Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №686/30748/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/30748/25

Провадження № 2/686/1661/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 247 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину земельної ділянки (кадастровий номер 6825089900:01:0033), площею 0,2500га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування свого позову вона вказала, що 18.07.2013 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_2 .

У шлюбі подружжя придбало наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку 0,2500 га.

Оскільки майно було придбане позивачем та відповідачем в період шлюбу в період шлюбу, воно належить сторонам, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому позивач має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення за нею ? частки будинку та ? частки земельної ділянки, в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку із вищенаведеним позивач змушена звернутися до суду із позовною заявою про визнання частки у праві спільної сумісної власності подружжя.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про слухання справи за його відсутності,позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебувають з 18.07.2013 року в шлюбі.

У шлюбі подружжя придбало наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 39,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2019 року, зареєстровано в реєстрі за №1257, а також земельну ділянку 0,25га, згідно договору купівлі-продажу від 10.07.2019 року, зареєстровано в реєстрі за №1255.

Згідно з ст. 60 СК України, вважається, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

П.21 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року визначено, що вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім`я з подружжя

вони внесені, відповідно до ст. 61 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Згідно з ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 4,5 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем на спростування вимог позивача не надано до суду доказів, що спірне майно придбане ним за його особисті кошти, а не за спільні кошти подружжя, тому суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину земельної ділянки (кадастровий номер 6825089900:01:0033), площею 0,2500га, яка призначена для будівництва ита обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст..319, 321, 392, 370 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 4, 12, 76, 77, 81, 141, 258, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності , в порядку поділу спільного майна подружжя, на ? частину земельної ділянки (кадастровий номер 6825089900:01:0033), площею 0,2500га, яка призначена для будівництва ита обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 15.05.2026 року.

Суддя: