Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №495/10018/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 рокуСправа № 495/10018/25

Номер провадження 3/495/355/2026

Cуддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

30.12.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №580180 від 27.12.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 27.12.2025 о 00 год. 45 хв. в м. Білгород-Дністровський, по вул. Бучацька 3, керував автомобілем марки Renault Kango д/н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна річ, почервоніння очей) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер №6810 на місці зупинки ТЗ у встановленому законом порядку, а також проходити огляд у медичному закладі відмовився.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Каланжов В.І. не з`явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не відомі.

25.03.2026 на адресу суду від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Каланжова В.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з якого вбачається наступне.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП дійсно настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп?яніння. Проте, така вимога працівників поліції має бути законною та обгрунтованою.

Відповідно до п. 3 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння (затвердженої Наказом МВС та МОЗ №1452/735), огляд проводиться лише у разі наявності у водія ознак сп?яніння.

У ОСОБА_2 були відсутні будь-які об?єктивні ознаки сп?яніння. Поведінка, яку працівники поліції суб?єктивно та помилково трактували як стан сп?яніння, насправді була викликана крайнім фізичним та психологічним виснаженням. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, який боронить державу під час повномасштабного вторгнення. На момент зупинки він повертався після виконання складного бойового завдання. Його стан — це наслідок втоми та недосипання, а не дії алкоголю.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази безпосереднього факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані, який викликав підозру у патрульних.

Для кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП має бути доведено саме факт керування транспортним засобом

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Отже, обов?язковою ознакою об?єктивної сторони цього правопорушення є доведений факт того, що особа керувала транспортним засобом на момент події.

У матеріалах справи відсутні достатні підстави для того, що ОСОБА_3 у момент, зазначений у протоколі, дійсно керував транспортним засобом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними і допустимими доказами, не є достатнім доказом вини особи. Такий підхід прямо відображений у практиці апеляційних судів, зокрема у висновках Хмельницького апеляційного суду у справі №686/25994/25 від 07.01.2026.

За відсутності доведеного факту керування транспортним засобом інкримінування відмови від огляду за ч. 1 ст. 130 КУПАП є юридично неможливим.

Порядок направлення водіїв на огляд визначений постановою КМУ №1103, а перелік ознак сп?яніння — Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ N? 1452/735. Для алкогольного сп?яніння Інструкція передбачає такі ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна кольору шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

У цій справі поліцейським не доведено:

- які саме конкретні ознаки були наявні у ОСОБА_1 ;

- чи були ці ознаки зафіксовані належним чином;

- чи є вони об?єктивними і чи не мають іншого природного пояснення;

- чи було дотримано процедуру направлення на огляд.

Беззаперечний доказ тверезості (результати лабораторного дослідження)

Усвідомлюючи безпідставність звинувачень поліцейських та будучи впевненим у своїй абсолютній тверезості, ОСОБА_4 одразу після інциденту самостійно звернувся до сертифікованого медичного закладу для здачі аналізів з метою захисту своїх прав та репутації військовослужбовця.

Так, вранці 27.11.2025 року об 11 год. 16 хв. ОСОБА_1 здав аналіз сечі у незалежній медичній лаболаторії «СмартЛаб» Замовлення №100005376607).

Відповідно до результатів зазначеного дослідження, вміст алкоголю в організмі ОСОБА_2 відсутній. Цей медичний документ є прямим, об?єктивним та беззаперечним доказом того, що під час спілкування з працівниками поліції він був тверезим.

Звісно, цей аналіз був проведений не в межах процедури, передбаченої ст. 266 КУПАП та Порядком №1103, і тому не підміняє собою офіційний медичний огляд у момент зупинки. Однак такий результат є важливим виправдувальним доказом, який узгоджується з позицією захисту про відсутність алкогольного сп?яніння та спростовує припущення сторони обвинувачення, що зовнішня поведінка особи була спричинена саме алкоголем.

Важливим доказом відсутності дійсних підстав вважати ОСОБА_5 таким, що перебуває у стані сп?яніння, є поведінка самих працівників поліції. Всупереч імперативним вимогам законодавства, які зобов?язують поліцейських тимчасово вилучати посвідчення водія при оформленні матеріалів за ст. 130 КУпАП, посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося.

Цей факт свідчить про те, що поліцейські самі мали об?єктивні сумніви щодо правомірності своїх дій та наявності складу правопорушення, обмежившись лише формальним складанням протоколу.

Отже, у цій справі не доведено:

- факт керування транспортним засобом;

- належні законні підстави для вимоги пройти огляд;

- належну фіксацію ознак сп?яніння;

- безспірний факт відмови саме у порядку, передбаченому законом;

- причинно-наслідковий зв?язок між поведінкою ОСОБА_1 та саме станом сп?яніння.

За таких умов у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суддею ухвалено проводити розгляд справи про адміністративне правопорушеня без участі ОСОБА_1 та його захисника, на підставі наявних матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, заперечення адвоката та оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушенняце сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушенняце внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5Правил дорожнього руху України, визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №580180 від 27.12.2025;

- рапортом складеного поліцейським ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Кузьма Крецу від 27.12.2025;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що за результатами огляду на стан сп`яніння відмовився;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №160 від 27.12.2025, яким порушник не скористався, оскільки з направлення вбачається, що огляд не проводився;

- довідка складена начальником сектору АП майором поліції Наталією Зарембою, про наявність посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- відео з нагрудної камери, а також іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.

Щодо твердження захисника про те, що у матеріалах справи відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , то такі спростовуються відеозаписом з камер працівників поліції, з яких чітко вдалось встановити, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин описаних у протоколі про адміністративне правопорушення, наявність у нього ознак сп`яніння та відмову від проходження медичного огляду.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Так, як ОСОБА_1 є військовослужбовцем, він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ірина БРАТКІВ