТ «Піреус Банк МКБ» подав до суду скаргу на дії /бездіяльність органу примусового виконання, у якій просив:
поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження № 35642348 від 28 листопада 2023 року;
скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 35642348 від 28 листопада 2023 року;
замінити у виконавчому провадженні №35642348 боржника ОСОБА_2 на його правонаступницю ОСОБА_3 .
Постановляючи ухвалу про відмову у поновленні строку для подання скарги на дії та бездіяльність органу примусового виконання рішення суду і залишаючи скаргу без розгляду, суддя суду першої інстанції виходив з того, що
в період з 07.11.2019 року по 15.12.2025 року (день, коли АТ «Пірес Банк МКБ» дізналось про закінчення виконавчого провадження) ніяких дій банком не вчинялись, хоча відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Жодних доказів, що з часу, коли заявник дізнався про порушення його права (28.11.2023), існували об`єктивно непереборні обставини, які перешкоджали заявнику протягом двох років оскаржити дії, бездіяльність та зазначені рішення державного виконавця, матеріали скарги не містять.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.
Як убачається зі змісту поданої скарги (т.4 а.с.37-40), у зазначеному процесуальному документі об?єднані: скарга на рішення виконавця, подана в порядку ст.447 ЦПК України, і заява про заміну сторони виконавчого провадження в порядку ст.442 ЦПК України.
Суддя суду першої інстанції, виснуючи про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, ухвалив рішення про відмову у поновленні строку звернення до суду і повернення поданої скарги, проте не навів в оскаржуваному судовому рішенні жодних мотивів і висновків щодо заявленої вимоги про заміну сторони виконавчого провадження; в оскаржуваному рішенні відсутній обгрунтований висновок про те, що відсутність підстав для поновлення строку оскарження постанови виконавця автоматично унеможливлює розгляд по суті питання (вимоги) про заміну сторони виконавчого провадження.
Отже, слід погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не вирішив усі заявлені вимоги.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала судді суду першої інстанції є передчасною і помилковою, тому вона підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника за довіреністю АТ «Піреус Банк МКБ», задовольнити.
Ухвалу судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 02 лютого 2026 року скасувати, справу 2-160/12 повернути до Автозаводського районного суду м.Кременчука для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2026 року
Головуючий суддя О. А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua