Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №132/729/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 132/729/26

Провадження № 23-з/801/31/26

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді Міхасішина І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., заявлений в справі про адміністративне правопорушення № 132/729/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП,

встановив:

21 травня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки, на думку останнього, в діях судді ОСОБА_2 є тиск та упереджене ставлення до особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , що призводить до порушення його прав.

ОСОБА_1 у заяві про відвід посилається на наявність у нього сумніву в неупередженості судді, порушення нею законних його прав та прав підзахисного.

Перевіривши доводи заявленого відводу, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, з метою забезпечення виконання вищезазначених положень КУпАП, оскільки норми чинного КУпАП не регулюють порядок вирішення питання про відвід судді, який розглядає справу, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відвід судді керуватися положеннями Параграфу 6 КПК України, який встановлює підстави та порядок відводу судді від участі у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, встановлений ст. 75 КПК України. До таких обставин відносяться випадки, коли суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; суддя брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо суддя особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості; у випадку встановлення порушення порядку визначення судді для розгляду справи.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

У статті 75 КПК України закріплено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та, зокрема, в пункті 4 частини першої зазначено, що суддя, не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

Відповідно до частин 2, 5 статті 80 КПК України, відвід судді може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

ОСОБА_1 у своїй заяві заявляє відвід судді Копаничук С.Г. у зв`язку з тим, що судом було грубо порушено його законні права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).

У контексті об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Газета «Україна-центр» проти України від 15.10.2010).

Таким чином, у зв`язку з тим, що суддя Копаничук С.Г. не викликає у учасника справи ОСОБА_1 довіру, суд вважає наявними процесуальні підстави для задоволення заяви про відвід судді Копаничук С.Г. та з метою унеможливлення виникнення сумнівів учасників справи в об`єктивності та неупередженості суддів під час розгляду даної справи, що є неприпустимим з точки зору закону.

Враховуючи вищезазначене та з метою усунення обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, суд вважає, що заява про відвід підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.75, 80 КПК України, ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Гу справі про адміністративне правопорушення № 132/729/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП– задовольнити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин