Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №759/9952/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9952/26

пр. № 2-о/759/331/26

05 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи заявника

13 квітня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатою Котовою Ю.І., заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява обґрунтована тим, що:

- ОСОБА_1 з 2024 року постійно проживає на території Республіки Болгарії;

- у квітні 2026 ОСОБА_1 виявив помилковий актовий запис про свою смерть;

- зазначена обставина не відповідає дійсності, адже ОСОБА_1 є живим;

- установлення цього факту необхідне для реалізації прав як учасника правовідносин.

З урахуванням викладеного просив установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є померлим, анулювати актовий запис про смерть.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися. 27 квітня 2026 року представник заявника подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та участі заявника. Вимогу, викладену в заяві, підтримала, просила її задовольнити.

Позиція заінтересованої особи

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився.

30 квітня 2026 року на електронну пошту суду надійшла заява представника заінтересованої особи, Вікторії Костенко, про розгляд справи без її участі, в якій вона просила ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІ. Процесуальні дії суду

21 квітня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, призначив судове засідання на 05 травня 2026 року.

У заяві представник заявника заявила клопотання про витребування у Київського відділу державної реєстрації смерті Міністерства юстиції України повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_1 .

Зазначене клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом запису актів Виконавчого комітету Ленінградської районної ради народних депутатів м. Києва 21.10.1989, актовий запис № 3356 (а.с. 13).

20 червня 2020 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.06.2020, актовий запис № 608. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с. 14).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 23.04.2026 за № 00057923591, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складений актовий запис № 4267 від 27.02.2026; документ, що підтверджує факт смерті, - лікарське свідоцтво про смерть № 00275 від 27.02.2026, видане Амбулаторією загальної практики сімейної медицини № 11 Голосіївського району м. Києва Центру первинної медико-санітарної допомоги № 1; видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 32-33).

Відповідно до свідоцтва, виданого Ткаченком Т.Б. , третім секретарем з консульських питань Посольства України в Республіці Болгарія, 06.04.2026 за р. № 570/4-866-26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є живим; з`явився до Ткаченка Т.Б. особисто 06.04.2026 о 09 годині 30 хвилин (а.с. 16).

Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва № 52 від 06.04.2026 записи щодо видачі лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в журналі обліку померлих відсутні (а.с. 15).

Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.2/27452-26-Вих від 15.04.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхав з України 10.07.2024 о 19:22 у пункті пропуску Могилів-Подільський; іншої інформації після 10.07.2024 в базі даних немає (а.с. 37).

ІV. Мотиви суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 ЦПК України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт восьмий частини першої статті 315 ЦПК України).

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

За змістом ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Смерть фізичної особи підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану припиняє дію на підставі рішення суду; висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання. Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заявником до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, дія якого підлягає припиненню. Одночасно з прийняттям рішення щодо актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться припинення дії актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення свідоцтва, дію якого припинено, відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення свідоцтва інформація про припинення його дії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із 1.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року (далі - Правила) припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України, - висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

Відповідно до п. 4.4., 4.5. Правил дію актового запису цивільного стану може бути припинено (визнано його недійсним, скасовано) на підставі рішення суду. Припинення дії (скасування) актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про припинення дії (визнання недійсним) або відмову у припиненні дії (визнанні недійсним) актового запису цивільного стану обов`язкове.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 з метою реалізації своїх прав як суб`єкта правовідносин звернувся із заявою про встановлення факту, що він не є померлим.

Надані заявником письмові докази, зокрема, свідоцтво про те, що ОСОБА_1 є живим, лист Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Голосіївського району м. Києва, відповідно до якого лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_1 не видавалося, лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, який підтверджує, що ОСОБА_1 станом на 27 лютого 2026 року не перебував на території України, є належними, допустимими і достовірними, а тому з урахуванням принципу розумності з достатнім ступенем переконливості підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є померлим.

За таких обставин, дія актового запису про смерть ОСОБА_1 підлягає припиненню.

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ОСОБА_1 при поданні заяви сплатив судовий збір у сумі 665,60 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 2.606813157.1 від 06.04.2026 (а.с. 1).

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявника не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 318, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю.

Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , не є померлим.

Припинити дію актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , складеного Київським відділом державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 27.02.2026 за № 4267.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Заінтересована особа: Київський відділ державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 47/14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25719063).

Суддя Ю.В. Кравченко