Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №519/907/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа № 519/907/26

1-кп/519/70/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні №12026162200000048, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ольшанське, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянин України, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Південним міським судом Одеської області 05.11.2024 за ч 1 ст. 309 до покарання у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., відповідно до ухвали Південного міського суду Одеської області замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді 240 годин громадських робіт,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений дату та час, але не пізніше 13 квітня 2026 року, ОСОБА_7 , перебуваючи у полі поблизу автостоянки "Южная-1" ПП "Південьпарксервіс" в межах міста Південне, Одеського району, Одеської області, у траві на землі помітив полімерний zip-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

В цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний намір, направлений на незаконне придбання і зберігання вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту.

З метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_7 умисно, підібрав полімерний zip-пакет з вищевказаною особливо небезпечною психотропною речовиною, після чого поклав його до капюшону светра, та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на придбання, і зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_7 привласнив знайдену особливо небезпечною психотропною речовиною – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).

У подальшому, 13.04.2026 року, близько 23 години 08 хвилин ОСОБА_7 , був зупинений працівниками поліції, в ході огляду виявлено та вилучено один прозорий полімерний згорток з кристалічною речовиною білого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст в кристалічній речовині становить 0,655 г.

Ухвалою суду від 20.05.2026 постановлено провести розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Згідно матеріалів кримінального провадження, вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується протоколом огляду місця події (а.к.п.9-13), протоколом допиту потерпілого від 20.04.2026 (а.к.п.17-19), протоколом допиту свідка від 15.04.2026 (а.к.п.14-16), протоколом допиту свідка від 15.04.2026 (а.к.п.17-18), висновком експерту від 01.05.2026 (а.к.п.22-27), постановою про визнання та приєднання предметів як речових доказів (а.к.п. 28-30), протоколом допиту підозрюваного від 17.05.2026 (а.к.п.57-59).

Сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів, які не оспорюються учасниками судового провадження, дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309, яке відноситься до категорії кримінальних проступків.

До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом також враховується, що обвинувачений раніше судимий (а.к.п.35-40), під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.42), загалом позитивно характеризується за місцем проживання (а.к.п.44).

Беручи до уваги наведене та враховуючи кількість особливо небезпечної психотропної речовини, вилученої в обвинуваченого, а також те, що покарання у виді штрафу, призначене вироком Південного міського суду Одеської області від 05.11.2024, виявилося неефективним для запобігання вчинення ОСОБА_3 нового кримінального правопорушення, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Оскільки ОСОБА_7 після постановлення вироку Південним міським судом Одеської області 05.11.2024 до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд призначає йому покарання за сукупністю вироків і повністю приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому самі правила складання покарань визначені положеннями ст. 72 КК України.

Відповідно до частини 1 цієї статті при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення:

1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;

2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду;

3) одному дню обмеження волі відповідають: три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт;

5) одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Таким чином, положення ст.72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.

Тому суд, виходячи з позиції, викладеній у Постанові ККС ВП від 12.05.2025 року в справі №638/7426/24, де зазначено, що вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю вироків, слід дотримуватись правил, закріплених ст.72 КК України, де одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, й при цьому одночасно одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

З урахуванням викладеного, суд використавши указану вище систему еквівалентів, визначив, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, адже кожна з цих величин відповідає одному дню обмеження волі.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків, з урахуванням вимог п.п. 4, 5 ч.1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Південного міського суду Одеської області від 05.11.2024 у виді громадських робіт на строк 240 годин, що відповідає 30 дням пробаційного нагляду (240:8=30х1=30 днів), та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 20 днів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 335/1211/23, провадження №51 - 3563 км 24.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь держави слід стягнути витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5776,32 грн.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомості про майно, на яке накладено арешт, інші процесуальні витрати у суду відсутні, тому дані питання судом не вирішувалися.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись статтями 369-371, 373-375, 381, 382 КПК, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Південного міського суду Одеської області від 05.11.2024 у виді штрафу у розмірі 17000 грн, заміненого відповідно до ухвали Південного міського суду Одеської області на покарання у виді 240 годин громадських робіт, та остаточно призначати ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 20 днів

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до частини першої статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 5776 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 32 коп., витрат на проведення судової експертизи за експертною діяльністю «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», яку проведено Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Речові докази: PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,655 г., які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВнП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Південний міський суд з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_8