Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №135/154/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 135/154/26

Провадження № 33/801/502/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Корнієнко О. М.

Доповідач: Голота Л. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.04.2026 по справі № 135/154/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за частиною другою статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.04.2026 по справі № 135/154/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Відповідно до частини третьої статті 30 КУпАП, шляхом приєднання до застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом невідбутої частини стягнення призначеного постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2025, визначено ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 3 місяці 9 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп на користь держави.

Як зазначено в постанові суду, 2.12.2025 близько 23 год 19 хв у м. Ладижин по вул. Будівельників водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Фіат Браво», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова, хитка ходьба. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився під відеозапис, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (вх. 2372/26-вх від 24.04.2026), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що на відеозаписі не зафіксовано ознак алкогольного сп`яніння; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на відеозаписі зафіксовано, що він висловив згоду на проходження огляду; відеозапис не є безперервним, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото – та кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (частина шоста статті 294 КУпАП).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого другою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів :- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 530123 від 3.12.2025 /а. с. 2/; акту огляду на стану алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду /а. с. 6/; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в КП «Ладижинська міська лікарня» від 3.12.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду /а. с. 7/; відеозапису з місця події /а. с. 9/, відповідно до якого ОСОБА_1 2.12.2025 близько 23 год. 19 хв. у м. Ладижин по вул. Будівельників, керував транспортним засобом марки «Фіат Браво», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Відеозаписом підтверджується, що після спілкування із водієм працівниками поліції було встановлено наявність ознак алкогольного сп`яніння, та озвучено їх, а саме – запах алкоголю, хитка хода, нечітка вимова. Після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в лікарні. Спочатку ОСОБА_1 погодився, однак на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в Ладижинській міській лікарні ОСОБА_1 відмовився, закривши автомобіль пішов в невідомому напрямку. Зазначену поведінку було розцінено працівниками поліції як відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень від 2.12.2025 серії ЕНА №6268104 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та серії ЕНА №6268084 за ч. 4 ст. 126 КУпАП додатково підтверджують факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Фіат Браво» 02.12.2025 /а. с. 4/; доказів оскарження цих постанов ОСОБА_1 суду не надав; копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2025 по справі №127/17047/25, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. З ЄДРСР видно, що постанова Вінницького апеляційного суду від 24.07.2025 у справі №127/17047/25 залишити без змін постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.06.2025.

Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до пункту 1.3, 1.9, 2.5 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Закон не передбачає можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому у ситуації, яка розглядається, немає підстав вважати, що ОСОБА_2 , навівши умови, за яких він може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (надання працівниками поліції доказів керування автомобілем, залучення двох понятих), фактично погодився пройти такий огляд.

Аналогічний висновок міститься у постанові ВП ВС від 20.05.2020року у справі № 9901/413/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною другою статті 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння апеляційний суд відхиляє, оскільки як вірно зазначив суд першої інстанції дані посилання суперечать зібраним у справі доказам, відеозапису з місця події, відповідно до якого ОСОБА_1 вказував на бажання викликати захисника, на що працівники поліції не заперечували та очікували, надавши можливість ОСОБА_1 викликати та залучити захисника (23 год 29 хв). Разом з тим, в подальшому ОСОБА_1 вказав, що хоче забрати свій телефон, який забув на заправці «ОККО». На що працівники поліції запропонували проїхати на заправку на їхньому службовому автомобілі та повідомили ОСОБА_1 , що він відсторонений від керування автомобілем через наявність ознак сп`яніння (23 год 33 хв). Згодом працівник поліції повторно вказав на можливість проїхати в службовому автомобілі на заправку, щоб ОСОБА_1 міг знайти свій телефон та зв`язатись із захисником (23 год. 24 хв). Однак, незважаючи на попередження працівників поліції про відсторонення від керування транспортним засобом та заборону здійснювати рух, ОСОБА_1 здійснив рух автомобілем на певну відстань, та був зупинений працівниками поліції. Після чого, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що залишення ним місця зупинки транспортного засобу буде розцінюватись як ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння (23 год 38 хв). Незважаючи на таке роз`яснення, ОСОБА_1 залишив місце зупинки транспортного засобу, та пішов від автомобіля. Такі дії ОСОБА_1 свідчать про його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 як особа, що керувала транспортним засобом (водій), а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені законодавством України, зокрема мав бути обізнаним із п. 2.5 ПДР України щодо обов`язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він забравши телефон із заправки, яка знаходилась близько 500 м, повернувся до автомобіля, не спростовує наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення.

ОСОБА_1 не спростовано правильні висновки суду першої інстанції про наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис не є безперервним, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото – та кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, апеляційний суд не вважає такими, що дають підстави для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки наявний у справі відеозапис з місця події містить фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 251 КУпАП).

Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суд розцінює, як специфічний, обраний особою, спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення, за яке передбачене суворе стягнення у виді значного штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 245, 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, характеру вчиненого правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 15.04.2026 по справі № 135/154/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною другою статті 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Голота