Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №154/4449/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 154/4449/25 Провадження №33/802/389/26 Головуючий у 1 інстанції:Лутай А. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Галащука С.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 22 жовтня 2025 року о 00:58 по вул. Луцькій в м. Володимирі Волинської області в порушення вимог п.2.9. «а» Правил дорожнього руху, керувала транспортним засобом марки «SAAB», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора Драгер 6820, результат огляду становить 0,35‰.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 була не згідна з результатом огляду на місці зупинки та хотіла пройти огляд у медичному закладі, однак їй було відмовлено працівниками поліції. Вказує на те, що оскільки ОСОБА_1 була не згідна з результатом огляду та після складання адміністративних матеріалів поїхала в лікарню, де самостійно пройшла огляд на стан сп`яніння, результат якого показав в межах встановлених норм 0,1‰. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та її захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили постанову судді скасувати і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №490305 від 22 жовтня 2025 року (а.с.4), роздруківкою з приладу драгер «Алкотест 6820» результат якого становить 0,35‰ (а.с.5), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно з яким ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкотест 6820», результат тесту 0,35‰ (а.с.6), рапортом поліцейського (а.с.8), розпискою щодо зобов`язання не керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння (а.с.9), відеозаписами з бодікамери поліцейського та відео реєстратора (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота (а.с.6), то працівник поліції мав право запропонувати їй пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків

Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано належним чином.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 була не згідна з результатом огляду на місці зупинки та хотіла пройти огляд у медичному закладі, однак їй було відмовлено працівниками поліції, оскільки такі доводи є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах доказами.

Як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Також підтвердила, що вживала ввечері алкоголь, а саме пиво в годині 10 вечора. Результат огляду на місці зупинки становив 0,35‰. ОСОБА_1 не заперечувала результат огляду, не бажала пройти повторно огляд у медичному закладі. Їй було роз`яснено її права та обов`язки, була ознайомлена з протоколом та засвідчила усі документи власним підписом (а.с.11).

Крім того, допитаний в суді першої інстанції поліцейський СРПП відділення поліції №1 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 підтвердив обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.10.2025. Зазначив, що у ОСОБА_1 відчувався, хоча й не різкий, запах алкоголю з порожнини рота, у зв`язку з чим їй було запропоновано пройти на місці зупинки тест на стан алкогольного сп`яніння. Після проведення тесту, його напарник ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_1 її права та з`ясував, чи погоджується вона з результатами тесту.

Отже, жодних заперечень ОСОБА_1 не висловлювала щодо результату огляду, висновку поліцейського про перебування її у стані алкогольного сп`яніння та була згідна з результатом, також повідомляла і про те, що вживала алкоголь у цей день, а саме пиво.

Таким чином, з врахуванням тієї обставини, що ОСОБА_1 погодилася з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, поліцейський не повинен був пропонувати їй пройти такий огляд в медичному закладі.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Що ж стосується посилань сторони захисту на те, що ОСОБА_1 була не згідна з результатом огляду та після складання адміністративних матеріалів поїхала в лікарню, де самостійно пройшла огляд на стан сп`яніння, результат якого показав в межах встановлених норм 0,1‰, то суд першої інстанції обґрунтовано не взяв даний факт до уваги, належним чином обґрунтувавши свою позицію.

Так, до місцевого суду було подано супровідний лист КП «Володимирське ТМО» в якому вказано, що 22.10.2025 шляхом самозвернення ОСОБА_1 звернулась для проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння о 2:45 год. результат огляду – 0,10% (а.с.40).

При цьому слід звернути увагу на таку обставину, що через декілька хвилин після зупинки транспортного засобу під керування водія ОСОБА_1 о 00 год 58 хв у неї було виявлено алкогольне сп`яніння – результат 0,35‰ (а.с.5).

Такі дані дають обґрунтовані підстави прийти до висновку, що на момент зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 о 00 год 58 хв 22.10.2025, остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Тому результат медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, проведеного у КП «Володимирське ТМО» від 22.10.2025 о 02 год 45 хв щодо ОСОБА_1 не спростовує вищенаведених доказів про те, що вона о 00 год 58 хв 22 жовтня 2025 року керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не бере до уваги результат огляду на стан алкогольного сп`яніння проведеного КП «Володимирське ТМО» від 22.10.2025 щодо ОСОБА_1 , оскільки він не спростовує вищезазначених доказів керування нею транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння 22 жовтня 2025 року о 00 год 58 хв.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.

Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Галащука С.Ю. – залишити без задоволення, а постанову судді Володимирського міського суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов