Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №758/6208/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6208/26

3/758/2724/26

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2026 року близько 20 год. 00 хв. в м. Київ, проспект Є.Союзу, 47, перебуваючи в магазині «Новус», громадянин ОСОБА_1 таємно викрав з полиці магазин: бастурма класична 3к, автомобіль базовий Hot Wheels 5785 артикул 339506/181213 вартістю 787 грн. 73 коп. без ПДВ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину в учиненому визнав, підтвердив обставини викладені в протоколі.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Частина 1 статті 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

Відтак, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що дрібне викрадення чужого майна, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 51 КУпАП, має місце тоді, коли суб`єкт правопорушення діючи з прямим умислом і корисливою метою, здійснив таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень, отже неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 1664 гривень, а 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 832 гривень.

Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №530632 від 11.04.2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, та який підписаний ОСОБА_1 власноручно;

- попереднім переліком товарів станом на дату крадіжки (11.04.2026 року), згідно якого викрадено товари на загальну суму 787,73 без ПДВ;

- електронним рапортом оператора №17075 від 11.04.2026 яким зафіксовані обставини викладені в протоколі.

Судом встановлено, що вартість майна, щодо якого вчинено дрібне викрадення, становить 787,73 грн. без ПДВ, що за своїми ознаками підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, обставиною, що пом`якшує відповідальність є щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 51 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 51 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 51, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов